Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Промислова мікробіологія та санітарія"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Посохов, Євген Олександрович
Методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни курсу "Промислова мікробіологія та санітарія" і допоможуть оволодіти основними навичками проведення мікробіологічних досліджень у практичній діяльності. У методичних вказівках описано обладнання мікробіологічної лабораторії, обладнання мікроскопа та правила роботи з ним, види мікроскопії, наведені методи відбору та підготування проб для мікробіологічного аналізу, методи аналізу зразків, довідкова інформація. Лабораторні роботи включають мету, загальні положення, порядок виконання роботи та питання для самоперевірки. Промислова мікробіологія – це наука про найважливіші мікробіологічні процеси і їх практичне застосування для одержання промисловим способом коштовних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів, їх біомаси, як найважливішого білкового продукту, про одержання окремих речовин (препаратів), які використовуються у різних галузях промисловості та медицині. Мікроорганізми, завдяки широкому набору різноманітних ферментних систем, здатні утворювати в процесі життєдіяльності різні продукти обміну, а також модифікувати природні або хімічно синтезовані сполуки та речовини. До процесів, які здійснюють мікроорганізми, та відносяться до промислової мікробіології, належать ряд виробництв: хлібопечення, виноробство, пивоварство, одержання оцту, кисломолочних продуктів, антибіотиків, амінокислот, ферментів, вітамінів, гормонів і інших біологічно активних речовин. До проблем промислової мікробіології відносяться питання захисту високоактивних продуцентів продуктів метаболізму мікроорганізмів від сторонньої мікрофлори. Дану проблему вирішує санітарна мікробіологія. Санітарна мікробіологія – медико-біологічна наука, що досліджує закономірності існування потенційно небезпечних для людини мікроорганізмів у навколишньому середовищі, а також процеси, які ними й обумовлені, та можуть безпосередньо або побічно впливати на промислові мікробіологічні процеси та здоров'я людей. Санітарна мікробіологія відноситься до групи профілактичних наук і перебуває на стику мікробіології, гігієни та епідеміології.
Методичні вказівки до практичних занять з курсу "Контроль якості у виробництві фармацевтичних препаратів"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Анан'єва, Валерія Вікторівна; Петров, Сергій Олександрович
Основною метою аналізу лікарських речовин є контроль якості препаратів на їх відповідність вимогам діючої нормативно-технічної документації. Фармакопейний аналіз лікарських препаратів включає в себе оцінку якості за багатьма показниками. Зокрема, встановлення справжності лікарського засобу, аналіз чистоти, визначення вмісту діючої речовини або інгредієнтів, що входять до складу лікарського засобу. На основі одержаних даних дослідник робить висновок про відповідність лікарського засобу вимогам нормативної документації і таким чином вирішує питання про можливість його використання у медичній практиці. Методичні вказівки призначені для виконання практичних занять з дисципліни "Контроль якості у виробництві фармацевтичних препаратів" і можуть бути використані також при оцінці якості фармацевтичних препаратів у практичній діяльності. У методичних вказівках наведені опис загальних методів оцінювання якості лікарських засобів у відповідності з вимогами Державної фармакопеї України (ДФУ) та іншої нормативно-технічної документації (НТД), затвердженої Міністерством охорони здоров’я України та методик проведення контролю якості препаратів неорганічної та органічної природи, природної сировини. Методики аналізу, наведені у вказівках, охоплюють індивідуальні лікарські засоби синтетичного, а також рослинного походження та різноманітні лікарські форми (сухі та рідкі форми, мазі). Методичні вказівки до практичних занять включають: ціль роботи, обладнання і реактиви, хід роботи, який включає методики проведення дослідів, рівняння реакцій, формули розрахунків, довідковий матеріал, висновки про якість препарату, контрольні питання. Виконання завдань методичних вказівок до практичних занять з дисципліни "Контроль якості у виробництві фармацевтичних препаратів" сприятиме поглибленому засвоєнню теоретичного матеріалу та формуванню експериментальних вмінь самостійної роботи з аналізу лікарських препаратів.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Хімія і технологія основного органічного синтезу"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Жирнова, Світлана Вікторівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна
Хімія і технологія основного органічного синтезу як наукова дисципліна включає комплекс дисциплін по хімії і технології виробництва різноманітних органічних продуктів та виробів з них. Виробництво органічних продуктів засновано на переробці нафтової та газової сировини, в основному нафтопереробними та хімічними підприємствами. Синтез органічних речовин основується на переробці нафти, газу, вугілля та інших корисних копалин і саме сюди входять: походження, основний склад, експлуатаційні характеристики та промислові методи переробки нафти і газу. В методичних вказівках представлені лабораторні роботи і контрольні питання з найважливіших розділів лекційного курсу "Хімія і технологія основного органічного синтезу". Для виконання експериментальної роботи для студента перед кожним розділом методичних вказівок надається коротке теоретичне введення. Конкретна додаткова інформація також міститься на початку опису лабораторних робіт. Питання, запропоновані в кінці розділу, повинні сприяти більш глибокому засвоєнню теоретичного курсу, допомагати грамотно виконувати і обробляти експеримент. Перед початком кожної лабораторної роботи перевіряється готовність студента до її виконання: розуміння суті процесів, що протікають в реакторі; володіння методикою проведення роботи; знання токсикологічних і вогненебезпечних властивостей речовин, використаних в роботі; володіння безпечними прийомами роботи на установці. Перевіряється правильність оформлення лабораторного журналу, в якому фіксується допуск студента до роботи. Виконання лабораторного практикуму завершується здачею заліку з обов'язковою перевіркою лабораторного журналу.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Контроль якості у виробництві косметичних засобів"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Бєлінська, Анна Павлівна; Петров, Сергій Олександрович; Чаплигіна, Олена Миколаївна
Методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни курсу "Контроль якості у виробництві косметичних засобів" і будуть бути використані також при оцінці безпеки парфумерії і косметичних засобів у практичній діяльності. Лабораторні роботи включають в себе загальні вимоги до виконання лабораторних робіт, загальні положення, порядок виконання роботи та питання для самоперевірки. Парфумерні та косметичні засоби для догляду за тілом мають потребу в самих широких верств населення. Прагнення мати здоровішу шкіру, гарні зуби та волосся цілком природно. Косметологи розробляють методи, які допомогли б людям здійснити їх прагнення. Фахівці косметичної промисловості вивчають методи складання раціональної рецептури й технологію виробів для гігієнічних і декоративних цілей. Оцінка ефективності виробництва здійснюється за допомогою хіміко-технологічного контролю. Основу хіміко-технологічного контролю становить аналіз вихідної сировини, проміжних, побічних і цільових продуктів. Найбільш ефективним хіміко-технологічний контроль може бути при використанні сучасних методів аналізу, застосування яких дозволить одержувати порівнянні результати аналітичних досліджень. Неодмінною умовою успішного вивчення будь-якого курсу хімії є виконання студентами лабораторних робіт. Лабораторні заняття сприяють глибокому засвоєнню суті аналітичних методів дослідження косметичної продукції. Ці знання необхідні для формування інженерного мислення в студентів, що дозволить майбутнім фахівцям проводити надалі успішні розробки нових технологій. Для полегшення сприйняття матеріалу перед кожною роботою є коротка теоретична частина, що містить необхідні відомості для осмисленого виконання лабораторних робіт Ціль лабораторного практикуму ознайомити студентів з аналітичними методами дослідження косметичних виробів на базі експериментальних досліджень. Лабораторний практикум дозволить сформувати у студентів розуміння логічної завершеності теоретичного та практичного циклів по модулях окремо та в цілому за всім курсом.
Analysis of the influence of technological parameters of the chlorogenic acid extraction process from sunflower meal on the degree of its extraction
(Технологический Центр, 2020) Labeiko, Marina; Gladkiy, Fedir; Bochkarev, Sergiy; Mazaeva, Viktoria; Litvinenko, Olena; Ovsiannikova, Tetiana; Zhyrnova, Svitlana; Sytnik, Natalia
The object of research is the efficiency of extraction of chlorogenic acid ‑ the natural antioxidant, depending on the conditions of its extraction from sunflower meal. The main problem of this issue is the fact that the extraction degree of the specified phenolic compound is influenced by many factors, such as the degree of grinding of the product, the type of raw material, the method of extraction, the nature of the solvent-extractant, the temperature and duration of the extraction process, the hydromodule in the system "raw – extractant" etc. The impact of each of these parameters requires careful consideration and appropriate research. This will determine the optimal values of the specified parameters of the extraction process and increase the efficiency of extraction of chlorogenic acid. In this work, the raw material for the production of chlorogenic acid is a meal made from sunflower seeds – a cheap second raw material of oil and fat production. Previous studies have found that a high-efficiency extractant of the specified antioxidant is a solution of ethyl alcohol with a concentration of 60 %, and the optimum temperature of the process of extracting chlorogenic acid from sunflower meal is the boiling point of the extractant. As a result of this study, the regularity of the influence on the extraction degree of chlorogenic acid of such technological parameters as the hydromodule in the system "meal – ethyl alcohol solution 60 %" (hereinafter referred to as "meal – extractant") and the duration of the extraction process were studied. Experiments to determine the dependence of the extraction degree of chlorogenic acid on the hydromodule in the system "meal – extractant" and the duration of extraction were carried out in accordance with the plan of the full factor experiment. Mathematical methods using the Microsoft Office Excel 2003 (USA) and Stat Soft Statistica v6.0 (USA) software packages have been applied for experiment planning and data processing. The dependence indicated in the paper is a quadratic function that predicts an increase in chlorogenic acid content during extraction, with an increase in the hydromodule in the "meal‑extractant" system from 1:5 to 1:10 and a decrease in the extraction time from 60 minutes up to 30 minutes. It is established that for the maximum possible increase in the extraction degree of chlorogenic acid from the meal of sunflower seeds, the optimal value of the hydromodule extraction ‑ 1:10, the duration of extraction ‑ 30 minutes. The obtained results allow to increase the extraction degree of chlorogenic acid from sunflower meal from 2.46 % to 5.58 %. This indicates the possibility of increasing the efficiency of extraction of antioxidant more than 2 times.