Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"
(2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона Сергіївна
Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).
Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Метеорологія та кліматологія"
(2022) Махоніна, Оксана Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Пітак, Інна Вячеславівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Метеорологія та кліматологія»для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Метеорологією називається наука про атмосферу, про її склад, будову, властивості і протікаючи в ній фізичні і хімічні процеси. Головними завданнями метеорології є опис стану атмосфери в даний фізичний момент часу і прогноз її стану на майбутнє. В деяких випадках виникає необхідність відновити стан атмосфери у минулому. Навчальна дисципліна “Метеорологія і кліматологія” є нормативною і входить до циклу дисциплін природно–наукової та професійної підготовки. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму “Екологія”. В ній використовуються знання з фізики, хімії, географії, астрономії, математики та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і уміння використовуються при вивченні таких дисциплін: “Картографічні методи в екології”, “Моніторинг довкілля”, “Екологічна експертиза”, “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Моделювання i прогнозування стану довкілля”. Так, наприклад, для розрахунку санітарно–захисної зони підприємства та виконання креслень ситуаційного плану необхідно знати розу вітрів; для розрахунку та моделювання розсіювання забруднюючих речовин необхідно знати як впливають метеорологічні умови на цей процес; для прогнозування кількості забруднюючих речовин, які випадуть разом з кислотним дощем необхідно вміти розраховувати кількість опадів; знання про радіаційний режим потрібні для розрахунку утворення первинної біомаси в наслідок фотосинтезу тощо. Тому метою вивчення дисципліни є вивчення основних атмосферних явищ та процесів, які формують метеорологічний, кліматичний і екологічний стан планети та окремих її регіонів.
Методичні вказівки "Визначення умов скиду стічних вод виробництва у водотоки"
(ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Методичні вказівки до практичного заняття "Вплив хімічного складу питної води на органолептичні та смакові якості напоїв"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
В умовах дистанційного навчання дуже важливо не втратити практичну складову освітніх програм. Частину лабораторних та практичних занять неможливо виконувати поза межами навчальних аудиторій та без лабораторного обладнання. Пошук та створення практичних робіт, які можуть бути виконані в домашніх умовах студентами та які при цьому формують у студентів аналітичні навички та відповідають змісту РПНД дисципліни є важливим завданням. Вода є основним компонентом багатьох напоїв, хімічний склад якої суттєво впливає на смакові якості кінцевого продукту. В курсу «Гідрологія» увага приділяється в тому числі й вивченню хімічного складу різних типів природних вод, впливу забруднювачів на властивості води та методам очистки води. Водопідготовка – тобто очищення води від сторонніх та природних хімічних елементів – є найважливішим етапом у виробництві багатьох алкогольних та безалкогольних напоїв. Склад води також впливає на смакові якості чаю та кави – найпоширеніших напоїв, що споживають люди вдома та у закладах харчування. Дані методичні вказівки описують практичні роботи, які студенти можуть самостійно виконати вдома та стосуються впливу хімічного складу води на органолептичні якості чаю та кави. Дана робота легка та за умови використання студентами однакових торгівельних марок води та чаю/кави навіть забезпечують відтворюваність результатів. Не потребують великих матеріальних витрат та цікаві для студентів. В умовах офланй навчання такі роботи також можуть бути виконані у невеличких групах студентів з якіснім попереднім аналізом хімічного складу води. Подібні практичні роботи вперше розроблені кафедрою хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ» для дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти в умовах тривалих карантинів або воєнного стану.
Методичні вказівки до практичних занять з курсів "Ґрунтознавство", "Агроекологія"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Агроекологія» для студентів спеціальності 101 «Екологія»; «Ґрунтознавство» для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Перша робота присвяченю вивченню дослідженню морфологічних ознак і будови профілю ґрунтів. Ряд практичних робіт присвячений визначенню якості меду та способів аналізу натурального та цукрового меду. Бджільництво є невід'ємною частиною системи органічного землеробства. А його продукти знаходять широке застосування у різних галузях народного господарства. При виконанні практичних робіт з використанням даних методичних вказівок студенти отримують навички роботи в команді, навички роботи із зразками ґрунту та навички визначення якості меду. У методичних вказівках розглянуто мету практичних занять, наведено теоретичний матеріал, перелік необхідних матеріалів та хід виконання роботи, після чого запропоновано форму звіту. Також наприкінці практичної роботи наведено список питань, відповівши на які студент може самостійно судити про рівень засвоєння матеріалу.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Технології знешкодження та утилізації компонентів газових викидів"
(2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Гетта, Оксана Сергіївна
Забруднення атмосферного повітря виробничою та господарчою діяльністю людини відзначається актуальністю, різноманітністю за своїм характером та складністю проблем. В атмосферне повітря надходить велика кількість забруднюючих речовин, що мають певний рівень шкідливого впливу на людину та компоненти довкілля, а також створюють найбільші ризики негативної дії у порівнянні з забрудненням інших елементів навколишнього середовища. Серед поширених забруднюючих речовин, що є загрозою для здоров’я людини, виділяються зважені часточки діаметром до 2,5 мкм, сажа (атомарний вуглець), понад тонкі зважені частки діаметром <=1мкм, діоксид азоту, ангідрид сірчистий, а також вуглеводні, альдегіди, важкі метали, сірководень та ін. Особливу увагу привертає надходження в атмосферу оксиду вуглецю та метану, що негативно впливають на клімат. У даному курсовому проєкті ставиться комплексне фахове завдання, метою якого є закріплення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок самостійного вирішення інженерних екологічних задач щодо технологій знешкодження та утилізації шкідливих компонентів газових викидів. Для досягнення цілей проєкта проводиться аналіз джерел інформації, розглядається формування забруднених викидів у виробничому процесі підприємства та виконуються екологічні розрахунки, які є основним чинником для обґрунтування необхідності проведення природоохоронного заходу. Передбачається розробка системи очищення викиду з видаленням шкідливих домішок та їх подальшою утилізацією.
