Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання зібрання

https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 375

Приклад синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Петров, Сергій Олександрович; Данильченко, Дмитро Олексійович; Куценко, Сергій Анатолійович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Петрова, Юлія Володимирівна; Мінакова, Ксенія Олександрівна
Розглядаються актуальні виклики сучасного світу, пов’язані з кліматичними змінами, забрудненням довкілля, виснаженням природних ресурсів та зростанням енергетичних потреб. У статті пропонуються нові підходи до виробництва, використання та утилізації хімічних продуктів та енергії, які були б сталі, ефективні, безпечні та конкурентоспроможні. Зелена хімія та зелена енергетика виступають як два важливих напрямки, які спрямовані на мінімізацію або усунення використання та утворення небезпечних речовин, використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та рекуперації, а також створення продуктів, які були б сумісні з принципами кругової економіки та сталого розвитку. Акцентовано увагу на тому, що зелена хімія та зелена енергетика не можуть бути розглянуті як ізольовані сфери, а повинні бути інтегровані в синергічний спосіб, щоб досягти більшої ефективності та стійкості. Матеріал представлено у трьох змістовних розділах: перший розділ присвячений зеленій хімії, другий розділ – зеленій енергетиці, а третій розділ – розглядає приклад синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості. У роботі досліджено один з варіантів синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики на прикладі одночасного рішення проблеми засмічення охолоджуючого ставка електростанції водоростями і використанням цих водоростей, як альтернативної, економічно вигідної сировини для виробництва біологічно-активних добавок та барвників. На прикладі запропонованого виробництва, було досліджено основні принципи, напрямки та приклади синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості, а також зроблена оцінка переваг, викликів та перспективи такої синергії. Оцінка переваг та недоліків довела, що синергетичний підхід до зеленої хімії та енергетики є ефективним, тому що він дозволяє досягати більшої економії ресурсів, зменшення викидів та відходів, покращення якості продуктів та збільшення конкурентоспроможності. Такий підхід також сприяє створенню інноваційних рішень, які враховують потреби сталого розвитку та кругової економіки. У результаті досліджень було виявлено, що інтеграція підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловість вимагає додаткових наукових досліджень та розвитку для вирішення ряду проблем та викликів. Тому в роботі акцентується увага на необхідності до активізації наукової, освітньої, державної та громадської діяльності, спрямованої на підтримку та розвиток синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості, як одного з ключових факторів сталого розвитку України.
Застосування нано і біотехнологічної сировини при створенні препаратів для сільського господарства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кричковська, Лідія Василівна; Лисак, Павло Юрійович; Дубоносов, Володимир Леонідович; Грицаєнко, Ю. А.
Стаття присвячена розгляду питання про можливість застосування фуллереновмістної води в складі гуміновмісних ростостимулюючих препаратів для сільського господарства з додаванням відходів дріжджового виробництва. Зовсім недавно проблеми економіки та екології сприймали як протилежні. В даний час виникла необхідність взаємообумовленого і взаємовигідного поєднання економічних і екологічних інтересів, що стало основою для проведення даного дослідження. Аналіз стічних вод підприємства, що виробляє дріжджі показує наявність великої кількості хімічних і органічних речовин, які становлять певну небезпеку для навколишнього середовища, але представляє корисність після переробки відходів для використання в сільському господарстві. Найбільша кількість речовин знаходиться у відходах, після етапу виробництва чистої культури. В експерименті показано, що застосування структурованої води в поєднанні з біологічно активними відходами виробництва хлібних дріжджів, отриманими на основі штаму Saccharomyces cerevisiae збільшують врожайність зернових культур. Виходячи зі встановленого факту широкого і універсального спектра біологічної активності водно-вуглецевої структури гідратованих фулеренів, за даними патентної та науково-технічної літератури, вони широко не випробовувалися як регулятори росту рослин. Нами буде досліджено взаємодію речовин зі структурованою фулеренами водою, досліджено вплив поверхнево-активних речовин на утворення та стабільність емульгованих гуматів з плівко утворювачами, адгезивні властивості компонентів, вплив концентрованої бродильної рідини дріжджів відсепарованої після стадії вирощування чистої культури хлібопекарських дріжджів, випробувано вплив як фулереноподібної структури-шунгіту природного походження так і гідратованих фулеренів - високостабільних дрібнодисперсних водних розчинів нативних фулеренів (мають властивості ліофобних молекулярно-колоїдних систем) на врожайність зернових, захист вегетуючих рослин. Результатом роботи буде обґрунтування принципів методології застосування наноструктурних речовин для використання в біотехнологіях багатофункціональних високоефективних препаратів для сільського господарства з біологічно активними добавками.
