Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Фармазанонафталіміди як органічні люмінофори
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Дістанов, Віталій Віталійович
    Формазанонафталіміди як органічні люмінофори жовто-зеленого світіння з підвищеною світлостійкістю. Формазанонафталіміди містять в своїй структурі формазановий фрагмент з замісниками в фенільних кільцях, а в імідній частині - алкілгідроксигрупу.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження та розробка технології отримання формазанонафталімідів
    (НТУ "ХПІ", 2016) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Дістанов, Віталій Баламірович
    В даній статті розглянуті питання синтезу, дослідження і технологія отримання формазанонафталімідів. Синтезовані сполуки можуть застосовуватись в якості органічних люмінофорів жовто-зеленого світіння з підвищеною світлостійкістю. Наведена методика синтезу формазанонафталімідів, що мають у своїй структурі фрагмент з розвиненою хромофорною системою. Описано властивості отриманих сполук. Розглянуті деякі технологічні рішення отримання формазанонафталімідів.
  • Ескіз
    Документ
    Технологія отримання деяких формазанів, похідних нафталевої кислоти
    (НТУ "ХПІ", 2015) Фалалєєва, Тетяна Василівна; Дістанов, Віталій Баламірович
    В даній статті розглянуті питання технологія отримання формазанів, похідних нафталевої кислоти. Синтез формазанів, які випромі­нюють світло, дозволить розширити їх області використання, наприклад, як фотохромних і термохромних матеріалів, а також може при­вести до отримання стабільних вільних радикалів, що мають люмінесценцію з новими можливостями. Наведена методика синтезу формазанів, що мають у своїй структурі фрагмент з розвиненою хромофорною системою. В даній роботі описано синтез формазанів з похідни­ми на фталевого ангідриду. Розглянуті деякі технологічні рішення отримання формазанів, похідних нафталевої кислоти.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез та дослідження похідних карбонових кислот – потенційних біологічно активних речовин. 2. Дослідження біологічної активності деяких похідних 4-морфолінонафталіміду в якості флуоресцентних зондів
    (НТУ "ХПІ", 2014) Дістанов, Віталій Баламірович; Рошаль, О. Д.; Дюбко, Т. С.; Фалалєєва, Тетяна Василівна
    В даній статті розглянуті питання можливості використання похідних 4-мофолінонафталевої кислоти в якості флуоресцентних зондів для виявлення деяких захворювань на ранній стадії. Багато яких похідних цієї кислоти мають різноманітну біологічну активність. В залежності від присутності в структурі молекули замісників різної природи (електронодонорні або електроноакцепторні) змінюється вплив на можливу взаємодію речовини з організмом людини. Розглянуті деякі аспекти до цього підходу.