Методичні вказівки до практичної та самостійної роботи аспірантів з дисципліни "Екологічні прилади та системи контролю характеристик досліджуваних об'єктів"
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Пироженко, Євгенія Володимирівна; Себко, Вадим Вадимович; Баранова, Антоніна Олегівна; Гетта, Оксана Сергіївна
Методичні вказівки до практичної та самостійної роботи ставлять за мету визначення електричних та температурних параметрів зразків немагнітних рідин і відносної магнітної проникності , питомого електричного опору ρ, радіусу зразків магнітних рідин, вивчення методики розрахунків очікуваних значень сигналів теплового контактного вихрострумового перетворювача (КВП) зі зразками немагнітних і магнітних рідин, а також засвоєння методик проведення статистичного дослідження, аналізу та інтерпретації отриманих результатів. Дані методичні вказівки містять шість розрахункових завдань кожне з яких має 11 варіантів. Ці варіанти допоможуть аспірантам у практичних заняттях № 1–4, здійснювати статистичну обробку результатів досліджень фізико-хімічних характеристик навколишнього середовища, готової продукції, відходів виробництва та стічних вод. Зокрема користуючись заданими параметрами зразків немагнітних і магнітних рідин та геометричними параметрами контактного електромагнітного перетворювача (КЕП), визначити очікувані сигнали теплового КЕП: електричний опір , сумарну індуктивність, внутрішню індуктивність і зовнішню індуктивність.
Методичні вказівки до практичних занять по курсу "Міжнародна співпраця та грантрайтинг в екології"
(2021) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Філенко, Олеся Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Гетта, Оксана Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені для виконання практичних робіт та розрахункового завдання з курсу "Міжнародна співпраця та грантрайтинг в екології". Під час виконання практичних робіт студенти оволодіють вмінням командної роботи, навчаться визначати роль кожного учасника у команді, познайомляться з методами прийняття рішень у команді, навчаться проводити SWOT-аналіз грантової заявки, опанують здатність управляти стратегічним розвитком команди в процесі здійснення професійної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування, навчаться складати кошторис грантової заявки та розділяти джерела фінансування. Також наведені основні терміни англійською мовою та їх тлумачення, які є корисними при заповненні грантових заявок. У методичних вказівках розглянуті цілі практичних занять, наведено теоретичний матеріал. Також наведено приклад виконання завдань та перелік індивідуальних завдань. Запропоновані індивідуальні завдання мають практичне значення та спираються на досвід авторів у заповненні грантових заявок.
Методичні вказівки до практичних занять "Математичні та статистичні методи в екології"
(2021) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Філенко, Олеся Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Гетта, Оксана Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені для виконання практичних робіт з курсів "Ландшафтна екологія", "Гідрологія", "Агроекологія" по розділу математичні та статистичні методи в спеціальних дисциплінах екології. Дані методи використовуються для оцінки різних станів навколишнього середовища, його окремих елементів та об’єктів, в тому числі з прив’язкою до просторових координатам. При виконанні практичних робіт з використанням даних методичних вказівок студенти отримують навички роботи в команді, навички роботи зі статистичними апаратом в екології. У методичних вказівках розглянуті цілі практичних занять, наведено теоретичний матеріал. Також наведено приклад виконання завдань та перелік індивідуальних завдань для кожного з курсів окремо ("Ландшафтна екологія", "Гідрологія", "Агроекологія"), список контрольних питань. Запропоновані індивідуальні завдання мають практичне значення для рішень найважливіших питань охорони навколишнього середовища як в Україні, так й в усьому світі.