Контроль та керування процесу екстракції в промисловій біотехнології бета-каротину з Blakeslea trispora
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Кричковська, Лідія Василівна
Досліджено технологічні параметри, а саме температуру і тривалість процесу екстракції β-каротину з біомаси міцеліального гриба Blakeslea trispora рослинними оліями різного жирнокислотного складу і з різним вмістом природних антиоксидантів: рафінованими дезодорованими соняшниковою, високоолеїновою соняшниковою, кукурудзяною і кунжутною. Створено статистичні моделі залежностей вмісту β-каротину в олійних екстрактах означених рафінованих дезодорованих олій від температури та тривалості екстракції, а також величини аналітичних чисел, що характеризують вміст вільних жирних кислот (кислотне число) та первинних продуктів окиснення ліпідів (пероксидне число) від температури та тривалості екстракції. Визначено раціональні параметри екстракції β-каротину з біомаси Blakeslea trispora обраними екстрагентами (рафінованими дезодорованими соняшниковою, високоолеїновою соняшниковою, кукурудзяною і кунжутною оліями) для керування технологічними властивостями його розчинів. Доведено, що застосування вказаних рафінованих дезодорованих олій як екстрагентів практично не впливає на вміст цільового продукту в олійних екстрактах біомаси, але впливає на аналітичні числа екстрактів, що характеризують вміст вільних жирних кислот, пероксидів та гідропероксидів. Найбільший вміст вільних жирних кислот спостерігається під час екстрагування β-каротину з біомаси соняшниковою олією, мінімального вмісту вільних жирних кислот вдається досягти в екстрактах кукурудзяної і кунжутної олій. Найбільший вміст первинних продуктів окиснення ліпідів (пероксидів та гідропероксидів) спостерігається під час екстрагування β-каротину з біомаси соняшниковою олією, мінімального вмісту вільних жирних кислот вдається досягти в екстрактах кунжутної олії. За допомогою отриманих апроксимаційних залежностей можна прогнозувати вміст β-каротину, а також величини кислотного і пероксидного чисел в олійних екстрактах біомаси в означених рафінованих дезодорованих оліях в залежності від температури та тривалості процесу екстракції.
Technological aspects of application of the phytosorbent with nanotubes in the process of adsorptive oil purification
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Krichkovskaya, Lidiya Vasilevna; Essam, Elnaggar; Dubonosov, Vladimir Leonidovich
In the present article importance of adsorptive purification of vegetable oils is shown as the most responsible technological stage. Insufficiency of scientific developments in the scope of domestic sorbents in Ukraine is pointed out. The phytosorbent with nanotubes from sunflower peel improving some quality parameters of non-refined sunflower and soybean oils to standard values for refined oils has been offered. Some literature data on the main characteristics of a number of sorption materials (carbonaceous, natural, fibrous, and sorbents obtained from agricultural waste - Corylus avellana Lambert nuts) as a result of heat treatment are analyzed. The main sorption properties are considered; dignity; limitations. The effect of temperature on the productivity of pyrolysis of plant raw materials and the properties of the resulting carbonizates in the temperature range 150-600 °C was investigated. The duration of exposure of materials at the final temperature of the process in all experiments was the same and amounted to 1 h. Analysis of the experimental data allows us to conclude that temperature is the main factor affecting the process of carbonization of the initial plant material. Regardless of the pyrolysis atmosphere, the yield of the product from plant raw materials decreases with a significant increase in temperature. At present, the main raw material for the industrial production of adsorbents is in many studies organic substances - wood, fossil coal, peat, remnants of the processing of agricultural raw materials due to their low cost and large amount. Solving the problem of creating sorbents based on plant raw materials with the inclusion of hydrated fullerenes in their composition solved the problem of creating sorbents and environmental problems, since the waste did not always find a useful application. Concentration of water solution of hydrated C60, fast C60FWS, є molecular-coloidal systems and spherical fractal clusters, structural unit of which is micro-hydrophilic, high-hydrophilic supramolecular complex, molecules can be folded to fit into ) 24-hydration of fullerene C60 (C60HyFn). The hydrated cultivation is set in its own well-ordered, structurally heterogeneous watery middle, in which the directness and kinetics of chemical processes are seen in such, that it is necessary to be washed in order to clean.
