Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

Дослідження впливу складу компосту на його здатність покращувати якість ґрунтів
(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Разно, М. Р.; Кочетов, Микита Сергійович
Відновлення сталого та стійкого життя громадян на деокупованих територіях є важливим соціально-економічним завданням. Добробут малих домогосподарств в сільській місцевості залежить від врожаю, який вони можуть отримати на своїх сільськогосподарських ділянках. На врожай напряму впливає якість ґрунтів, яка суттєво погіршилась в наслідок активних бойових дій під час окупації та деокупації. Мета. Дослідити вплив складу компосту, утвореного в умовах обмежених ресурсів, на його здатність покращувати якість ґрунтів. Методи. Польові для відбору зразків ґрунту згідно ДСТУ ISO 10381–6:2015. Натурні для формування компосту. Електрометричний метод для визначення рН водної витяжки компосту. Якість ґрунтів оцінювали за розвитком рослин згідно методу визначення фітотоксичність ґрунтів за ДСТУ ISO 11269–2:2002. Результати. Проведені дослідження показали, що найефективнішим компостом з тих, що були утворені, є компост з 50 % вмістом харчових відходів. Наявність гною у складі компосту також підвищує якість ґрунтів, однак в умовах відновлення життя на деокупованих територіях доступ до гною обмежений. Визначено рН компостів різного складу та доведено, що внесення кавової гущі у компост у кількості більше за 10 % негативно впливає на здатність останніх покращувати якість ґрунтів. Це в свою чергу пов’язано з кислими властивостями як самої кавової гущі, так й її екстрактів, які утворюються під час взаємодії гущі з атмосферними осадами. Для чорноземів показано не значне падіння якості ґрунтів у перший рік протікання бойових дій, адже довжина наземної частини тест-рослин майже збігається з довжиною контрольного зразку. Висновки. Проведені дослідження показали ефективність внесення компосту, який не містять гною або містять його у незначній кількості в умовах необхідності покращення якості ґрунтів на деокупованих територіях. Доведено, що внесення компосту у чорноземні зразки, які не оброблялись 1 рік, негативно впливає на схожість насіння. Перед прийняттям рішення про внесення компосту у ґрунти необхідно проводити найпростіші дослідження поточного стану ґрунтів, для чого можна використовувати метод фітотоксичності. Доцільно обирати не тільки тест-рослини згідно ДСТУ, а також ті сільсько-господарські рослини, які плануються до висадки.
Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту другого (магістерського) рівня освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Підставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту першого (бакалаврського) рівня освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Підставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
Використання SWOT-аналізу для оцінки стану та ефективності інтенсифікації очистки багатокомпонентних стічних вод на машинобудівних підприємствах
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Босюк, Альона Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун (Баранова), Антоніна Олегівна; Кулініч, С. С.
Ключовим аспектом сталого розвитку на сучасних машинобудівних підприємствах є зменшення впливу на навколишнє середовище, зокрема, ефективне очищення стічних вод. Інтенсифікація процесів очистки стічних вод стає важливим завданням для досягнення екологічної безпеки та сталого розвитку. Ця дослідницька робота присвячена оцінці стану та ефективності інтенсифікації процесів очистки багатокомпонентних стічних вод на машинобудівних підприємствах за допомогою SWOT-аналізу. SWOT-аналіз (аналіз Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats) є потужним інструментом для визначення внутрішніх сильних та слабких сторін підприємства, а також зовнішніх можливостей та загроз. У контексті цього дослідження SWOT-аналіз допоможе ідентифікувати фактори, які впливають на ефективність очистки стічних вод та розробити стратегію покращення цього процесу. Дослідження буде орієнтоване на аналіз поточних методів та технологій очистки стічних вод на машинобудівних підприємствах та визначення їхніх сильних та слабких сторін. Також буде оцінено можливості для інтенсифікації процесів очистки та застосування новітніх технологій для досягнення більш високої ефективності та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Результати цього дослідження сприятимуть покращенню стратегій управління екологічною відповідальністю на машинобудівних підприємствах та забезпечать їхню сталу екологічну безпеку. Особлива увага буде приділятися інноваційним підходам та можливостям для вдосконалення систем очистки стічних вод та досягнення більшого внеску у збереження навколишнього середовища. Ця робота має значення для підприємств машинобудівного сектору, які прагнуть забезпечити сталий розвиток та підвищити екологічну безпеку своєї діяльності, а також для дослідників, які цікавляться питаннями охорони навколишнього середовища та вдосконаленням технологій очистки стічних вод.
