Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Екологічно сталий розвиток міст"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Методичні вказівки з дисципліни «Екологічно сталий розвиток міст» є частиною методично-інструктивного забезпечення програми підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальності 101 «Екологія». Основною метою практичних робіт є систематизація, поглиблення, розширення теоретичних знань аспірантів та розвиток їх практичної індивідуальної творчої ініціативи щодо нагальних питань професійної підготовки у сфері екології та сталого розвитку міст. Методичні вказівки визначають порядок виконання практичних робіт та пропонують завдання для виконання самостійної роботи, що включають питання аналітичного та творчого характеру.
Методичні вказівки до самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Еволюційна екологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна; Босюк, Альона Сергіївна
Еволюційна екологія є важливою дисципліною для формування у майбутнього інженера-еколога цілісної картини взаємозв’язків в екоситемах та можливості прогнозування змін у них, спираючись на досвід еволюції видів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «розрахункове завдання».
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів "Геоінформаційні технології"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пітак, Інна Вячеславівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента з дисципліни «Геоінформаційні технологій» та містять перелік тем для самостійного вивчення, список джерел інформацій та перелік питань для закріплення вивченого матеріалу.
Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Ґрунтознавство"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Зінченко, Марія Георгіївна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Особливу увагу при підготовці інженера-еколога необхідно звернути на його вміння відстоювати свою точку зору публічно, грамотно та впевнено, аргументовано відповідати на питання та зауваження. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через публічне обговорення результатів виконання індивідуального завдання, створюючи презентацію та проводячи захист за допомогою конференції на дистанційних платформах для навчання. Ґрунтознавство є важливою дисципліною, знання з якої формують у студента розуміння закономірностей поширення забруднювачів у ґрунті, шляхів їх взаємодії з живими та неживими компонентами ґрунту та допомагають у майбутньому грамотно та виважено підбирати методики утилізації відходів з метою мінімального впливу на ґрунт, а також розробляти технології захистів ґрунтів від різних типів забруднювачів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «реферат» та вимог до створення презентації за темою реферату.
Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Гідрологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Литвин, Аліна Олегівна
Гідрологія є важливою дисципліною, знання з якої формують у студента розуміння закономірностей поширення забруднювачів у водних об’єктах, шляхів їх взаємодії з живими та неживими компонентами водних об’єктів та допомагають у майбутньому грамотно та виважено підбирати методики утилізації відходів з метою мінімального впливу на водні об’єкти, а також розробляти технології захистів водних об’єктів від різних типів забруднювачів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «реферат» та вимог до створення презентації за темою реферату.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Індивідуальне реферативне завдання є одним із видів позааудиторної самостійної роботи студента та має навчальний, або навчально-дослідницький характер, що використовується в процесі вивчення базового матеріалу навчальної дисципліни. Індивідуальне реферативне завдання, по цьому предмету, є необхідною умовою формування підсумкової оцінки з дисципліни "Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища". На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Інструментальні методи вимірювання в екології"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Навчальним планом передбачено, для кожного студента, виконання індивідуального реферативного завдання та декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Індивідуальні завдання є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті не тільки поглиблення, а й узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. До індивідуальних завдань зазвичай відносяться таки види діяльності: а) найбільші та найскладніші за об’ємом це – курсові та дипломні проекти або роботи; б) розрахункові роботи; в) розрахунково-графічні завдання; г) графічні завдання; д) реферативні завдання; тощо. Індивідуальні завдання виконуються студентами хоча й самостійно, але під керівництвом викладачів.
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Біотехнологічний захист навколишнього середовища"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Інтеграція України до загальноєвропейського науково-освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої технічної школи, переходу до принципово нових форм викладання природничих, та технічних дисциплін. Концепція модернізації сучасної української вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу "Біотехнологічний захист навколишнього середовища" належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності. Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість у набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідними науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати професійну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій. Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента та педагога - керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів. Кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу або поверхове знайомство із історичними подіями та процесами. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору. Дані методичні вказівки визначають роль та місце самостійної роботи у курсі "Біотехнологічний захист навколишнього середовища", знайомлять з формами та організацією цієї роботи.
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Інтеграція України до загальноєвропейського науково-освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої технічної школи, переходу до принципово нових форм викладання природничих, та технічних дисциплін. Концепція модернізації сучасної української вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу «Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів» належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності. Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість у набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідними науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати професійну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента та педагога - керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів. Кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу або поверхове знайомство із історичними подіями та процесами. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору. Дані методичні вказівки визначають роль та місце самостійної роботи у курсі «Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів», знайомлять з формами та організацією цієї роботи.