Нормативно-правові засади захисту прав споживачів харчових, косметичних і фармацевтичних продуктів у базовому законі України
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024) Петрова, Ірина Анатоліївна; Петров, Сергій Олександрович
Захист прав споживачів є провідною темою, оскільки це забезпечує безпечність та якість продуктів, що споживаються людьми. Харчові продукти, косметика та ліки є особливо важливими, оскільки вони безпосередньо впливають на здоров’я людей. Наприклад, небезпечні харчові продукти можуть призвести до отруєння, а неконтрольоване застосування косметики та ліків може призвести не тільки до серйозних наслідків для здоров’я, але й до смерті споживача. Забезпечення безпечності та якості продуктів, що споживаються людьми є однією з основних причин, чому зміни та наближення нормативно-правового регулювання прав споживачів харчових продуктів та косметики в Україні до міжнародних стандартів і практик є основним питанням сьогодення. Для вирішення цього питання Україна може взяти до уваги досвід США та ЄС, щоб покращити національні стандарти та вимоги до споживчих продуктів. Досвід і практики США наведені, як приклад через те, що вони мають глибоку історію трансформацій, зосередженість на групі товарів (харчові та косметичні продукти, ліки тощо), а також визнану в Світі ефективність. Практики ЄС в цьому напряму також виокремлюють харчові продукти та ліки в окрему групу товарів. В ЄС Європейським парламентом були прийняті положення «Заходи захисту споживачів» призначені для захисту здоров’я, безпеки та економічних та правових інтересів європейських споживачів, де б вони не жили, не подорожували або не купували в ЄС. Ці положення спрямовані на конкретні продукти, включаючи ліки, харчові продукти, генетично модифіковані організми, тютюнові вироби, косметику та інші, які відносяться до основного напряму під категорією «А» - Захист здоров’я та безпеки споживачів. Однак, варто зазначити, що Україна має свої особливості та потреби, тому необхідно адаптувати законодавство до внутрішніх потреб та реалій країни. Для ефективного впровадження закордонного досвіду та практик спочатку необхідно дослідити систему нормативно-правових засад захисту прав споживачів в Україні. На першому етапі, в цій роботі, нами було проведено аналіз Закону України «Про захист споживачів» в системі «споживчого» законодавства України.
Похідні формазанів в якості біологічно активних речовин
(Видавець О. О. Євенок, 2021) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Породнов, Андрій Олексійович; Дзьобань, Т. В.
Технологічні прийоми отримання наносорбентів на основі вуглецевих матеріалів
(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Ессам, Елнаггар; Кричковська, Лідія Василівна; Дубоносов, Володимир Леонідович
Визначення токсичних речовин у продуктах харчування
(Державний біотехнологічний університет, 2023) Франчук, Є. Р.
Методичні вказівки до лабораторних та практичних робіт з курсу "Хімія і технологія ароматичних сполук"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Дістанов, Віталій Баламірович; Петров, Сергій Олександрович
Згідно Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліків основних видів методичної й організаційної роботи викладачів вищих закладів освіти 1 і 2 рівнів акредитації" від 13.03.98 року № 103 лабораторне заняття проводиться зі слухачами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Для здійснення цього виду навчальної роботи виділяється не менше однієї академічної години на лабораторну групу. З окремих навчальних дисциплін припускається поділ половини академічної групи на підгрупи з меншою чисельністю із урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та техніки безпеки. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу, а зі спецпредметів або зі спецтехніки – у відповідно обладнаних лабораторних аудиторіях. Лабораторна робота – це форма навчального заняття, при якому слухач вищого закладу освіти під керівництвом викладача особисто проводить натурні чи імітаційні експерименти або досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, відповідною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі [1 ]. Основними завданнями лабораторних робіт як форм навчальної роботи у вищих закладах освіти є такі: - поєднати в єдине ціле лекційну форму занять із систематичною самостійною роботою слухачів із підручниками, навчальними посібниками та іншими джерелами; - для того, щоб провести на належному науковому і методичному рівні лабораторну роботу, студентам недостатньо прослухати на цю тему лекцію. Йому слід прочитати і вивчити рекомендовану літературу, підготувати себе до роботи з приладами і установками, вивчити їхню будову, принцип дії, усвідомити мету роботи [2]. Як відомо, всі складні речовини поділяють на неорганічні та органічні. До органічних речовин відносять вуглеводні та їх похідні. В свою чергу органічні речовини поділяють на циклічні, що мають замкнутий вуглеводневий ланцюг та ациклічні які мають не замкнутий ланцюг. Сполуками з сполученими зв'язками називаються такі сполуки, які мають у складі своїх молекул ланцюжок кратних і ординарних зв'язків, що чергуються. До них відносяться: - аліфатичні, що містять подвійні або потрійні зв'язки; - циклічні ароматичні; - циклічні неароматичні і антіароматичні. Ароматичні сполуки характеризуються наявністю ароматичної системи. Часто до ароматичних сполук відносять тільки ті, що мають бензоідну систему зв'язків, тобто арени (бензол і поліциклічні сполуки, побудовані з конденсованих бензольних кілець) і їх заміщені. Один з типів ароматичних сполук – жирноароматичні з'єднання, тобто ароматичні сполуки, що мають аліфатичні ("жирні") заступники. Навчальне видання: методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Хімія і технологія ароматичних сполук" для студентів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" сприятиме засвоєнню знань, що до хімії і технології ароматичних сполук, надбанням навиків синтезу ароматичних сполук, роботі в лабораторії з агресивними речовинами, розрахунку необхідної кількості і концентрації агентів, та виходу продукту реакції, містить рекомендації, щодо роботи над індивідуальним розрахунковим завданням.
