Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Отримання знання студентами базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі виконання індивідуальної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу, з’єднуються отриманий студентом максимальний обсяг знань, їх закріплення та перетворення у стійкі практичні навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї індивідуальної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітною літературою, використовувати для обробки інформації ШІ, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково-обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Навчальним планом з дисципліни "Моніторинг довкілля", для кожного студента передбачено декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Самостійна робота є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті як поглиблення, так і узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички. Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.
Correlation of environmental management and intensification of wastewater treatment in the context of ensuring environmental safety of machine building enterprises
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Bosiuk, A.; Shestopalov, O. V.; Sacun, A.; Tykhomyrova, T. S.; Kulinich, S.
The article examines the correlation between environmental management and the intensification of wastewater treatment, which is an important aspect of ensuring the environmental safety of a machine-building enterprise. Therefore, it is important to develop and implement an effective environmental management system, which includes pollution monitoring, planning measures to minimize emissions and discharges, and the implementation of environmentally friendly technologies. The purpose of the work is to analyze and study the relationship between environmental management and the intensification of wastewater treatment and to develop recommendations for improving the efficiency of environmental management and wastewater treatment. The successful solution of these issues helped to develop an effective wastewater management strategy, increase the efficiency of wastewater treatment and reduce its costs, and also ensured the fulfillment of environmental standards and legal requirements, as a result of which significant results were achieved to improve environmental safety at the enterprise and to reduce the negative impact on the environment. In the study of this correlation, there are several aspects that have scientific novelty: the use of new methods of intensification of wastewater treatment; studying the impact of environmental management on the efficiency of wastewater treatment and developing ecommendations for improving the effectiveness of environmental management and wastewater treatment. The study in this field is important from both scientific and practical points of view. The implementation of environmental policy has a positive effect on the image of the enterprise, increases its competitiveness and ensures sustainable development. In addition, it promotes compliance with high standards of sustainable development, which is an important prerequisite for attracting new investments and market advantages.
Фізична модель поширення викидів у придорожні екосистеми
(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023) Бабенко, Володимир Миколайович; Літовка, Анна Ігорівна
Оцінка впливу стічних вод харчової промисловості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дудчак, Т. В.; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Екологічні проблеми енергетики
(Одеський національний технологічний університет, 2023) Соркіна, Діана Костянтинівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Методичні вказівки "Визначення умов скиду стічних вод виробництва у водотоки"
(ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з курсу "Екологія"
(ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Сакун (Баранова), Антоніна Олегівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Вперше ідея екологічного оподаткування з'явилась у працях економіста-теоретика А.К. Пігу, який запропонував впливати на поведінку винних у забрудненні довкілля шляхом податків і стимулювати природоохоронну діяльність шляхом дотацій. Необхідність їх застосування на офіційному рівні була підтверджена в першій Програмі дій Європейського союзу з охорони довкілля (1973 р.), і пов’язувалася з реалізацією принципу «забруднювач платить». На практиці екологічні податки першими почали застосовувати скандинавські країни ще в 80-ті роки ХХ ст. Згідно з визначенням Євростату, податок, податковою базою якого служить фізична характеристика об'єкта, вплив якого на навколишнє середовище визнається негативним, або пов'язаного з ним іншого об'єкта, називається екологічним податком. Якщо з будь-яких причин з джерела шкідливого впливу не може стягуватися податок, то об'єктом оподаткування може стати інший, пов'язаний із джерелом шкоди, об'єкт. Існує й інше визначення екологічного податку, яке закріплює базовий принцип екологічного податку – «забруднювач платить». Це визначення інтерпретує екологічний податок як зобов'язання, покладене державою на тих, хто використовує довкілля. Таким чином, якщо право на сприятливе довкілля належить всім членам суспільства, то джерело забруднення, яке завдає шкоди природі, також завдає шкоди суспільству, і тому зобов'язане виплатити всім членам суспільства компенсацію. Точніше, одержувачем компенсації буде держава як централізований керуючий орган, оскільки ця ситуація характеризується участю кількох «третіх» сторін, і обговорюються колективні права власності. У 2020 році загальні надходження від екологічного податку до ЄС становили 300,5 млрд євро, що становить 2,2 % ВВП ЄС та 5,4 % загальних доходів уряду ЄС від податків та соціальних відрахувань.
Розробка та обґрунтування природоохоронних заходів підприємства
(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Баранова, Антоніна Олегівна
Викладено основні теоретичні аспекти щодо проведення природоохоронних заходів на підприємстві з метою підвищення екологічної та техногенної безпеки його діяльності. Надано методичні вказівки до виконання розрахункової роботи та практичних завдань з питання обґрунтування природоохоронних заходів. На прикладі підприємства з виробництва цукру обґрунтовано і запропоновано природоохоронні заходи, які при розробці планів з охорони навколишнього середовища можуть бути рекомендовані як пріоритетні. Для студентів спеціальності 101 «Екологія», може бути корисним для студентів спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» денної і заочної форм навчання.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Системи технологій та інженерна екологія"
(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Уміти прогнозувати вплив технологічних процесів і виробництв на навколишнє середовище та брати участь у розробці і реалізації проектів з охорони довкілля є важливими компетенціями у професійній діяльності фахівців у галузі інженерної екології. Зважаючи на це, програма дисципліни «Системи технологій та інженерна екологія» передбачає вивчення студентами найбільш поширених технологій народного господарства України та виконання курсового проєкту, що дозволяє студентам отримати та розвинути практичні знання і уміння щодо зазначених питань. У даних методичних вказівках визначаються цілі та задачі проєктування, порядок виконання і вимоги, що ставляться до оформлення курсового проєкта. Цілями курсового проєкту є закріплення та узагальнення студентами знань щодо: – джерел утворення забруднюючих речовин у технологічному процесі виготовлення продукції; – характеристики викидів і скидів, які формуються у технологічному процесі підприємства та містять забруднюючі речовини; – утворення виробничих відходів підприємства; – прогнозування впливу технологічних процесів на довкілля та розробки природоохоронних заходів. Задачі курсового проєктування включають: – пошук, узагальнення та аналіз літературних джерел за темою курсового проєкту; – розробка розділів проєкту у відповідності із завданням; – оформлення текстової та графічної частини проєкту.