Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20244

Налаштування

Автор: search.filters.author.Жирнова, Світлана ВікторівнаПочаткова дата: 2023

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Хімія і технологія синтетичних лікарських сполук"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Петров, Сергій Олександрович; Тімофєєв, С. В.
    Лікарські синтетичні речовини – одержані синтезом хімічні сполуки, що мають лікувальні властивості. Сучасна медицина широко використовує біологічно активні, переважно органічні лікарські синтетичні речовини у вигляді хіміко-фармацевтичних препаратів. Завдяки розвитку хімії і біології, починаючи з другої половини XIX століття, були створені умови для одержання екстрактів лікувальних препаратів, активніших за лікарську сировину (рослинного або мінерального походження), з якої їх виробляють. Лікарські активні сполуки, що виділяються з рослинної сировини та очищені відповідним чином від баластних речовин, розподіляють на дві групи: новогаленові (наприклад, препарат конвалії – конвазид, горицвіту – адонізид) алкалоїди (морфін, кофеїн, кокаїн, ефедрин, хінін, атропін тощо). Встановлення хімічної будови цих речовин зробило можливим використовувати їх як вихідні сполуки для синтезу нових лікарських синтетичних речовин, що мають цінні лікувальні властивості. Наприклад, з морфіну було одержано діонін і кодеїн, а з останнього – гідрокодон, з теоброміну – діуретин, з ерготоксину й ерготаміну – їх дигідропохідні тощо. Тепер для більшості алкалоїдів, уживаних у медицині, винайдено синтетичні замінники, що часто мають більш ефективні терапевтичні властивості. Наприклад, промедол та ізопромедол замінюють морфін, бігумаль та акрихін – хінін, новокаїн і совкаїн – кокаїн, метилкофеїн – кофеїн, дитилін – курарин, фосфакол – пілокарпін, прозерин – езерин тощо. У зв’язку з швидким зростанням хімічної промисловості в медицину почали широко впроваджуватися лікарські синтетичні речовини, незабаром виробництво їх перетворилось в окрему галузь промисловості синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів. Цьому сприяли досягнення хімії, фармацевтичної хімії, фармакології і терапії, зокрема експериментальної. Вивчення дії лікарських синтетичних речовин на організм дало можливість встановити ряд закономірностей зв’язку між хімічною будовою й фармакологічним впливом різних груп лікарських синтетичних речовин, синтезувати речовини з певним фармакологічним ефектом. З багатьох варіантів синтезованих речовин відбирали найцінніші і найефективніші препарати. Так, наприклад, з 500 синтезованих похідних барбітурової кислоти відібрано 15-18 речовин, з 6000 сульфамідів – близько 20 [1 ]. Лікарські синтетичні речовини стали найчисленнішою групою лікарських речовин, уживаних у сучасній медицині. Існує кілька різних класифікацій лікарських синтетичних речовин. У деяких випадках застосовують хімічну класифікацію на неорганічні сполуки (за групами періодичної системи елементів) і органічні сполуки – вуглеводні, спирти та ефіри, феноли, альдегіди й кетони, карбонові кислоти та їх ефіри, елементоорганічні сполуки (сірки, фосфору, арсену, стибію, ртуті), аміносполуки й аміди, барвники, гетероциклічні сполуки, алкалоїди, вуглеводи і глікозиди, гормони, вітаміни, антибіотики. Недоліком такої класифікації є необхідність розглядати в одній і тій самій групі сполуки з різним фармакологічним ефектом. Більш поширені змішані класифікації, в основу яких покладено подібність фармакологічного ефекту, але деякі речовини доводиться виділяти в окремі групи за хімічною ознакою (наприклад, сульфаміди, ртутні сечогінні, барвники). За цією класифікацією в одну й ту саму групу входять речовини, що мають різну хімічну будову.
  • Ескіз
    Документ
    Матеріальні технологічні і теплові розрахунки в курсовому та дипломному проектуванні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Петров, Сергій Олександрович
    В доступній формі викладається методика виконання матеріальних, технологічних і теплових розрахунків апаратів безперервної та періодичної дії. У додатках наведені дані, які необхідні для виконання теплових розрахунків. Призначено для студентів спеціальності 161 – "Хімічні технології та інженерія" денної та заочної форм навчання.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Якість сировини та продукції хімічних технологій"
    (2023) Жирнова, Світлана Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна Василівна
