Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Revealing patterns in the aggregation and deposition kinetics of the solid phase in drilling wastewater
    (Українська державна академія залізничного транспорту, 2019) Shestopalov, Oleksii; Rykusova, N.; Hetta, Oksana S.; Ananieva, Valeriya; Chynchyk, O.
    Досліджено вплив концентрації твердої фази бурових стічних вод на змінення швидкості осiдання твердої фази при агрегатоутворенні під час фізико-хімічного методу очистки води з використанням флокулянтів та коагулянтiв. Це важливо, тому що зміна концентрації твердої фази у стічній водi є неконтрольованим процесом під час реагентної очистки та суттєво впливає на механізм агрегатоутворення та кінетику осiдання твердої фази. Дослідження проводилися на модельній стічній водi, виготовленій шляхом розбавлення відпрацьованого бурового розчину водопровідною водою. Було встановлено, що застосування флокулянтів без коагулянтiв не ефективне i не призводить доагрегатоутворення. Встановлено, що оптимальною дозою коагулянту сульфату алюмінію для порушення стійкості дисперсної системи буровий стiчної води є 65 мiлiграм/г, а збiльшення дозування коагулянта не впливає на швидкість осадження пластiвцiв. Серед флокулянтiв найбiльшу активнiсть проявляє анiонний флокулянт А-19. При згущуваннi шламу спостерiгається руйнування флокул i за 9 хвилин швидкiсть осадження флокул знижується вдвiчi. Збiльшення концентрацiї флокулянта з 0,8 міліграм/г до 1,6 міліграм/г приводить до збiльшення швидкостi осадження твердої фази в 2–2,5 разiв. Показано, що концентрація твердої фази впливає на швидкість осадження флокул, оптимальні умови агрегатоутворення спостерiгаються за концентрації 4–6 г/л. Механiчнi дії на агрегати призводять до руйнування флокул залежно вiд концентрації твердої фази. Встановлено, що змiни в дисперсній системi можна спостерігати за зміною водневого показника, який змiнюється залежно вiд концентрацiї твердої фази в буровій стічній водi. Зростання концентрації твердої фази з 1 до 10 г/л призводить до зміни рН вiд 7,2 до 8,3, після введення коагулянта спостерігається зниження рН, а подальше руйнування агрегатiв приводить до збільшення водневого показника. Одержані в результатi досліджень дані i запропонована методика можуть бути використані для підбору оптимальних дозувань реагентiв при очищенні бурових стічних води.