Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 64
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Моніторинг довкілля"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
    Практична робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі практичної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу при отриманні студентом максимального обсягу знань та їх закріплення і перетворення у стійкі практичні навички. Виконання практичного завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї практичної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітними вимірювальними приладами, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни "Моніторинг довкілля"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
    Отримання знання студентами базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі виконання індивідуальної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу, з’єднуються отриманий студентом максимальний обсяг знань, їх закріплення та перетворення у стійкі практичні навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї індивідуальної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітною літературою, використовувати для обробки інформації ШІ, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково-обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
    Навчальним планом з дисципліни "Моніторинг довкілля", для кожного студента передбачено декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Самостійна робота є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті як поглиблення, так і узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички. Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних робіт та самостійної роботи з дисципліни "Оцінка впливу антропогенних факторів на сучасні екосистеми"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Цейтлін, Мусій Абрамович; Шестопалов, Олексій Валерійович
    На сьогодні в Україні однією із найбільш актуальних проблем є вплив війни на екосистеми, що потерпають від пожеж, ракетних обстрілів та замінування території. Для їх відновлення необхідно провести оцінку завданої шкоди, розробити та втілити відповідні плани щодо ліквідації негативних наслідків. Методичні вказівки включають матеріали для виконання завдань трьох практичних робіт. У них розглядаються питання порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та детально вивчаються відповідні методики розрахунку за напрямками шкоди завданої земельним ресурсам та атмосферному повітрю. Результатом виконаної практичної роботи є письмовий звіт, в якому представляється завдання з самостійної роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичної роботи за темою "Методи управління природоохоронною діяльністю"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Портянник, Сергій Васильович; Самойленко, Наталія Миколаївна; Філенко, Олеся Миколаївна
    В системі управління забезпечення якісного навколишнього середовища, збереження довкілля та стійкого розвитку провідну роль виконують ефективні методи управління природоохоронною діяльністю. На практиці застосовуються адміністративні, економічні або ринкові та соціально-психологічні методи управління, які у різних країнах мають свою вагомість та поєднання. Метою даної практичної роботи є вивчення теоретичних аспектів прийомів і способів, що відносяться до методів екологічного управління, а також розширення практичних знань студентів щодо соціально-психологічних методів, які в останній час набувають особливої актуальності в Україні та відображають актуальні питання сьогодення.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Організація даних в екології"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Сакун, Антоніна Олегівна; Катенін, Вадим Дмитрович
    У професійній роботі фахівців, діяльність яких пов’язується з екологією та охороною довкілля, надзвичайно важливим є здатність шукати, обробляти та аналізувати інформацію з використанням комп'ютера. Персональний комп'ютер зазвичай приєднаний до різних мереж, серед яких найбільш використовуваним є Інтернет. Знання та практичні навички здобувача вищої освіти з пошуку і обробки екологічної інформації активно застосовуються при вивченні спеціальних (фахових) дисциплін в університеті та, безперечно, продовжуються як результат навчання у професійній діяльності. У методичних вказівках представлені лабораторні роботи, виконання яких передбачає, що студенти мають певний рівень володіння основними прийомами роботи з комп′ютером.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з дисципліни "Методи контролю шкідливих речовин у зразках повітря, ґрунту, води та продовольчої сировини"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Себко, Вадим Вадимович; Сакун, Антоніна Олегівна; Адашевський, Олег Володимирович
    Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Під час самостійного опанування тем необхідним є контроль рівня засвоєного матеріалу. Тести, які студенти проходять самостійно дозволяють їм оцінити рівень засвоєного матеріалу, визначити той матеріал, який потребує додаткового вивчення або уточнення. Дисципліна «Методи контролю шкідливих речовин у зразках повітря, ґрунту, води та продовольчої сировини» є важливою при підготовці фахівців в сфері технології захисту навколишнього середовища, адже дозволяє студентам набути знань та вмінь про методи, методики та обладнання, яке застосовується для контролю токсикантів та антропогенних забруднювачів у окремих елементах екосистем, а також продовольчій сировині. Це сприяє формуванню у студентів цілісного сприйняття ланцюга проблем «потенційна шкода від діяльності – методи виявлення та контролю забруднювачів – розробка заходів мінімізації антропогенного впливу». Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента та контролю засвоєного матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Техніка та технології захисту ґрунтів та надр"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Самойленко, Наталія Миколаївна; Разно, Микола Русланович
    Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої аналітичні навички, вміння працювати з першоджерелами, вміння оформлювати та представляти результати своєї роботи на широкий загал, знання з обраної тематики та вміння відповідати на запитання. Дисципліна «Техніка та технології захисту ґрунтів та надр» є важливою при підготовці фахівців в сфері технології захисту навколишнього середовища, адже дозволяє студентам набути знань та вмінь про техніку та технології захисту ґрунтів та надр під час використання та від антропогенного навантаження й формує у них цілісне уявлення про взаємозв’язок всіх компонентів екосистем. Індивідуальне розрахункове завдання сприяє набуттю практичних навичок розрахунку необхідних доз добрив в залежності від конкретних умов. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента та виконання індивідуального розрахункового завдання.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять "Визначення температурних параметрів зразків харчових олій"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Себко, Вадим Вадимович; Новожилова, Тетяна Борисівна
    Метою практичної роботи є вивчення методики розрахунків температурних параметрів зразків харчових олій, допустимі рівні яких надано у державних нормативних документах, а також визначення очікуваних значень сигналів трансформаторного вихорострумового перетворювача (ТВП), на основі якого здійснюється реалізація цієї методики. Визначення температурних параметрів олій здійснюється шляхом реалізації безконтактного двопараметрового вихорострумового методу контролю, який розроблено на базі (ТВП). Дана робота має двадцять варіантів завдань і розрахована на одну групу студентів. Ці варіанти допоможуть студентам, користуючись заданими характеристиками зразка харчової олії та відомими геометричними параметрами ТВП заданої конфігурації, розв’язати пряму задачу – визначити ЕРС ТВП з досліджуваним зразком олії та фазові кути зсуву, а також побудувати градуювальні залежності ТВП зі зразком харчових олій, що контролюється. Також завдяки цим варіантам студенти зможуть виконати зворотню задачу, яка полягає у тому, що знаючі геометричні параметри ТВП і зразка, що контролюється, температурний коефіцієнт опору ТКО , намагнічувальний струм Iн, ЕРС Е20 ТВП, частоту ft ТВП, знаходять температуру t зразка.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
    Технології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.