    В умовах сучасної економіки якість продукції є важливим критерієм конкурентоспроможності підприємства. До найбільш відомих та поширених механізмів забезпечення якості належать стандартизація та оцінка відповідності продукції. Їхня значимість для держави підтверджується чинними правовими нормами, державними програмами, міжнародними договорами, а також інтересом промисловості та виробництва. Якість – комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: стратегії, організацію виробництва, маркетинг та ін. Найважливіша складова всієї системи якості – якість продукції. Забезпечення якості – це сукупність міжнародних, державних, галузевих та внутрішньовиробничих рішень і дій, які спрямовані на підтримку якості, її підвищення та гарантування як за допомогою стандартизації вимог до якості, так і за допомогою високого рівня самого процесу виробництва продукції. Забезпечення якості продукції – це сукупність планованих і систематично проведених заходів, що створюють необхідні умови для того, щоб продукція задовольняла вимогам до якості. Цілями проведення практичних занять є: розвиток пізнавальної здатності, самостійності мислення та творчої активності студентів; освоєння знань, умінь та формування у студентів професійних компетенцій. До завдань практичних занять входять: закріплення, поглиблення та розширення знань навчальної дисципліни; навчання студентів практичним прийомам та методам аналізу теоретичних положень та концепцій навчальної дисципліни; набуття студентами умінь та навичок використання сучасних науково технічних засобів при вирішенні конкретних практичних завдань. Під час виконання практичних робіт студентам необхідно закріпити набуті на лекціях теоретичні знання, навчитися застосовувати законодавчу базу; ознайомитися з різними сертифікатами відповідності продукції хімічних технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Застосування продуктів технології органічних речовин"
    (2023) Жирнова, Світлана Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна
    Виробництво продуктів органічного синтезу є однією з найважливіших галузей сучасної промисловості. У світі щорічно виробляються сотні мільйонів тон продуктів основного органічного синтезу. Це – вуглеводні, галогенопохідні, спирти, феноли, альдегіди та кетони, прості та складні ефіри, нітрили та аміни, сульфокислоти тощо. Крім того, у світі виробляється безліч різноманітних продуктів тонкого органічного синтезу (барвники, лікарські препарати, запашні речовини, пестициди, кінофотоматеріали, хімічні реактиви та ін.). А взагалі, в органічній хімії відомо кілька мільйонів органічних речовин, що мають те чи інше практичне значення. У наш прагматичний вік кожна людина має перейнятися переконанням, що хімія, хімічна технологія, продукти цієї технології є життєво важливими речами, необхідні сьогодні кожному. Продукти хімічного та, головним чином, органічного синтезу супроводжують сучасну людину щодня, у будь-якому місці, протягом усього життя. На сьогодні дуже актуально підвищення ринкової привабливості, конкурентоспроможності нових процесів та продуктів. За останні роки на вітчизняному ринку з'явилося багато нових цікавих хімічних продуктів. Відомості про них розкидані незліченними рекламними проспектами та сайтами Інтернету. Вони ніяк не аналізуються і не систематизуються, будь яка узагальнююча інформація фактично відсутня. Таким чином, дисципліна «Застосування продуктів технології органічних речовин» актуальна на сьогоднішній час. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Застосування продуктів технології органічних речовин» розроблено у відповідності до навчального плану і робочої програми. Для полегшення сприйняття матеріалу перед кожною роботою є коротка теоретична частина, яка містить необхідні відомості для осмисленого виконання лабораторних робіт. До виконання лабораторної роботи допускаються студенти після проходження інструктажу з техніки безпеки. Підготовленість студента до виконання лабораторної роботи визначає викладач за результатами співбесіди та за наявністю оформленого лабораторного журналу. Студент повинен показати знання теоретичних основ процесів і методики виконання лабораторної роботи. Після виконання роботи студент зобов’язаний показати викладачу одержані продукти та оформлені в лабораторному журналі результати і розрахунки. Виконана і оформлена лабораторна робота після захисту оцінюється викладачем.