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Зелена хімія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Петров, Сергій Олександрович; Фалалєєва, Тетяна Василівна
В умовах лінійної економіки з однооборотним використанням продукції, продукти вживаються, а потім утилізуються — такий підхід позбавляє нас доступу до все ще цінних природних ресурсів, що часто виснажуються, призводячи до ще більшого забруднення навколишнього середовища. Сучасним пріоритетом є технології замкнутого циклу, коли весь життєвий цикл продукту спроектований таким чином, щоб зменшити кількість відходів та рівень забруднення навколишнього середовища. При цьому компоненти процесу, відходи та залишки повинні максимально використовуються повторно, або уловлюватися та перероблятися різними способами. Все йде на переробку, що призводить до регенерації, яка спостерігається в природних екосистемах. Відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, хімічних сполук, що утворилися під час виробництва продукції або виконання робіт і втратили повністю або частково вихідні споживчі властивості. Відходи споживання - вироби та матеріали, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного чи морального зносу. Відходи виробництва та споживання є вторинними матеріальними ресурсами, які можуть повторно використовувати у народному господарстві [1]. Спеціаліст в галузі хімічних технологій та інженерії повинен мати навички розробляти і реалізовувати проекти, що стосуються технологій та обладнання хімічних виробництв, беручі до уваги цілі, ресурси, наявні обмеження, соціальні та економічні аспекти та ризики з метою забезпечення безпеки персоналу та навколишнього середовища під час професійної діяльності у сфері хімічної інженерії. Навчальне видання: методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Принципи зеленої хімії", "Принципи "Зеленої" хімії та технологій", а також "Зелена хімія" для студентів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" сприятиме засвоєнню знань, що до здатності проектувати хімічні процеси з урахуванням технічних, законодавчих та екологічних обмежень, використовувати знання з теоретичних основ хімії, технології органічних сполук, харчових добавок та косметичних засобів для вирішення професійних проблем та принципів зеленої хімії.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Хімія і технологія синтетичних лікарських сполук"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Петров, Сергій Олександрович; Тімофєєв, С. В.
