Кафедра "Прикладна математика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4610

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/apm

Від 1981 року кафедра має назву "Прикладна математика", первісна назва – кафедра теоретичної й математичної фізики.

Кафедра теоретичної й математичної фізики була заснована в 1947 році. Організатором і першим завідувачем цієї кафедри був відомий вчений-математик, фахівець із конструктивної теорії функцій, член-кореспондент Української Академії наук Наум Ілліч Ахієзер. У 1970 році кафедра цілком чітко взяла курс на дослідження прикладних питань математики, і ще тоді припускалося перейменування кафедри в кафедру "Прикладна математика".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 1 доктор фізико-математичних наук, 5 кандидатів технічних наук, 4 кандидата фізико-математичних наук; 2 співробітника мають звання професора, 8 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Деякі моделі ресурсо- та енергозаощадження для утилізації-модифікації полімерного пакування та тари
    (Національний університет харчових технологій, 2017) Бухкало, Світлана Іванівна; Іглін, Сергій Петрович; Ольховська, Оксана Ігорівна
  • Ескіз
    Документ
    Гармонізація як парадигма ефективного менеджменту проектів переробки-утилізації полімерних відходів
    (НТУ "ХПІ", 2016) Бухкало, Світлана Іванівна; Ольховська, Оксана Ігорівна; Іглін, Сергій Петрович
    В статті наведені можливості вирішення деяких задач з метою підвищення ефективності використання ТПВ та відходів різних галузей промисловості на комплексному підприємстві, яке може забезпечувати усі свої енергетичні потреби самостійно. Дослідження спрямовані на вивчення таких питань як організація збирання і транспортування відходів, їх ідентифікація та методи контролю якості; вибір науково-обгрунтованих методів переробки та утилізації полімерів як частки ТПВ; розробка необхідних технологічних схем та обладнання для переробки відходів; вибір підприємств для утилізації полімерів і виду енергетичних ресурсів для реалізації цих проектних рішень.
  • Ескіз
    Документ
    Енергетичний тиждень ЄС 2016 в НТУ "ХПІ"
    (НТУ "ХПІ", 2016) Бухкало, Світлана Іванівна; Ольховська, Оксана Ігорівна; Зіпунніков, Микола Миколайович; Іглін, Сергій Петрович; Соловей, Валентин Миколайович; Колобродова, Дар’я Вікторівна; Мамонтова, Марина Сергіївна
    В статті наведені можливості вирішення деяких задач навчання студентів НТУ "ХПІ" у межах енергетичного тижня ЄС з метою підвищення ефективності використання ТПВ та відходів різних галузей промисловості на комплексному підприємстві, яке може забезпечувати усі свої енергетичні потреби самостійно. Дослідження спрямовані на вивчення таких питань як організація збирання і транспортування відходів, їх ідентифікація та методи контролю якості; вибір науково-обгрунтованих методів переробки та утилізації полімерів як частки ТПВ; розробка необхідних технологічних схем та обладнання для переробки відходів; вибір підприємств для утилізації полімерів і виду енергетичних ресурсів для реалізації цих проектних рішень.
  • Ескіз
    Документ
    Енергетичний тиждень ЄС 2014 в НТУ "ХПІ"
    (НТУ "ХПІ", 2014) Бухкало, Світлана Іванівна; Ольховська, Оксана Ігорівна; Серіков, А. В.; Зіпунніков, М. М.; Іглін, Сергій Петрович; Гардер, Сергій Євгенійович; Климашко, А. І.; Борхович, А. А.; Лізунов, С. К.; Шеховцов, Є. Г.; Познокос, В. А.; Колобродова, Д. В.; Гахова, М. С.
    У статті приведені результати подовження досліджень розвитку комплексних інноваційних проектів, що проводяться у якості міжвузівської співпраці. Розглянуті особливості основних проектів-учасників енергетичної тижня ЄС з метою впровадження сучасної інноваційної моделі освіти. Актуальним для розвитку є її практична реалізація, яка можлива лише при високому рівні сформованості професійної компетентності професорсько-викладацького складу, спрямованої на створення умов для ефективного відтворення наукових і науково-педагогічних кадрів та закріплення молоді у сфері науки, освіти і високих технологій, збереження наступності поколінь. Найбільш ефективними визнано напрямки з ресурсо- та енергозбереження, екологічної безпеки, соціально-економічних та соціально-правових відносин суспільства.