Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 824

Вплив стічних вод, утворених при пранні текстильних виробів, на якість ґрунтів
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Крючкова, Валерія Валеріївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Стаття присвячена актуальному питанню — впливу стічних вод, які утворюються під час експлуатації текстильних виробів споживачами, на якість ґрунтів. Текстильна промисловість суттєво впливає на стан природного навколишнього середовища. Виробники одягу підтримують споживацький попит шляхом постійного оновлення асортименту дешевої низькоякісної продукції. Низькоякісна текстильна продукція є потенційно небезпечною як для споживачів, так і для навколишнього середовища. Стічні води утворюються на різних етапах життєвого циклу текстильної продукції, зокрема одягу. Метою статті є дослідження впливу стічних вод, які утворюються при пранні текстильних виробів в індивідуальних домогосподарствах, на стан ґрунтів. У роботі досліджено вплив на водні ресурси під час кожного з етапів життєвого циклу текстильних виробів. Особливу увагу приділено вторинному забрудненню, що утворюється на етапі використання готової продукції, а саме прання. Вста новлено, що нехтування технологічними процесами фарбування призводить до низького коефіцієнта поглинання барвника тек стильним волокном. У результаті під час прання текстильних виробів розчин барвника потрапляє до міської каналізації, а далі у водойми. Проведене соціологічне опитування населення показало значне поширення проблеми втрати кольору речей при пранні. За умови високої періодичності процесів очищення це може мати негативний вплив на навколишнє природне середовище. Особливо небезпечним є вплив на стан ґрунтів при скиданні неочищених стічних вод з пральних машин в індивідуальних домогосподарствах. Крім того, неякісно пофарбований матеріал при безпосередньому контакті зі шкірою може негативно впливати на здоров’я споживачів. В експериментальній частині досліджено фізико-хімічні властивості стічних вод, відібраних після прання джинсових виробів. Дослідження виявило значне забруднення, спричинене хімічними речовинами та барвниками, які використовуються в процесі виробництва та експлуатації текстильних виробів. Токсичність досліджуваних зразків води остаточно підтверджується результатами досліджень екотоксичності ґрунтів при їх зволоженні зразками стічних вод, що утворилися при пранні та полосканні одягу. Аналіз результатів досліджень показав, що вода, яка утворюються після прання текстильних виробів, пригнічує розвиток тест-рослин, а отже негативно впливає на стан та якість ґрунтів.
Вплив енергетичного сектору на довкілля
(ПП "Технологічний центр", 2024) Босюк, Альона Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Матющенко, Олександр Вікторович
Сьогодні енергетичний комплекс є одним з найбільших джерел викидів забруднюючих речовин, що спричиняють глобальні зміни клімату, забруднення водних та земельних ресурсів, а також погіршення якості повітря. У звʼязку з цим стає дедалі важливішим оцінити потенційний вплив таких обʼєктів на навколишнє середовище та розробити комплекс заходів для підвищення їхньої екологічної безпеки. Зростання вимог до екологічної відповідальності з боку регуляторних органів, громадськості та міжнародних організацій підштовхує компанії до впровадження більш екологічних технологій і практик. Окрім того, питання екологічної безпеки енергетичних обʼєктів є важливим у контексті зміцнення енергетичної незалежності держави, оптимізації ресурсів та запобігання ризикам екологічних катастроф. Враховуючи ці виклики, оцінка впливу на довкілля та розробка заходів для зниження екологічних ризиків набувають стратегічного значення для збереження природного середовища та забезпечення сталого розвитку країни.
Поєднання фізичних та хімічних методів у багатоступеневій системі очищення води
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Матісс, Д. Ю.; Шкоп, Андрій Олександрович; Романчик, Альона Вадимівна; Босюк, Альона Сергіївна
Інноваційні підходи до очищення стічних вод
(Вінницький національний технічний університет, 2024) Босюк, Альона Сергіївна
У статті розглядаються сучасні інноваційні підходи до очищення стічних вод, які дозволяють підвищити ефективність видалення забруднюючих речовин і зменшити екологічне навантаження.
Технології знешкодження та утилізації компонентів газових викидів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Шестопалов, Олексій Валерійович; Писарська, Наталія Віталіївна
Визначення параметрів магнітного поля, які надають несприятливий вплив на довкілля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Себко, Вадим Вадимович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Сучасні електромагнітні поля, що наведені зовнішніми пристроями, належать до шкідливих екологічних чинників, які чинять несприятливий вплив на навколишнє середовище, обслуговуючий персонал підприємств і населення. Завдання контролю та обмеження шкідливого впливу електромагнітних полів є найважливішими завданнями державного масштабу і міжнародного співробітництва. До контрольованих екологічних чинників можна зарахувати такі вимірювані величини: напруженість електричного E і магнітного полів H, магнітна індукція B, коефіцієнти k поглинання, відбиття і пропускання. На сьогодні у виробництво впроваджують нові види джерел електричних і магнітних полів, що створюють у навколишньому середовищі складні конфігурації магнітних полів, виникають невідомі раніше ефекти взаємодії магнітних полів з об'єктами навколишнього середовища. Розвиток виробництва призвів до зростання штучних джерел ЕМП, які пов'язані з різноманітними сферами діяльності суспільства: виробничою, культурною, соціальною. Останнім часом розвиваються нові напрямки, які слугують джерелом методів опрацювання даних під час розв'язання вимірювальних задач визначення параметрів ЕМП. Вони дають математичний апарат, призначений до тих завдань, для яких малоефективні класичні методи обробки даних. До розроблення нових методів опрацювання даних спонукають потреби сучасної вимірювальної практики, для якої характерні ускладнення вимірювальних завдань і засобів вимірювань характеристик ЕМП. Розширення можливостей опрацювання даних пов'язане з розвитком методології вимірювань, удосконаленням математичних методів, а також широким впровадженням обчислювальної техніки. У цьому плані особливий практичний інтерес становить подальший розвиток сучасних методів і пристроїв для неруйнівного безконтактного контролю параметрів контрольованих об'єктів, які широко використовуються в різних промислових підприємствах, комунальних господарствах та інших організаціях. На сьогодні, в існуючий літературі не було систематизовано методики розрахунків магнітних параметрів (тобто магнітних індукцій B, напруженості магнітного поля H) у просторі, які створюють електричні струми. Всі ці методики потрібні для зменшення впливу магнітних полів на роботу вимірювальних приладів і установок, на функціонування обчислювальної техніки, і найголовніше на здоров’я персоналу, який обслуговує вимірювальну і обчислювальну техніку. На основі розрахунків параметрів магнітного поля та їхнього розподілу можна визначити відстань від джерел електромагнітного поля зі струмом до того місця у просторі, де потрібно встановити прилади або інші гаджети для забезпечення електромагнітної сумісності і як наслідок нормальної роботи співробітників підприємств та установ.
Проблема накопичення текстильних відходів в Україні, зокрема на деокупованих територіях Харківщини
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Крючкова, В. В.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Практична робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі практичної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу при отриманні студентом максимального обсягу знань та їх закріплення і перетворення у стійкі практичні навички. Виконання практичного завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї практичної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітними вимірювальними приладами, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Отримання знання студентами базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі виконання індивідуальної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу, з’єднуються отриманий студентом максимальний обсяг знань, їх закріплення та перетворення у стійкі практичні навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї індивідуальної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітною літературою, використовувати для обробки інформації ШІ, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково-обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Навчальним планом з дисципліни "Моніторинг довкілля", для кожного студента передбачено декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Самостійна робота є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті як поглиблення, так і узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички. Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.