Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних робіт та самостійної роботи з дисципліни "Оцінка впливу антропогенних факторів на сучасні екосистеми"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Цейтлін, Мусій Абрамович; Шестопалов, Олексій Валерійович
    На сьогодні в Україні однією із найбільш актуальних проблем є вплив війни на екосистеми, що потерпають від пожеж, ракетних обстрілів та замінування території. Для їх відновлення необхідно провести оцінку завданої шкоди, розробити та втілити відповідні плани щодо ліквідації негативних наслідків. Методичні вказівки включають матеріали для виконання завдань трьох практичних робіт. У них розглядаються питання порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та детально вивчаються відповідні методики розрахунку за напрямками шкоди завданої земельним ресурсам та атмосферному повітрю. Результатом виконаної практичної роботи є письмовий звіт, в якому представляється завдання з самостійної роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять за темою "Основні групи екотоксикантів та їх характеристика"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Портянник, Сергій Васильович
    Забруднюючі навколишнє природне середовище речовини (полютанти, ксенобіотики), що потрапляють у довкілля внаслідок природного чи антропогенного фактора володіють токсичністю і спричиняють негативний вплив на живі організми, популяції, які існують в екосистемах.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичної роботи "Розрахунок і вибір обладнання інженерних систем транспортування рідин"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Цейтлін, Мусій Абрамович; Райко, Валентина Федорівна; Шестопалов, Олексій Валерійович
    Методичні вказівки для практичних робіт по курсу "Проектування природоохоронних комплексів з використанням САПР" включають теоретичну частину, де розглянуті конструкція і основні принципи роботи лопатевих насосів, завдання для розрахункових робіт, методику і довідкові матеріали для виконання розрахунків. У методичних вказівках розглянуто 3 типи завдань: розрахунок втрат напору в трубопроводі, вибір насоса, побудова характеристик насоса і трубопроводу. До кожного завдання є декілька варіантів вихідних даних. Студент вибирає варіант, номер якого співпадає з його номером у списку групи. Схеми трубопроводів приведені в додатках Л (для завдань А і Б) і М (для завдань В і Г).
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту другого (магістерського) рівня освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    Підставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту першого (бакалаврського) рівня освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    Підставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"
    (2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона Сергіївна
    Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Метеорологія та кліматологія"
    (2022) Махоніна, Оксана Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Пітак, Інна Вячеславівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
    Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Метеорологія та кліматологія»для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Метеорологією називається наука про атмосферу, про її склад, будову, властивості і протікаючи в ній фізичні і хімічні процеси. Головними завданнями метеорології є опис стану атмосфери в даний фізичний момент часу і прогноз її стану на майбутнє. В деяких випадках виникає необхідність відновити стан атмосфери у минулому. Навчальна дисципліна “Метеорологія і кліматологія” є нормативною і входить до циклу дисциплін природно–наукової та професійної підготовки. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму “Екологія”. В ній використовуються знання з фізики, хімії, географії, астрономії, математики та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і уміння використовуються при вивченні таких дисциплін: “Картографічні методи в екології”, “Моніторинг довкілля”, “Екологічна експертиза”, “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Моделювання i прогнозування стану довкілля”. Так, наприклад, для розрахунку санітарно–захисної зони підприємства та виконання креслень ситуаційного плану необхідно знати розу вітрів; для розрахунку та моделювання розсіювання забруднюючих речовин необхідно знати як впливають метеорологічні умови на цей процес; для прогнозування кількості забруднюючих речовин, які випадуть разом з кислотним дощем необхідно вміти розраховувати кількість опадів; знання про радіаційний режим потрібні для розрахунку утворення первинної біомаси в наслідок фотосинтезу тощо. Тому метою вивчення дисципліни є вивчення основних атмосферних явищ та процесів, які формують метеорологічний, кліматичний і екологічний стан планети та окремих її регіонів.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичного заняття "Відповідність грантових та стартап заявок цілям сталого розвитку"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Філенко, Олеся Миколаївна
