Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 75

Визначення параметрів магнітного поля, які надають несприятливий вплив на довкілля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Себко, Вадим Вадимович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Сучасні електромагнітні поля, що наведені зовнішніми пристроями, належать до шкідливих екологічних чинників, які чинять несприятливий вплив на навколишнє середовище, обслуговуючий персонал підприємств і населення. Завдання контролю та обмеження шкідливого впливу електромагнітних полів є найважливішими завданнями державного масштабу і міжнародного співробітництва. До контрольованих екологічних чинників можна зарахувати такі вимірювані величини: напруженість електричного E і магнітного полів H, магнітна індукція B, коефіцієнти k поглинання, відбиття і пропускання. На сьогодні у виробництво впроваджують нові види джерел електричних і магнітних полів, що створюють у навколишньому середовищі складні конфігурації магнітних полів, виникають невідомі раніше ефекти взаємодії магнітних полів з об'єктами навколишнього середовища. Розвиток виробництва призвів до зростання штучних джерел ЕМП, які пов'язані з різноманітними сферами діяльності суспільства: виробничою, культурною, соціальною. Останнім часом розвиваються нові напрямки, які слугують джерелом методів опрацювання даних під час розв'язання вимірювальних задач визначення параметрів ЕМП. Вони дають математичний апарат, призначений до тих завдань, для яких малоефективні класичні методи обробки даних. До розроблення нових методів опрацювання даних спонукають потреби сучасної вимірювальної практики, для якої характерні ускладнення вимірювальних завдань і засобів вимірювань характеристик ЕМП. Розширення можливостей опрацювання даних пов'язане з розвитком методології вимірювань, удосконаленням математичних методів, а також широким впровадженням обчислювальної техніки. У цьому плані особливий практичний інтерес становить подальший розвиток сучасних методів і пристроїв для неруйнівного безконтактного контролю параметрів контрольованих об'єктів, які широко використовуються в різних промислових підприємствах, комунальних господарствах та інших організаціях. На сьогодні, в існуючий літературі не було систематизовано методики розрахунків магнітних параметрів (тобто магнітних індукцій B, напруженості магнітного поля H) у просторі, які створюють електричні струми. Всі ці методики потрібні для зменшення впливу магнітних полів на роботу вимірювальних приладів і установок, на функціонування обчислювальної техніки, і найголовніше на здоров’я персоналу, який обслуговує вимірювальну і обчислювальну техніку. На основі розрахунків параметрів магнітного поля та їхнього розподілу можна визначити відстань від джерел електромагнітного поля зі струмом до того місця у просторі, де потрібно встановити прилади або інші гаджети для забезпечення електромагнітної сумісності і як наслідок нормальної роботи співробітників підприємств та установ.
Проблема накопичення текстильних відходів в Україні, зокрема на деокупованих територіях Харківщини
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Крючкова, В. В.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Практична робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі практичної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу при отриманні студентом максимального обсягу знань та їх закріплення і перетворення у стійкі практичні навички. Виконання практичного завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї практичної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітними вимірювальними приладами, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Отримання знання студентами базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі виконання індивідуальної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу, з’єднуються отриманий студентом максимальний обсяг знань, їх закріплення та перетворення у стійкі практичні навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї індивідуальної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітною літературою, використовувати для обробки інформації ШІ, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково-обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Навчальним планом з дисципліни "Моніторинг довкілля", для кожного студента передбачено декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Самостійна робота є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті як поглиблення, так і узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички. Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.
Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Техніка та технології захисту ґрунтів та надр"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна; Разно, Микола Русланович
Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої аналітичні навички, вміння працювати з першоджерелами, вміння оформлювати та представляти результати своєї роботи на широкий загал, знання з обраної тематики та вміння відповідати на запитання. Дисципліна «Техніка та технології захисту ґрунтів та надр» є важливою при підготовці фахівців в сфері технології захисту навколишнього середовища, адже дозволяє студентам набути знань та вмінь про техніку та технології захисту ґрунтів та надр під час використання та від антропогенного навантаження й формує у них цілісне уявлення про взаємозв’язок всіх компонентів екосистем. Індивідуальне розрахункове завдання сприяє набуттю практичних навичок розрахунку необхідних доз добрив в залежності від конкретних умов. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента та виконання індивідуального розрахункового завдання.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Технології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Екологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з з дисципліни "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів природоохоронних технологій"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
У методичних вказівках наведено порядок систематизації вихідних даних та методи оцінки надійності та ефективності машин та апаратів природоохоронних технології у складі технологічних ліній.Методи оцінки надійності та ефективності використовують для вирішення наступних завдань: • обґрунтування чисельних значень показників надійності та ефективності виробу, що підлягають включенню в конструкторсько-технічну документацію; • обґрунтування техніко-економічних вимог до розробленого виробу, що забезпечують заданий рівень його надійності та ефективності; • порівняння варіантів конструкторських рішень. Розрахунок показників надійності, як правило, проводять на двох стадіях: • попередній (орієнтовний) – на стадії технічного завдання на розробку виробу з метою оцінки значень показників надійності; • уточнений – на стадії технічного проекту з метою підтвердження відповідності значень показників вимогам технічного завдання (служить основою їх включення до конструкторської документації). До основних показників надійності та ефективності виробу відносять: 1) показники безвідмовності – напрацювання на відмову; 2) показники довговічності – ресурс між плановими ремонтами (поточний, середній, капітальний), і навіть термін служби до списання; 3) показники ремонтопридатності – середній час відновлення, а також тривалість планових ремонтів (поточного, середнього, капітального); 4) комплексні показники – коефіцієнти готовності та технічного використання.
Визначення екотоксичності сільськогосподарських ґрунтів у Дніпропетровській області
(Державний біотехнологічний університет, 2024) Никонюк, Єлизавета Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна