Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Сумісний вимірювальний контроль фізико-механічних параметрів виробів обладнання переробних і харчових виробництв
(2022) Забіяка, Наталія Анатоліївна; Пироженко, Євгенія Володимирівна; Себко, Вадим Вадимович
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Вивчення термічних методів стерилізації живильних середовищ, лабораторного посуду та інструментів"
(2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Мета роботи - ознайомлення з методами стерилізації живильних середовищ, лабораторного посуду і інструментів, обладнанням і правилами роботи обладнання і пристроїв для термічної стерилізації. Освоєння способу стерилізації живильних середовищ насиченим паром під тиском (автоклавування).
Методичні вказівки до розрахункового завдання "Розрахунок температури кислих та лужних стоків харчових виробництв"
(2023) Себко, Вадим Вадимович; Забіяка, Наталія Анатоліївна; Грубнік, Аліна Олегівна
Мета розрахункового завдання – вивчення методики розрахунків температури трансформаторного вихорострумового перетворювача (ТВП) під час реалізації безконтактного вихорострумового змінно-частотного методу неруйнівного контролю кислих і лужних стоків харчових виробництв, а також визначення температури зразків стічних вод, що контролюються при відомих значеннях частоти ТВП. Методичні вказівки містять п’ятнадцять варіантів завдань і розраховані на одну групу студентів. Ці варіанти допоможуть студентам виконати розрахунки очікуваних значень сигналів ТВП зі зразками контрольованих стічних вод, а саме: визначити намагнічувальний струм Iн, ЕРС ТВП Е20 у шаровому перерізі осердя перетворювача, частоту намагнічувального струму ft при різних температурах з досліджуваного діапазону (від 20 до 150 С), ЕРС Е2 у контрольованому зразку та фазовий кут зсуву . Таким чином, студенти розв’язують пряму задачу стосовно ТВП зі зразками кислих і лужних контрольованих стічних вод при реалізації змінно-частотного безконтактного вихорострумового методу неруйнівного контролю (НК). Найважливішим значенням розв’язання цієї задачі є, по-перше, знайдення діапазону змінення частоти і фазових кутів зсуву, числові значення яких відповідають температурному діапазону контрольованих зразків. Це, у свою чергу, надає змогу визначити апаратуру схеми ТВП при реалізації змінно-частотного методу контролю температури, а також вибрати раціональні, з точки зору похибок вимірювань, режими роботи ТВП (знаючи класи точності приладів, що використовуються у схемі ТВП для контролю температури), визначити середню чутливість ТВП до температурних параметрів-зразків. Слід відзначити, що розглянутий ТВП може бути використано для контролю температурних параметрів кислих і лужних стічних вод під час використання занурюваного ТВП. Вимірювальний контроль температури має також важливе самостійне значення, тому що температура (а також тиск, об’єм, електромагнітні параметри електролітичних рідинних середовищ) являє собою найважливішу величину, що характеризує стан технічного об’єкта при його створенні, під час його роботи і промислової експлуатації. Таким чином, знання про сучасні безконтактні вихорострумові методи неруйнівного контролю можуть бути корисні та використані при контролі температури, охолодних рідин, трансформаторних, конденсаторних, вакуумних та інших мастил, вузлів і конструкцій, що використовуються у машинобудуванні, приладобудуванні, хімічному машинобудуванні та нагріваються у процесі роботи, а також мають бути застосовані під час практичних занять з дисциплін «Стандартизація та сертифікація обладнання, сировини і харчових продуктів», «Екологічна інженерія, теорія та конструювання екологічно безпечних реакторів і реакторних систем», «Технологічне обладнання харчових виробництв».
Методичні вказівки до практичних занять "Вимірювання параметрів реакційних сумішей та магнітних рідин екологічних апаратів"
(2023) Себко, Вадим Вадимович; Забіяка, Наталія Анатоліївна; Грубнік, Аліна Олегівна
Метою практичних занять є вивчення методики розрахунків очікуваних значень сигналів екологічного пристрою: контактного вихорострумового перетворювача (КВП) зі зразками немагнітних і магнітних рідин при початковій температурі t1 = 20 °C, а також визначення електричних і геометричних параметрів зразків реакційних сумішей і відносної магнітної проникності μrt, питомого електричного опору ρ, радіуса зразків магнітних рідин ap. Методичні вказівки містять 22 варіанти завдань і розраховані на одну групу студентів. Ці варіанти допоможуть студентам, користуючись заданими параметрами зразків немагнітних і магнітних рідин та геометричними параметрами КВП, визначити очікувані сигнали теплового КВП: електричний опір R, сумарну індуктивність LΣ, внутрішню індуктивність Li і зовнішню індуктивність Le. Найважливішим значенням розв’язку цієї задачі є знайдені діапазони змінення електричного опору R= і R ~ та індуктивностей LΣ, Li, Le теплового КВП, які відповідають діапазонам змінення магнітного параметра μr, електричного параметра ρ, радіуса а зразків рідин, що надає можливість підбору вимірювальної апаратури мостової схеми вмикання КВП, а також дозволяє знайти раціональні з точки зору досягнення малих похибок вимірювань режими роботи екологічного пристрою, який як первинний перетворювач передбачає тепловий КВП із контрольованою рідиною. Знання про сучасні багатопараметрові контактні вихорострумові методи та пристрої вимірювального контролю магнітних, електричних і геометричних параметрів зразків рідинних середовищ можуть бути корисні та використані в екологічних пристроях і хімічному машинобудуванні (реактори, сепаратори немагнітних матеріалів, екологічні пристрої, які призначено для очищення води від нафтопродуктів), машинобудуванні, а також обов’язково застосовані під час лабораторних і практичних занять з дисциплін «Сертифікація обладнання і харчової продукції», «Екологічна інженерія, теорія та конструювання екологічно безпечних реакторів і реакторних систем» і «Технологічне обладнання хімічних виробництв».
Дослідження оптимального складу електроліту на швидкість отримання водню в лужному розчині
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Забіяка, Наталія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович
Синтез каталітичних матеріалів для проблем захисту довкілля
(Вінницький національний технічний університет, 2017) Байрачний, Володимир Борисович; Зеленцова, О. В.; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Корозійне розчинення алюмінієвих сплавів в виробництві водню для потреб енергетики
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2019) Забіяка, Наталія Анатоліївна; Руденко, Наталія Олександрівна; Байрачний, Володимир Борисович; Байрачний, Борис Іванович; Дідоренко, В. М.
Моделювання технологічних параметрів синтезу водню розчиненням сплаву АК7 в лужних розчинах
(Interdruk, Poland, 2020) Байрачний, Борис Іванович; Забіяка, Наталія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович; Руденко, Наталія Олександрівна; Лещенко, Сергій Анатолійович
В роботі представлені дослідження фізико-хімічних процесів взаємодії сплаву алюмінію АК7 з лужно-галогенідним розчином. В відповідності з даними математичного моделювання за програмою Statistica 6.0 встановлений механізм дії окремих компонентів електроліту на кінетичні характеристики сплаву в заданих межах дії параметрів. Отримані дані свідчать про те, що оптимальними умовами виділення водню є концентрації компонентів електроліту NaOH 2,5 моль/дм3 та NaF 0,2 моль/дм3 при температурі 303 К. Результати моделювання показують лінійне збільшення питомої ваги розчинення сплаву та об`єму виділення водню при одночасній дії цих компонентів. Досліджені умови виділення водню на анодах із сплаву АК7, які визначили густини струму стабільного протікання розчинення.
Вплив кінетичних параметрів на ефективність виділення водню шляхом розчинення сплаву АК7 в лужних розчинах з домішками активаторів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Забіяка, Наталія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович
Мета. Метою статті є дослідження впливу на продуктивність виділення водню основних факторів, зокрема концентрації компонентів, природи електроліту, складу та стану поверхні сплаву алюмінію. Методика. Для проведення досліджень використовувався прилад MICROmed, який має регулювання температури та функцію перемішування. Вагові корозійні випробування оцінювалися гравіметричним методом за допомогою вагів марки CERTUS Balance CBA-150-0,02. pH розчинів вимірювався з використанням рН - метру марки 150 МА. Обробка отриманих результатів проводилася шляхом математичного планування експериментів з використанням програмного пакету Exel 2016. Результати. Запропоновано хімічний низькотемпературний спосіб синтезу водню шляхом взаємодії сплавів алюмінію з лужними розчинами з домішками активаторів. Встановлені основні закономірності зміни швидкості розчинення сплаву АК7 та утворення водню від впливу іонів галогенідів в лужних розчинах та вплив на цей процес стану поверхні сплаву і продуктів реакції. В цьому сплаві найбільш впливовою є домішка силіцію, яка складає 3–6% вагових. Визначено вплив кінетичних параметрів розчинення сплаву алюмінію АК7 на синтез водню в якості джерела екологічно безпечної теплової енергії. Наукова новизна. Встановлені залежності процесу виділення водню в лужних розчинах за механізмом водневої деполяризації від природи сплаву алюмінію та домішок активаторів в електроліті. Практична значимість. Досліджені процеси металевого хімічного циклу отримання водню створюють умови для подальшої розробки технологічного процесу алюмодеполяризаційного синтезу водню без використання мембранних електролізерів. Даний спосіб має значення для портеб малої енергетики в невеликих кількостях.