Поточна ситуація у сфері екомоніторингу у країнах ЕС, США та в Україні
(Державний університет "Житомирська політехніка", 2022) Стаднік, Вероніка Юріївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Грекова, А. В.
Досвід проведення практичних і лабораторних занять з екології у ЗВО в умовах дистанційного навчання
(2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"
(2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона Сергіївна
Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).
Агроекологія
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2020) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Филенко, Олеся Миколаївна
У даному тексті лекцій з дисципліни «Агроекологія» наведено основні відомості про негативні наслідки для навколишнього середовища від ведення сільського господарства з використанням хімікатів, а також надмірного використання земель для землеробства. Показано основні шляхи зменшення навантаження на навколишнє середовище при збереженні існуючого попиту на обсяги врожаю. Також наведено основні засади органічного землеробства як найперспективнішого у парадигмі сталого розвитку суспільства. Призначено для студентів спеціальності 101 «Екологія» всіх форм навчання, у тому числі для іноземних студентів.
Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Метеорологія та кліматологія"
(2022) Махоніна, Оксана Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Пітак, Інна Вячеславівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Метеорологія та кліматологія»для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Метеорологією називається наука про атмосферу, про її склад, будову, властивості і протікаючи в ній фізичні і хімічні процеси. Головними завданнями метеорології є опис стану атмосфери в даний фізичний момент часу і прогноз її стану на майбутнє. В деяких випадках виникає необхідність відновити стан атмосфери у минулому. Навчальна дисципліна “Метеорологія і кліматологія” є нормативною і входить до циклу дисциплін природно–наукової та професійної підготовки. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму “Екологія”. В ній використовуються знання з фізики, хімії, географії, астрономії, математики та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і уміння використовуються при вивченні таких дисциплін: “Картографічні методи в екології”, “Моніторинг довкілля”, “Екологічна експертиза”, “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Моделювання i прогнозування стану довкілля”. Так, наприклад, для розрахунку санітарно–захисної зони підприємства та виконання креслень ситуаційного плану необхідно знати розу вітрів; для розрахунку та моделювання розсіювання забруднюючих речовин необхідно знати як впливають метеорологічні умови на цей процес; для прогнозування кількості забруднюючих речовин, які випадуть разом з кислотним дощем необхідно вміти розраховувати кількість опадів; знання про радіаційний режим потрібні для розрахунку утворення первинної біомаси в наслідок фотосинтезу тощо. Тому метою вивчення дисципліни є вивчення основних атмосферних явищ та процесів, які формують метеорологічний, кліматичний і екологічний стан планети та окремих її регіонів.
Методичні вказівки до практичного заняття "Відповідність грантових та стартап заявок цілям сталого розвитку"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Філенко, Олеся Миколаївна
Сталий розвиток (англ. sustainable development) – загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Це «розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби». Цілі сталого розвитку (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) – ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань. Грант – це незворотна фінансова або інша допомога для реалізації певних проектів в різних сферах, від культурних до наукових. В якості гранта можуть надаватися не лише фінансові, а й інші (матеріально-технічні, наприклад) засоби, які отримують громадяни, громадські організації та юридичні особи для виконання певних завдань чи реалізації цілей, визначених в умовах надання цього гранту, сформульованих у цілісному проекті і описаних у проектній заявці. Стартап – процес виходу на ринок новоствореного підприємства з інноваційним проектом, зазвичай, у короткотривалий термін і з мінімальними капіталовкладеннями. Більшість аплікаційних форм (форм для подання заявки на участь в конкурсні грантових заявок), атож описів стартап проектів останнім часом містять обов’язкове поле відповідності проекту (його цілей, ідей) цілям сталого розвитку. Адже без такої відповідності нема сенсу реалізовувати проект, оскільки людство при своєму розвитку орієнтується саме на сталість. Дана практична робота допоможе студентам краще орієнтуватися в цілях та завданнях сталого розвиту та отримати навички максимально точно знаходити відповідність між цілями проекту та цілями (завданнями) сталого розвитку.