Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Отримання знання студентами базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі виконання індивідуальної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу, з’єднуються отриманий студентом максимальний обсяг знань, їх закріплення та перетворення у стійкі практичні навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї індивідуальної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітною літературою, використовувати для обробки інформації ШІ, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково-обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Навчальним планом з дисципліни "Моніторинг довкілля", для кожного студента передбачено декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Самостійна робота є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті як поглиблення, так і узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички. Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.
Навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з курсу "Екологія"
(ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Сакун (Баранова), Антоніна Олегівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
Вперше ідея екологічного оподаткування з'явилась у працях економіста-теоретика А.К. Пігу, який запропонував впливати на поведінку винних у забрудненні довкілля шляхом податків і стимулювати природоохоронну діяльність шляхом дотацій. Необхідність їх застосування на офіційному рівні була підтверджена в першій Програмі дій Європейського союзу з охорони довкілля (1973 р.), і пов’язувалася з реалізацією принципу «забруднювач платить». На практиці екологічні податки першими почали застосовувати скандинавські країни ще в 80-ті роки ХХ ст. Згідно з визначенням Євростату, податок, податковою базою якого служить фізична характеристика об'єкта, вплив якого на навколишнє середовище визнається негативним, або пов'язаного з ним іншого об'єкта, називається екологічним податком. Якщо з будь-яких причин з джерела шкідливого впливу не може стягуватися податок, то об'єктом оподаткування може стати інший, пов'язаний із джерелом шкоди, об'єкт. Існує й інше визначення екологічного податку, яке закріплює базовий принцип екологічного податку – «забруднювач платить». Це визначення інтерпретує екологічний податок як зобов'язання, покладене державою на тих, хто використовує довкілля. Таким чином, якщо право на сприятливе довкілля належить всім членам суспільства, то джерело забруднення, яке завдає шкоди природі, також завдає шкоди суспільству, і тому зобов'язане виплатити всім членам суспільства компенсацію. Точніше, одержувачем компенсації буде держава як централізований керуючий орган, оскільки ця ситуація характеризується участю кількох «третіх» сторін, і обговорюються колективні права власності. У 2020 році загальні надходження від екологічного податку до ЄС становили 300,5 млрд євро, що становить 2,2 % ВВП ЄС та 5,4 % загальних доходів уряду ЄС від податків та соціальних відрахувань.
Розробка та обґрунтування природоохоронних заходів підприємства
(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Баранова, Антоніна Олегівна
Викладено основні теоретичні аспекти щодо проведення природоохоронних заходів на підприємстві з метою підвищення екологічної та техногенної безпеки його діяльності. Надано методичні вказівки до виконання розрахункової роботи та практичних завдань з питання обґрунтування природоохоронних заходів. На прикладі підприємства з виробництва цукру обґрунтовано і запропоновано природоохоронні заходи, які при розробці планів з охорони навколишнього середовища можуть бути рекомендовані як пріоритетні. Для студентів спеціальності 101 «Екологія», може бути корисним для студентів спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» денної і заочної форм навчання.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Системи технологій та інженерна екологія"
(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Уміти прогнозувати вплив технологічних процесів і виробництв на навколишнє середовище та брати участь у розробці і реалізації проектів з охорони довкілля є важливими компетенціями у професійній діяльності фахівців у галузі інженерної екології. Зважаючи на це, програма дисципліни «Системи технологій та інженерна екологія» передбачає вивчення студентами найбільш поширених технологій народного господарства України та виконання курсового проєкту, що дозволяє студентам отримати та розвинути практичні знання і уміння щодо зазначених питань. У даних методичних вказівках визначаються цілі та задачі проєктування, порядок виконання і вимоги, що ставляться до оформлення курсового проєкта. Цілями курсового проєкту є закріплення та узагальнення студентами знань щодо: – джерел утворення забруднюючих речовин у технологічному процесі виготовлення продукції; – характеристики викидів і скидів, які формуються у технологічному процесі підприємства та містять забруднюючі речовини; – утворення виробничих відходів підприємства; – прогнозування впливу технологічних процесів на довкілля та розробки природоохоронних заходів. Задачі курсового проєктування включають: – пошук, узагальнення та аналіз літературних джерел за темою курсового проєкту; – розробка розділів проєкту у відповідності із завданням; – оформлення текстової та графічної частини проєкту.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Обладнання захисту біосфери"
(2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Баранова, Антоніна Олегівна; Катенін, Вадим Дмитрович
Виготовлення продукції на підприємствах супроводжується утворенням забруднюючих речовин, для видалення яких із забруднених потоків, що надходять у довкілля, застосовуються різноманітні методи та технічні засоби. Метою курсового проєкту є розробка інженерних рішень щодо використання очисного обладнання чи споруд задля підвищення екологічної безпеки діяльності об’єктів промислової та непромислової сфери. Завданням курсового проєкту є розробка системи очистки забруднених викидів і скидів, обґрунтування вибору найефективнішого очисного обладнання чи споруд та проведення інженерних розрахунків запропонованих технічних засобів. У даних вказівках приводяться методики розрахунку найбільш поширеного обладнання та споруд, що призначені для очищення викидів та скидів.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Технології знешкодження та утилізації компонентів газових викидів"
(2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Гетта, Оксана Сергіївна
Забруднення атмосферного повітря виробничою та господарчою діяльністю людини відзначається актуальністю, різноманітністю за своїм характером та складністю проблем. В атмосферне повітря надходить велика кількість забруднюючих речовин, що мають певний рівень шкідливого впливу на людину та компоненти довкілля, а також створюють найбільші ризики негативної дії у порівнянні з забрудненням інших елементів навколишнього середовища. Серед поширених забруднюючих речовин, що є загрозою для здоров’я людини, виділяються зважені часточки діаметром до 2,5 мкм, сажа (атомарний вуглець), понад тонкі зважені частки діаметром <=1мкм, діоксид азоту, ангідрид сірчистий, а також вуглеводні, альдегіди, важкі метали, сірководень та ін. Особливу увагу привертає надходження в атмосферу оксиду вуглецю та метану, що негативно впливають на клімат. У даному курсовому проєкті ставиться комплексне фахове завдання, метою якого є закріплення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок самостійного вирішення інженерних екологічних задач щодо технологій знешкодження та утилізації шкідливих компонентів газових викидів. Для досягнення цілей проєкта проводиться аналіз джерел інформації, розглядається формування забруднених викидів у виробничому процесі підприємства та виконуються екологічні розрахунки, які є основним чинником для обґрунтування необхідності проведення природоохоронного заходу. Передбачається розробка системи очищення викиду з видаленням шкідливих домішок та їх подальшою утилізацією.
Моделювання застосування обладнання для захисту навколишнього середовища в фармацевтичному виробництві
(ТзОВ "Західно-український консалтинг центр", 2021) Бабенко, Володимир Миколайович; Баранова, Антоніна Олегівна