Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Методичні вказівки до практичних робіт та самостійної роботи з дисципліни "Оцінка впливу антропогенних факторів на сучасні екосистеми"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Наталія Миколаївна; Цейтлін, Мусій Абрамович; Шестопалов, Олексій Валерійович
На сьогодні в Україні однією із найбільш актуальних проблем є вплив війни на екосистеми, що потерпають від пожеж, ракетних обстрілів та замінування території. Для їх відновлення необхідно провести оцінку завданої шкоди, розробити та втілити відповідні плани щодо ліквідації негативних наслідків. Методичні вказівки включають матеріали для виконання завдань трьох практичних робіт. У них розглядаються питання порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та детально вивчаються відповідні методики розрахунку за напрямками шкоди завданої земельним ресурсам та атмосферному повітрю. Результатом виконаної практичної роботи є письмовий звіт, в якому представляється завдання з самостійної роботи.
Методичні вказівки до практичних занять за темою "Основні групи екотоксикантів та їх характеристика"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Портянник, Сергій Васильович
Забруднюючі навколишнє природне середовище речовини (полютанти, ксенобіотики), що потрапляють у довкілля внаслідок природного чи антропогенного фактора володіють токсичністю і спричиняють негативний вплив на живі організми, популяції, які існують в екосистемах.
Використання SWOT-аналізу для оцінки стану та ефективності інтенсифікації очистки багатокомпонентних стічних вод на машинобудівних підприємствах
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Босюк, Альона Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун (Баранова), Антоніна Олегівна; Кулініч, С. С.
Ключовим аспектом сталого розвитку на сучасних машинобудівних підприємствах є зменшення впливу на навколишнє середовище, зокрема, ефективне очищення стічних вод. Інтенсифікація процесів очистки стічних вод стає важливим завданням для досягнення екологічної безпеки та сталого розвитку. Ця дослідницька робота присвячена оцінці стану та ефективності інтенсифікації процесів очистки багатокомпонентних стічних вод на машинобудівних підприємствах за допомогою SWOT-аналізу. SWOT-аналіз (аналіз Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats) є потужним інструментом для визначення внутрішніх сильних та слабких сторін підприємства, а також зовнішніх можливостей та загроз. У контексті цього дослідження SWOT-аналіз допоможе ідентифікувати фактори, які впливають на ефективність очистки стічних вод та розробити стратегію покращення цього процесу. Дослідження буде орієнтоване на аналіз поточних методів та технологій очистки стічних вод на машинобудівних підприємствах та визначення їхніх сильних та слабких сторін. Також буде оцінено можливості для інтенсифікації процесів очистки та застосування новітніх технологій для досягнення більш високої ефективності та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Результати цього дослідження сприятимуть покращенню стратегій управління екологічною відповідальністю на машинобудівних підприємствах та забезпечать їхню сталу екологічну безпеку. Особлива увага буде приділятися інноваційним підходам та можливостям для вдосконалення систем очистки стічних вод та досягнення більшого внеску у збереження навколишнього середовища. Ця робота має значення для підприємств машинобудівного сектору, які прагнуть забезпечити сталий розвиток та підвищити екологічну безпеку своєї діяльності, а також для дослідників, які цікавляться питаннями охорони навколишнього середовища та вдосконаленням технологій очистки стічних вод.
Поточна ситуація у сфері екомоніторингу у країнах ЕС, США та в Україні
(Державний університет "Житомирська політехніка", 2022) Стаднік, Вероніка Юріївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Грекова, А. В.
Досвід проведення практичних і лабораторних занять з екології у ЗВО в умовах дистанційного навчання
(2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"
(2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона Сергіївна
Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).
Агроекологія
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2020) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Филенко, Олеся Миколаївна
У даному тексті лекцій з дисципліни «Агроекологія» наведено основні відомості про негативні наслідки для навколишнього середовища від ведення сільського господарства з використанням хімікатів, а також надмірного використання земель для землеробства. Показано основні шляхи зменшення навантаження на навколишнє середовище при збереженні існуючого попиту на обсяги врожаю. Також наведено основні засади органічного землеробства як найперспективнішого у парадигмі сталого розвитку суспільства. Призначено для студентів спеціальності 101 «Екологія» всіх форм навчання, у тому числі для іноземних студентів.
Індустріальне забруднення нафтопродуктами: пошук інноваційних рішень
(ПП "Технологічний центр", 2023) Босюк, Альона Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Матющенко, Олександр Вікторович
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Транскордонна екологічна безпека"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Філенко, Олеся Миколаївна
Інтернаціональний характер проблем забруднення навколишнього природного середовища є загальновизнаним фактом. Для попередження забруднення свого природного середовища від сусідніх прикордонних держав кожна незалежна країна розробляє свій механізм дій. При цьому існують міжнародні угоди в сфері транскордонного забруднення, ратифікація та імплементація яких дозволяє кожній державі реалізовувати дієві механізми для попередження транскордонного забруднення, відшкодування збитків в разі виявлення таких фактів та запобігання таким порушенням у майбутньому. Для України є актуальним питання транскордонного забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів, з огляду на географічне розташування країни та наявності сухопутних кордонів з 7ма країнами. Україна є як об’єктом транскордонного забруднення, так й в деяких випадках суб’єктом таких процесів. У даних методичних вказівках до практичних робіт студенти отримують навички роботи з юридичними нормативними документами в сфері транскордонної екологічної безпеки, навчаться створювати порівняльні таблиці щодо ратифікації та імплементації міжнародних норм у вітчизняне законодавче поле. Надані посилання на кожний нормативний документ. Також студенти набудуть вмінь опрацювання джерел екологічної інформації з метою отримання даних щодо транскордонних забруднень у країні на регіональних рівнях, регіональних та національних програм та їх фінансування щодо ліквідації наслідків транскордонного забруднення.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Системи технологій та інженерна екологія"
(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Уміти прогнозувати вплив технологічних процесів і виробництв на навколишнє середовище та брати участь у розробці і реалізації проектів з охорони довкілля є важливими компетенціями у професійній діяльності фахівців у галузі інженерної екології. Зважаючи на це, програма дисципліни «Системи технологій та інженерна екологія» передбачає вивчення студентами найбільш поширених технологій народного господарства України та виконання курсового проєкту, що дозволяє студентам отримати та розвинути практичні знання і уміння щодо зазначених питань. У даних методичних вказівках визначаються цілі та задачі проєктування, порядок виконання і вимоги, що ставляться до оформлення курсового проєкта. Цілями курсового проєкту є закріплення та узагальнення студентами знань щодо: – джерел утворення забруднюючих речовин у технологічному процесі виготовлення продукції; – характеристики викидів і скидів, які формуються у технологічному процесі підприємства та містять забруднюючі речовини; – утворення виробничих відходів підприємства; – прогнозування впливу технологічних процесів на довкілля та розробки природоохоронних заходів. Задачі курсового проєктування включають: – пошук, узагальнення та аналіз літературних джерел за темою курсового проєкту; – розробка розділів проєкту у відповідності із завданням; – оформлення текстової та графічної частини проєкту.