Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Моделі і метод синтезу агентної інформаційно-пошукової системи
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Касілов, Олег Вікторович; Крамська, Катерина Ігорівна
    Існуючі сучасні інформаційно-пошукові системи такі як Google, Яндекс, Yahoo орієнтовані на середньостатистичного користувача, для якого предметом пошуку є неспецифічна, науково-технологічна інформація. Тому ці пошукові системи не можуть в повному обсязі надати потрібну інформацію для професійного користувача. Внаслідок того, що дана інформація є довідковою або енциклопедичною, вона не відповідає заданому пошуку. Забезпечити якісний пошук інформації і вирішити проблему інформаційно-аналітичного забезпечення наукової і технологічної діяльності можливо за допомогою використання агентних технологій. Агентні технології ініціюються і управляються автоматично, а також функціонують без участі користувача. Тому вони мають більш високу продуктивність і можливість безперервної роботи. Розроблена модель багаторівневої агентної інформаційно-аналітичної системи у природничо-наукових і технологічних напрямках. Вона є найбільш доцільною під час тематичного обслуговування колективних і персональних користувачів. Також в статті розглянуто використання агентних технологій в інформаційно-пошукових системах науково-технічної інформації. Запропоновано методику структурно-параметричного синтезу подібних систем.
  • Ескіз
    Публікація
    Метод побудови дидактичних систем особисто-орієнтованого навчання
    (Київський національний університет будівництва і архітектури, 2018) Серков, Олександр Анатолійович; Кравець, Валерій Олексійович; Касілов, Олег Вікторович; Заковоротний, Олександр Юрійович; Заволодько, Ганна Едвардівна
    Використання комп’ютерних навчальних систем дає змогу індивідуалізувати процес навчання для кожного учня на ґрунті інформаційних технологій. Метою роботи є керування поведінкою учня за допомогою зміни об’єктивної складності навчального матеріалу згідно із суб’єктивною складністю, яка виникає під час навчання. Задачею є розроблення та теоретичне обґрунтування методів індивідуалізованого підходу студентів для навчання професійним компетенціям шляхом створення індивідуальних траєкторій вилучення та засвоєння знань на ґрунті інформаційних технологій. Сформовано метод організації процесу навчання із використанням комп’ютерної навчальної системи, функціонування якої реалізує особисто-орієнтовану модель учня. Результати експериментального дослідження довели, що за рахунок адаптації кожен з учнів починає працювати з однаковим інтелектуальним навантаженням для різних категорій учнів. Структурування дидактичного матеріалу у вигляді графа, вершинами якого є відповідні розділи контенту, а керування переходами реалізує система контролю засвоєння матеріалу, дає змогу удосконалити процес індивідуалізації навчання.