Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення впливу молочної кислоти на процес йодування дріжджів
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, 2014) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Кричковська, Лідія Василівна
    У статті представленні літературні дані, які стосуються проблеми йододефіціту. Показано розв'язання цієї проблеми шляхом використання в якості складових харчових раціонів фізіологічно функціональних інгредієнтів. Оскільки хлібопекарські вироби є найпоширенішими продуктами харчування, то підвищення в них вмісту йоду дозволить запобігти захворюванням, які викликані його дефіцитом у всіх груп населення. У теперешній час перспективним є використання речовин, які здатні підсилити ступінь накопичення мікроелемента дріжджовою клітиною без його збільшення в поживному середовищі. Для дослідження використовувалися дріжджі Saccharomyces cerevisiae, штам LK 14 з музею культур Харківського дріжджового заводу у вигляді дріжджового молока, у яке вводилися йодистий калій (ГОСТ 4232-74) і молочна кислота (ГОСТ 490-2006) у кількості 2-6 % до сухої речовини (СР) дріжджів. Паралельно в дріжджове молоко вводили йод і перекис водню (ГОСТ 177-88). Метою досліджень було визначення молочної кислоти на ступінь утилізації йоду дріжджовою клітиною з живильного середовища в порівнянні з впливом перекису водню. Дана оцінка необхідності використання глюкози для активізації дріжджів. Зроблені висновки про можливість використання молочної кислоти при виробництві йодованих хлібопекарських дріжджів.