Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 47

Похідні формазанів в якості біологічно активних речовин
(Видавець О. О. Євенок, 2021) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Породнов, Андрій Олексійович; Дзьобань, Т. В.
Методичні вказівки до лабораторних та практичних робіт з курсу "Хімія і технологія ароматичних сполук"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Дістанов, Віталій Баламірович; Петров, Сергій Олександрович
Згідно Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліків основних видів методичної й організаційної роботи викладачів вищих закладів освіти 1 і 2 рівнів акредитації" від 13.03.98 року № 103 лабораторне заняття проводиться зі слухачами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Для здійснення цього виду навчальної роботи виділяється не менше однієї академічної години на лабораторну групу. З окремих навчальних дисциплін припускається поділ половини академічної групи на підгрупи з меншою чисельністю із урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та техніки безпеки. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу, а зі спецпредметів або зі спецтехніки – у відповідно обладнаних лабораторних аудиторіях. Лабораторна робота – це форма навчального заняття, при якому слухач вищого закладу освіти під керівництвом викладача особисто проводить натурні чи імітаційні експерименти або досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, відповідною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі [1 ]. Основними завданнями лабораторних робіт як форм навчальної роботи у вищих закладах освіти є такі: - поєднати в єдине ціле лекційну форму занять із систематичною самостійною роботою слухачів із підручниками, навчальними посібниками та іншими джерелами; - для того, щоб провести на належному науковому і методичному рівні лабораторну роботу, студентам недостатньо прослухати на цю тему лекцію. Йому слід прочитати і вивчити рекомендовану літературу, підготувати себе до роботи з приладами і установками, вивчити їхню будову, принцип дії, усвідомити мету роботи [2]. Як відомо, всі складні речовини поділяють на неорганічні та органічні. До органічних речовин відносять вуглеводні та їх похідні. В свою чергу органічні речовини поділяють на циклічні, що мають замкнутий вуглеводневий ланцюг та ациклічні які мають не замкнутий ланцюг. Сполуками з сполученими зв'язками називаються такі сполуки, які мають у складі своїх молекул ланцюжок кратних і ординарних зв'язків, що чергуються. До них відносяться: - аліфатичні, що містять подвійні або потрійні зв'язки; - циклічні ароматичні; - циклічні неароматичні і антіароматичні. Ароматичні сполуки характеризуються наявністю ароматичної системи. Часто до ароматичних сполук відносять тільки ті, що мають бензоідну систему зв'язків, тобто арени (бензол і поліциклічні сполуки, побудовані з конденсованих бензольних кілець) і їх заміщені. Один з типів ароматичних сполук – жирноароматичні з'єднання, тобто ароматичні сполуки, що мають аліфатичні ("жирні") заступники. Навчальне видання: методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Хімія і технологія ароматичних сполук" для студентів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" сприятиме засвоєнню знань, що до хімії і технології ароматичних сполук, надбанням навиків синтезу ароматичних сполук, роботі в лабораторії з агресивними речовинами, розрахунку необхідної кількості і концентрації агентів, та виходу продукту реакції, містить рекомендації, щодо роботи над індивідуальним розрахунковим завданням.
Модифікація способу отримання 4-морфолінонафталімідів
(2020) Дістанов, Віталій Баламірович; Кадочкіна, В. В.; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Мироненко, Лілія Сергіївна
Малювання на воді. Технологія Ебру
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дістанов, Віталій Баламірович; Кадочкіна, В. В.; Заліська, Т. А.; Луценко, К. К.
Арилгідразони – прекурсори для синтезу формазанів
(Національний фармацевтичний університет, 2019) Голубенко, Є. А.; Пунько, В. С.; Івченко, П. П.; Мироненко, Лілія Сергіївна; Калашнікова, Т. О.; Дістанов, Віталій Баламірович
Синтез та дослідження N-алкілпохідних іміду нафтален-1,8-дикарбонової кислоти
(Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Успенський, Борис Валерійович; Посохов, Є. О.; Сатановський, Я. М.
Синтез та дослідження алкілпохідних N-гідроксіетиліміду нафтален-1,8-дикарбонової кислоти
(Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Успенський, Борис Валерійович; Посохов, Є. О.; Климець, О. М.
Синтез гідразонів – вихідних продуктів отримання формазанів в якості противірусних препаратів
(ТОВ "ТВОРИ", 2019) Голубенко, Є. А.; Мироненко, Лілія Сергіївна; Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна
Водорозчинні похідні 4-мор-фолінонафталевої кислоти. Синтез і дослідження
(Житомирський державний університет ім. Івана Франка, 2019) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Бондарєв, В. В.; Васильєва, В. О.; Дзьобань, Т. В.; Голубенко, Є. А.
Піразолінілнафталіміди – флуоресцентні барвники для поліамідних та ацетатних волокон
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019) Дістанов, Віталій Баламірович; Бондарєв, В. В.; Васильєва, В. В.; Дзьобань, Т. В.; Мироненко, Лілія Сергіївна; Фалалєєва, Тетяна Василівна