Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20232

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-2551-6954Ключові слова: search.filters.subject.атмосферне повітря

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з курсу "Екологія"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Сакун (Баранова), Антоніна Олегівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    Вперше ідея екологічного оподаткування з'явилась у працях економіста-теоретика А.К. Пігу, який запропонував впливати на поведінку винних у забрудненні довкілля шляхом податків і стимулювати природоохоронну діяльність шляхом дотацій. Необхідність їх застосування на офіційному рівні була підтверджена в першій Програмі дій Європейського союзу з охорони довкілля (1973 р.), і пов’язувалася з реалізацією принципу «забруднювач платить». На практиці екологічні податки першими почали застосовувати скандинавські країни ще в 80-ті роки ХХ ст. Згідно з визначенням Євростату, податок, податковою базою якого служить фізична характеристика об'єкта, вплив якого на навколишнє середовище визнається негативним, або пов'язаного з ним іншого об'єкта, називається екологічним податком. Якщо з будь-яких причин з джерела шкідливого впливу не може стягуватися податок, то об'єктом оподаткування може стати інший, пов'язаний із джерелом шкоди, об'єкт. Існує й інше визначення екологічного податку, яке закріплює базовий принцип екологічного податку – «забруднювач платить». Це визначення інтерпретує екологічний податок як зобов'язання, покладене державою на тих, хто використовує довкілля. Таким чином, якщо право на сприятливе довкілля належить всім членам суспільства, то джерело забруднення, яке завдає шкоди природі, також завдає шкоди суспільству, і тому зобов'язане виплатити всім членам суспільства компенсацію. Точніше, одержувачем компенсації буде держава як централізований керуючий орган, оскільки ця ситуація характеризується участю кількох «третіх» сторін, і обговорюються колективні права власності. У 2020 році загальні надходження від екологічного податку до ЄС становили 300,5 млрд євро, що становить 2,2 % ВВП ЄС та 5,4 % загальних доходів уряду ЄС від податків та соціальних відрахувань.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Технології знешкодження та утилізації компонентів газових викидів"
    (2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Гетта, Оксана Сергіївна
    Забруднення атмосферного повітря виробничою та господарчою діяльністю людини відзначається актуальністю, різноманітністю за своїм характером та складністю проблем. В атмосферне повітря надходить велика кількість забруднюючих речовин, що мають певний рівень шкідливого впливу на людину та компоненти довкілля, а також створюють найбільші ризики негативної дії у порівнянні з забрудненням інших елементів навколишнього середовища. Серед поширених забруднюючих речовин, що є загрозою для здоров’я людини, виділяються зважені часточки діаметром до 2,5 мкм, сажа (атомарний вуглець), понад тонкі зважені частки діаметром <=1мкм, діоксид азоту, ангідрид сірчистий, а також вуглеводні, альдегіди, важкі метали, сірководень та ін. Особливу увагу привертає надходження в атмосферу оксиду вуглецю та метану, що негативно впливають на клімат. У даному курсовому проєкті ставиться комплексне фахове завдання, метою якого є закріплення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок самостійного вирішення інженерних екологічних задач щодо технологій знешкодження та утилізації шкідливих компонентів газових викидів. Для досягнення цілей проєкта проводиться аналіз джерел інформації, розглядається формування забруднених викидів у виробничому процесі підприємства та виконуються екологічні розрахунки, які є основним чинником для обґрунтування необхідності проведення природоохоронного заходу. Передбачається розробка системи очищення викиду з видаленням шкідливих домішок та їх подальшою утилізацією.