Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Приклад синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Петров, Сергій Олександрович; Данильченко, Дмитро Олексійович; Куценко, Сергій Анатолійович; Фалалєєва, Тетяна Василівна; Петрова, Юлія Володимирівна; Мінакова, Ксенія Олександрівна
Розглядаються актуальні виклики сучасного світу, пов’язані з кліматичними змінами, забрудненням довкілля, виснаженням природних ресурсів та зростанням енергетичних потреб. У статті пропонуються нові підходи до виробництва, використання та утилізації хімічних продуктів та енергії, які були б сталі, ефективні, безпечні та конкурентоспроможні. Зелена хімія та зелена енергетика виступають як два важливих напрямки, які спрямовані на мінімізацію або усунення використання та утворення небезпечних речовин, використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та рекуперації, а також створення продуктів, які були б сумісні з принципами кругової економіки та сталого розвитку. Акцентовано увагу на тому, що зелена хімія та зелена енергетика не можуть бути розглянуті як ізольовані сфери, а повинні бути інтегровані в синергічний спосіб, щоб досягти більшої ефективності та стійкості. Матеріал представлено у трьох змістовних розділах: перший розділ присвячений зеленій хімії, другий розділ – зеленій енергетиці, а третій розділ – розглядає приклад синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості. У роботі досліджено один з варіантів синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики на прикладі одночасного рішення проблеми засмічення охолоджуючого ставка електростанції водоростями і використанням цих водоростей, як альтернативної, економічно вигідної сировини для виробництва біологічно-активних добавок та барвників. На прикладі запропонованого виробництва, було досліджено основні принципи, напрямки та приклади синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості, а також зроблена оцінка переваг, викликів та перспективи такої синергії. Оцінка переваг та недоліків довела, що синергетичний підхід до зеленої хімії та енергетики є ефективним, тому що він дозволяє досягати більшої економії ресурсів, зменшення викидів та відходів, покращення якості продуктів та збільшення конкурентоспроможності. Такий підхід також сприяє створенню інноваційних рішень, які враховують потреби сталого розвитку та кругової економіки. У результаті досліджень було виявлено, що інтеграція підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловість вимагає додаткових наукових досліджень та розвитку для вирішення ряду проблем та викликів. Тому в роботі акцентується увага на необхідності до активізації наукової, освітньої, державної та громадської діяльності, спрямованої на підтримку та розвиток синергії підходів зеленої хімії та зеленої енергетики в промисловості, як одного з ключових факторів сталого розвитку України.
Створення бази даних харчових добавок у технології сирів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Альтемірова, Л. Р.; Бєлінська, Анна Павлівна
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Експертиза та безпека продукції виробництв харчових добавок"
(ФЛП Черняк Л. О., 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Ларінцева, Надія Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна Василівна
Випробування – це експериментальні визначення кількісних і (або) якісних характеристик властивостей продукції. Якісні та кількісні характеристики харчової продукції визначаються різними методами, серед яких найбільше поширення одержали органолептичні (засновані на аналізі сприйняття органами відчуття) і вимірювальні (засновані на застосуванні технічних засобів). Вимірювальні методи – фізичні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні та інші дозволяють одержати результат із установленою точністю. Випробування проводяться на всіх етапах життєвого циклу продукції: від розробки і впровадження її в виробництві до утилізації. Тільки на підставі результатів випробувань можна мати відповідальні дані про впровадження нового виду продукції в виробництво, а також закінчення освоєння виробництва, можливості приймати партії продукції, внесення змін у технологічний процес і документацію, видачу сертифіката відповідності та ін. Практичні лабораторні заняття є необхідним доповненням теоретичного курсу, і тому проведення їх повинне сприяти засвоєнню курсу, ознайомленню студентів із сучасними методами, методиками проведення випробувань і обробкою результатів. В учбово-методичному посібнику є коротка характеристика досліджуваного об'єкту, фізичні основи використаного методу, вказано апаратурне оснащення, приводиться докладний опис методик виконання випробувань. Такий характер і порядок викладення матеріалу допомагає учням краще уявляти значення показника якості, розширює технічний кругозір, і дозволяє придбати практичні навички проведення випробувань і визначення показників якості продукції. Через те, що харчова продукція має різноманітний асортименти та характеризується великою кількістю показників якості, у лабораторний практикум включені основні показники та методики їх контролю.