Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Нормативно-правові засади захисту прав споживачів харчових, косметичних і фармацевтичних продуктів у базовому законі України
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024) Петрова, Ірина Анатоліївна; Петров, Сергій Олександрович
Захист прав споживачів є провідною темою, оскільки це забезпечує безпечність та якість продуктів, що споживаються людьми. Харчові продукти, косметика та ліки є особливо важливими, оскільки вони безпосередньо впливають на здоров’я людей. Наприклад, небезпечні харчові продукти можуть призвести до отруєння, а неконтрольоване застосування косметики та ліків може призвести не тільки до серйозних наслідків для здоров’я, але й до смерті споживача. Забезпечення безпечності та якості продуктів, що споживаються людьми є однією з основних причин, чому зміни та наближення нормативно-правового регулювання прав споживачів харчових продуктів та косметики в Україні до міжнародних стандартів і практик є основним питанням сьогодення. Для вирішення цього питання Україна може взяти до уваги досвід США та ЄС, щоб покращити національні стандарти та вимоги до споживчих продуктів. Досвід і практики США наведені, як приклад через те, що вони мають глибоку історію трансформацій, зосередженість на групі товарів (харчові та косметичні продукти, ліки тощо), а також визнану в Світі ефективність. Практики ЄС в цьому напряму також виокремлюють харчові продукти та ліки в окрему групу товарів. В ЄС Європейським парламентом були прийняті положення «Заходи захисту споживачів» призначені для захисту здоров’я, безпеки та економічних та правових інтересів європейських споживачів, де б вони не жили, не подорожували або не купували в ЄС. Ці положення спрямовані на конкретні продукти, включаючи ліки, харчові продукти, генетично модифіковані організми, тютюнові вироби, косметику та інші, які відносяться до основного напряму під категорією «А» - Захист здоров’я та безпеки споживачів. Однак, варто зазначити, що Україна має свої особливості та потреби, тому необхідно адаптувати законодавство до внутрішніх потреб та реалій країни. Для ефективного впровадження закордонного досвіду та практик спочатку необхідно дослідити систему нормативно-правових засад захисту прав споживачів в Україні. На першому етапі, в цій роботі, нами було проведено аналіз Закону України «Про захист споживачів» в системі «споживчого» законодавства України.
Психологічні аспекти професійної підготовки конкурентоспроможніх фахівців
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Косс, Андрій Миколайович; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна
Дослідження екструдування лляної макухи для виробництва продуктів спеціального призначення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бєлінська, Анна Павлівна; Трошин, Олексій Георгійович; Петік, Ігор Павлович; Бочкарев, Сергій Володимирович
Використання Penicillium camemberti та Penicillium roqueforti для виробництва м’яких сирів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Миколаєнко, Н. П.; Самойленко, Сергій Іванович
Натуральні підсилювачі смаку та аромату харчових продуктів
(2021) Ларінцева, Надія Вікторівна; Каплун, О. А.; Франчук, Є. Р.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Експертиза та безпека продукції виробництв харчових добавок"
(ФЛП Черняк Л. О., 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Ларінцева, Надія Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна Василівна
Випробування – це експериментальні визначення кількісних і (або) якісних характеристик властивостей продукції. Якісні та кількісні характеристики харчової продукції визначаються різними методами, серед яких найбільше поширення одержали органолептичні (засновані на аналізі сприйняття органами відчуття) і вимірювальні (засновані на застосуванні технічних засобів). Вимірювальні методи – фізичні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні та інші дозволяють одержати результат із установленою точністю. Випробування проводяться на всіх етапах життєвого циклу продукції: від розробки і впровадження її в виробництві до утилізації. Тільки на підставі результатів випробувань можна мати відповідальні дані про впровадження нового виду продукції в виробництво, а також закінчення освоєння виробництва, можливості приймати партії продукції, внесення змін у технологічний процес і документацію, видачу сертифіката відповідності та ін. Практичні лабораторні заняття є необхідним доповненням теоретичного курсу, і тому проведення їх повинне сприяти засвоєнню курсу, ознайомленню студентів із сучасними методами, методиками проведення випробувань і обробкою результатів. В учбово-методичному посібнику є коротка характеристика досліджуваного об'єкту, фізичні основи використаного методу, вказано апаратурне оснащення, приводиться докладний опис методик виконання випробувань. Такий характер і порядок викладення матеріалу допомагає учням краще уявляти значення показника якості, розширює технічний кругозір, і дозволяє придбати практичні навички проведення випробувань і визначення показників якості продукції. Через те, що харчова продукція має різноманітний асортименти та характеризується великою кількістю показників якості, у лабораторний практикум включені основні показники та методики їх контролю.