    Сталий розвиток (англ. sustainable development) – загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Це «розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби». Цілі сталого розвитку (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) – ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань. Грант – це незворотна фінансова або інша допомога для реалізації певних проектів в різних сферах, від культурних до наукових. В якості гранта можуть надаватися не лише фінансові, а й інші (матеріально-технічні, наприклад) засоби, які отримують громадяни, громадські організації та юридичні особи для виконання певних завдань чи реалізації цілей, визначених в умовах надання цього гранту, сформульованих у цілісному проекті і описаних у проектній заявці. Стартап – процес виходу на ринок новоствореного підприємства з інноваційним проектом, зазвичай, у короткотривалий термін і з мінімальними капіталовкладеннями. Більшість аплікаційних форм (форм для подання заявки на участь в конкурсні грантових заявок), атож описів стартап проектів останнім часом містять обов’язкове поле відповідності проекту (його цілей, ідей) цілям сталого розвитку. Адже без такої відповідності нема сенсу реалізовувати проект, оскільки людство при своєму розвитку орієнтується саме на сталість. Дана практична робота допоможе студентам краще орієнтуватися в цілях та завданнях сталого розвиту та отримати навички максимально точно знаходити відповідність між цілями проекту та цілями (завданнями) сталого розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Транскордонна екологічна безпека"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Філенко, Олеся Миколаївна
    Інтернаціональний характер проблем забруднення навколишнього природного середовища є загальновизнаним фактом. Для попередження забруднення свого природного середовища від сусідніх прикордонних держав кожна незалежна країна розробляє свій механізм дій. При цьому існують міжнародні угоди в сфері транскордонного забруднення, ратифікація та імплементація яких дозволяє кожній державі реалізовувати дієві механізми для попередження транскордонного забруднення, відшкодування збитків в разі виявлення таких фактів та запобігання таким порушенням у майбутньому. Для України є актуальним питання транскордонного забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів, з огляду на географічне розташування країни та наявності сухопутних кордонів з 7ма країнами. Україна є як об’єктом транскордонного забруднення, так й в деяких випадках суб’єктом таких процесів. У даних методичних вказівках до практичних робіт студенти отримують навички роботи з юридичними нормативними документами в сфері транскордонної екологічної безпеки, навчаться створювати порівняльні таблиці щодо ратифікації та імплементації міжнародних норм у вітчизняне законодавче поле. Надані посилання на кожний нормативний документ. Також студенти набудуть вмінь опрацювання джерел екологічної інформації з метою отримання даних щодо транскордонних забруднень у країні на регіональних рівнях, регіональних та національних програм та їх фінансування щодо ліквідації наслідків транскордонного забруднення.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичного заняття "Вплив хімічного складу питної води на органолептичні та смакові якості напоїв"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
    В умовах дистанційного навчання дуже важливо не втратити практичну складову освітніх програм. Частину лабораторних та практичних занять неможливо виконувати поза межами навчальних аудиторій та без лабораторного обладнання. Пошук та створення практичних робіт, які можуть бути виконані в домашніх умовах студентами та які при цьому формують у студентів аналітичні навички та відповідають змісту РПНД дисципліни є важливим завданням. Вода є основним компонентом багатьох напоїв, хімічний склад якої суттєво впливає на смакові якості кінцевого продукту. В курсу «Гідрологія» увага приділяється в тому числі й вивченню хімічного складу різних типів природних вод, впливу забруднювачів на властивості води та методам очистки води. Водопідготовка – тобто очищення води від сторонніх та природних хімічних елементів – є найважливішим етапом у виробництві багатьох алкогольних та безалкогольних напоїв. Склад води також впливає на смакові якості чаю та кави – найпоширеніших напоїв, що споживають люди вдома та у закладах харчування. Дані методичні вказівки описують практичні роботи, які студенти можуть самостійно виконати вдома та стосуються впливу хімічного складу води на органолептичні якості чаю та кави. Дана робота легка та за умови використання студентами однакових торгівельних марок води та чаю/кави навіть забезпечують відтворюваність результатів. Не потребують великих матеріальних витрат та цікаві для студентів. В умовах офланй навчання такі роботи також можуть бути виконані у невеличких групах студентів з якіснім попереднім аналізом хімічного складу води. Подібні практичні роботи вперше розроблені кафедрою хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ» для дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти в умовах тривалих карантинів або воєнного стану.