Лікарські синтетичні речовини – одержані синтезом хімічні сполуки, що мають лікувальні властивості. Сучасна медицина широко використовує біологічно активні, переважно органічні лікарські синтетичні речовини у вигляді хіміко-фармацевтичних препаратів. Завдяки розвитку хімії і біології, починаючи з другої половини XIX століття, були створені умови для одержання екстрактів лікувальних препаратів, активніших за лікарську сировину (рослинного або мінерального походження), з якої їх виробляють. Лікарські активні сполуки, що виділяються з рослинної сировини та очищені відповідним чином від баластних речовин, розподіляють на дві групи: новогаленові (наприклад, препарат конвалії – конвазид, горицвіту – адонізид) алкалоїди (морфін, кофеїн, кокаїн, ефедрин, хінін, атропін тощо). Встановлення хімічної будови цих речовин зробило можливим використовувати їх як вихідні сполуки для синтезу нових лікарських синтетичних речовин, що мають цінні лікувальні властивості. Наприклад, з морфіну було одержано діонін і кодеїн, а з останнього – гідрокодон, з теоброміну – діуретин, з ерготоксину й ерготаміну – їх дигідропохідні тощо. Тепер для більшості алкалоїдів, уживаних у медицині, винайдено синтетичні замінники, що часто мають більш ефективні терапевтичні властивості. Наприклад, промедол та ізопромедол замінюють морфін, бігумаль та акрихін – хінін, новокаїн і совкаїн – кокаїн, метилкофеїн – кофеїн, дитилін – курарин, фосфакол – пілокарпін, прозерин – езерин тощо. У зв’язку з швидким зростанням хімічної промисловості в медицину почали широко впроваджуватися лікарські синтетичні речовини, незабаром виробництво їх перетворилось в окрему галузь промисловості синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів. Цьому сприяли досягнення хімії, фармацевтичної хімії, фармакології і терапії, зокрема експериментальної. Вивчення дії лікарських синтетичних речовин на організм дало можливість встановити ряд закономірностей зв’язку між хімічною будовою й фармакологічним впливом різних груп лікарських синтетичних речовин, синтезувати речовини з певним фармакологічним ефектом. З багатьох варіантів синтезованих речовин відбирали найцінніші і найефективніші препарати. Так, наприклад, з 500 синтезованих похідних барбітурової кислоти відібрано 15-18 речовин, з 6000 сульфамідів – близько 20 [1 ]. Лікарські синтетичні речовини стали найчисленнішою групою лікарських речовин, уживаних у сучасній медицині. Існує кілька різних класифікацій лікарських синтетичних речовин. У деяких випадках застосовують хімічну класифікацію на неорганічні сполуки (за групами періодичної системи елементів) і органічні сполуки – вуглеводні, спирти та ефіри, феноли, альдегіди й кетони, карбонові кислоти та їх ефіри, елементоорганічні сполуки (сірки, фосфору, арсену, стибію, ртуті), аміносполуки й аміди, барвники, гетероциклічні сполуки, алкалоїди, вуглеводи і глікозиди, гормони, вітаміни, антибіотики. Недоліком такої класифікації є необхідність розглядати в одній і тій самій групі сполуки з різним фармакологічним ефектом. Більш поширені змішані класифікації, в основу яких покладено подібність фармакологічного ефекту, але деякі речовини доводиться виділяти в окремі групи за хімічною ознакою (наприклад, сульфаміди, ртутні сечогінні, барвники). За цією класифікацією в одну й ту саму групу входять речовини, що мають різну хімічну будову.
Матеріальні технологічні і теплові розрахунки в курсовому та дипломному проектуванні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Петров, Сергій Олександрович
В доступній формі викладається методика виконання матеріальних, технологічних і теплових розрахунків апаратів безперервної та періодичної дії. У додатках наведені дані, які необхідні для виконання теплових розрахунків. Призначено для студентів спеціальності 161 – "Хімічні технології та інженерія" денної та заочної форм навчання.
Теоретико-методичні аспекти формування механізму антикризового управління маркетинговими комунікаціями фармацевтичних підприємств
(Національний фармацевтичний університет, 2019) Ольховська, Анжела Борисівна; Малий, Володимир В.
У статті обґрунтовано практичну потребу в реалізації концепції антикризо вого управління в діяльності організацій. Наведені окремі ознаки та випадки кризових явищ у маркетинговій комунікативній діяльності фармацевтичних підприємств. Згруповані проблеми антикризового управління маркетинговими комунікаціями. Охарактеризовано процедуру та запропоновано алгоритм формування механізму антикризового управління маркетинговими комунікаціями фармацевтичних підприємств. Виділені основні властивості та обґрунтовані принципи ефективного функціонування механізму антикризового управління маркетинговими комунікаціями фармацевтичних підприємств.