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Контроль якості у виробництві косметичних засобів"
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Бєлінська, Анна Павлівна; Петров, Сергій Олександрович; Чаплигіна, Олена Миколаївна
Методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни курсу "Контроль якості у виробництві косметичних засобів" і будуть бути використані також при оцінці безпеки парфумерії і косметичних засобів у практичній діяльності. Лабораторні роботи включають в себе загальні вимоги до виконання лабораторних робіт, загальні положення, порядок виконання роботи та питання для самоперевірки. Парфумерні та косметичні засоби для догляду за тілом мають потребу в самих широких верств населення. Прагнення мати здоровішу шкіру, гарні зуби та волосся цілком природно. Косметологи розробляють методи, які допомогли б людям здійснити їх прагнення. Фахівці косметичної промисловості вивчають методи складання раціональної рецептури й технологію виробів для гігієнічних і декоративних цілей. Оцінка ефективності виробництва здійснюється за допомогою хіміко-технологічного контролю. Основу хіміко-технологічного контролю становить аналіз вихідної сировини, проміжних, побічних і цільових продуктів. Найбільш ефективним хіміко-технологічний контроль може бути при використанні сучасних методів аналізу, застосування яких дозволить одержувати порівнянні результати аналітичних досліджень. Неодмінною умовою успішного вивчення будь-якого курсу хімії є виконання студентами лабораторних робіт. Лабораторні заняття сприяють глибокому засвоєнню суті аналітичних методів дослідження косметичної продукції. Ці знання необхідні для формування інженерного мислення в студентів, що дозволить майбутнім фахівцям проводити надалі успішні розробки нових технологій. Для полегшення сприйняття матеріалу перед кожною роботою є коротка теоретична частина, що містить необхідні відомості для осмисленого виконання лабораторних робіт Ціль лабораторного практикуму ознайомити студентів з аналітичними методами дослідження косметичних виробів на базі експериментальних досліджень. Лабораторний практикум дозволить сформувати у студентів розуміння логічної завершеності теоретичного та практичного циклів по модулях окремо та в цілому за всім курсом.
Органічні люмінофори
(ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Петров, Сергій Олександрович; Дістанов, Віталій Баламірович; Лисова, Інна Вікторівна
Органічні люмінофори належать до класу оксазол-5-онів, жовто-зеленого світіння, стійкі до УФ-випромінювання. Вони є похідними 1,4-біс-2-фенілциннамоїліденоксазол-5-ону загальної формули (І) та містять додаткові ароматичні або гетероциклічні структури.
Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу "Хімія і технологія харчових добавок"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Кричковська, Лідія Василівна; Бєлінська, Анна Павлівна; Анан'єва, Валерія Вікторівна; Марченко, Валерія Сергіївна
Харчові добавки – природні, ідентичні природним, або синтетичні речовини, напівпродукти, що навмисно вводяться до харчової сировини чи готових продуктів з метою їх збереження або надання їм заданих властивостей. Історія застосування харчових добавок нараховує кілька тисячоліть (оцтова кислота, кухонна сіль та інші). Однак тільки в другій половині ХХ століття їм стали приділяти особливу увагу, і вони зайняли стійкі позиції та стали широко використовуватися в харчовій промисловості як найважливіші харчові інгредієнти. Широке розповсюдження харчових добавок привело до необхідності їх класифікації, гігієнічної регламентації, розробки технологій одержання й застосування. Методичні вказівки призначено для студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання спеціальності 7.(8).05130111 "Хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів" і включають в себе методики синтезу, аналітичного контролю якості та вказівки на сферу застосування деяких харчових добавок різноманітних класів.