Розробка складу та технології таблеток для лікування захворювань печінки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Грінченко, А. А.; Спиридонов, С. В.; Ольховська, Анжела Борисівна; Куценко, Сергій Анатолійович
Розробка технології отримання сухого екстракту для лікування гастроентерологічних захворювань
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шамрай, В. Р.; Спиридонов, С. В.; Ольховська, Анжела Борисівна; Куценко, Сергій Анатолійович
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Якість сировини та продукції хімічних технологій"
(2023) Жирнова, Світлана Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна Василівна
В умовах сучасної економіки якість продукції є важливим критерієм конкурентоспроможності підприємства. До найбільш відомих та поширених механізмів забезпечення якості належать стандартизація та оцінка відповідності продукції. Їхня значимість для держави підтверджується чинними правовими нормами, державними програмами, міжнародними договорами, а також інтересом промисловості та виробництва. Якість – комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: стратегії, організацію виробництва, маркетинг та ін. Найважливіша складова всієї системи якості – якість продукції. Забезпечення якості – це сукупність міжнародних, державних, галузевих та внутрішньовиробничих рішень і дій, які спрямовані на підтримку якості, її підвищення та гарантування як за допомогою стандартизації вимог до якості, так і за допомогою високого рівня самого процесу виробництва продукції. Забезпечення якості продукції – це сукупність планованих і систематично проведених заходів, що створюють необхідні умови для того, щоб продукція задовольняла вимогам до якості. Цілями проведення практичних занять є: розвиток пізнавальної здатності, самостійності мислення та творчої активності студентів; освоєння знань, умінь та формування у студентів професійних компетенцій. До завдань практичних занять входять: закріплення, поглиблення та розширення знань навчальної дисципліни; навчання студентів практичним прийомам та методам аналізу теоретичних положень та концепцій навчальної дисципліни; набуття студентами умінь та навичок використання сучасних науково технічних засобів при вирішенні конкретних практичних завдань. Під час виконання практичних робіт студентам необхідно закріпити набуті на лекціях теоретичні знання, навчитися застосовувати законодавчу базу; ознайомитися з різними сертифікатами відповідності продукції хімічних технологій.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Застосування продуктів технології органічних речовин"
(2023) Жирнова, Світлана Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна
Виробництво продуктів органічного синтезу є однією з найважливіших галузей сучасної промисловості. У світі щорічно виробляються сотні мільйонів тон продуктів основного органічного синтезу. Це – вуглеводні, галогенопохідні, спирти, феноли, альдегіди та кетони, прості та складні ефіри, нітрили та аміни, сульфокислоти тощо. Крім того, у світі виробляється безліч різноманітних продуктів тонкого органічного синтезу (барвники, лікарські препарати, запашні речовини, пестициди, кінофотоматеріали, хімічні реактиви та ін.). А взагалі, в органічній хімії відомо кілька мільйонів органічних речовин, що мають те чи інше практичне значення. У наш прагматичний вік кожна людина має перейнятися переконанням, що хімія, хімічна технологія, продукти цієї технології є життєво важливими речами, необхідні сьогодні кожному. Продукти хімічного та, головним чином, органічного синтезу супроводжують сучасну людину щодня, у будь-якому місці, протягом усього життя. На сьогодні дуже актуально підвищення ринкової привабливості, конкурентоспроможності нових процесів та продуктів. За останні роки на вітчизняному ринку з'явилося багато нових цікавих хімічних продуктів. Відомості про них розкидані незліченними рекламними проспектами та сайтами Інтернету. Вони ніяк не аналізуються і не систематизуються, будь яка узагальнююча інформація фактично відсутня. Таким чином, дисципліна «Застосування продуктів технології органічних речовин» актуальна на сьогоднішній час. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Застосування продуктів технології органічних речовин» розроблено у відповідності до навчального плану і робочої програми. Для полегшення сприйняття матеріалу перед кожною роботою є коротка теоретична частина, яка містить необхідні відомості для осмисленого виконання лабораторних робіт. До виконання лабораторної роботи допускаються студенти після проходження інструктажу з техніки безпеки. Підготовленість студента до виконання лабораторної роботи визначає викладач за результатами співбесіди та за наявністю оформленого лабораторного журналу. Студент повинен показати знання теоретичних основ процесів і методики виконання лабораторної роботи. Після виконання роботи студент зобов’язаний показати викладачу одержані продукти та оформлені в лабораторному журналі результати і розрахунки. Виконана і оформлена лабораторна робота після захисту оцінюється викладачем.
Розробка рецептури крему-мила з використанням рослинної сировини
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Вербицька, В. А.; Марченко, Валерія Сергіївна
Синтез и исследование некоторых производных 1,8-нафталиндикарбоновой кислоты в качестве флуоресцентных зондов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Сатановский, Я. М.; Дистанов, Виталий Баламирович; Фалалеева, Татьяна Васильевна; Мироненко, Лилия Сергеевна
Алкилирование диимида перилентетракарбоновой кислоты в условиях межфазного катализа
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Сатановский, Я. М.; Дистанов, Виталий Баламирович; Успенский, Борис Вадимович; Посохов, Евгений Александрович

Переглянути

Нові надходження