Кафедра "Фізика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7578

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tef

Кафедра "Фізика" створена у 2016 році шляхом об'єднання кафедри "Загальна та експериментальна фізика" і кафедри "Теоретична та експериментальна фізика", заснованої в 1972 році. .

У 1885 р. для викладання в інституті курсу фізики на посаду ад’юнкт-професора був запрошений магістр фізики приват-доцент Харківського університету Олександр Костянтинович Погорілко. У різні роки на кафедрі працювали видатні вчені-фізики: Пільчиков Н. Д., Латишев Г. Д., Обреїмов І. В., Пінес Б. Я., Ландау Л. Д., Корсунський М. І., Веркин Б. І., Дмитренко І. М., Базакуца В. А., Кулик І. О., Янсон І. К., Басс Ф. Г. Гуревич Ю. Г., Косевич В. М., Кукушкін Л. С. та ін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 16 кандидатів фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат педагогічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2009 - 200912010 - 20202

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-2951-4887Ключові слова: search.filters.subject.електропровідність

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Механічні та термоелектричні властивості напівпровідникових твердих розчинів PbSe1−xTex (x = 0–0,045)
    (Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2020) Водоріз, Ольга Станіславівна; Тавріна, Тетяна Володимирівна; Ніколаєнко, Ганна Олександрівна; Рогачова, Олена Іванівна
    Одержано залежності мікротвердості H, коефіцієнта Зеєбека S та електропровідності σ від складу литих і гарячепресованих полікристалів напівпровідникових твердих розчинів заміщення PbSe1−xTex (x = 0–0,045) за кімнатної температури. Встановлено, що всі зразки мають дірковий тип провідності. На залежностях H(x), S(x) і σ(x) спостерігаються концентраційні аномалії властивостей поблизу x = 0,01 та 0,02 як для литих, так і для пресованих зразків. Наявність аномалій пов’язується з ефектами взаємодії атомів в домішковій підсистемі кристалу при переході від розведених до концентрованих твердих розчинів. Показано, що спосіб приготування зразків (литі або гарячепресовані) не впливає на наявність аномальних ділянок на залежностях властивостей від складу твердого розчину, але дещо змінює їх характер. При практичному застосуванні твердих розчинів PbSe1−xTex необхідно приймати до уваги немонотонний характер зміни властивостей.
  • Ескіз
    Документ
    Електроннi властивостi твердих розчинiв PbTe–PbSe
    (Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2012) Мартинова, Катерина Вікторівна; Водоріз, Ольга Станіславівна; Рогачова, Олена Іванівна
    Одержано залежностi електропровiдностi та рухливостi носiїв заряду твердих розчинiв PbTe–PbSe вiд складу в iнтервалi концентрацiй 0-3 мол.% PbSe. Дослiдження електропровiдностi проводилося методом Ван дер Пау на пресованих вiдпалених зразках за кiмнатної температури. Встановлено, що залежностi мають немонотонний характер в iнтервалi 0.5-1.2 мол.% PbSe, який припустимо пов'язується iз критичними явищами, що супроводжують фазовий перехiд вiд розбавлених до концентрованих твердих розчинiв. Проведена оцiнка радiуса деформацiйної сфери.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив міді та нестехіометрії на структуру та електрофізичні властивості SnTe
    (Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2009) Водоріз, Ольга Станіславівна; Дзюбенко, Наталя Іванівна; Рогачова, Олена Іванівна
    Досліджено вплив міді на структуру, механічні, електрофізичні та термоелектричні властивості телуриду олова з різним ступенем відхилення від стехіометрії. З'ясовано, що у разі збільшення концентрації дефектів нестехіометрії розчинність Cu у SnTe зростає. Залежності властивостей від концентрації Cu при фіксованій нестехіометрії мають немонотонний характер, засвідчуючи зміну механізму розчинення. Припускається, що за малого вмісту Cu основним механізмом входження міді у кристалічну ґратку є локалізація атомів Cu у міжвузловинах, а за подальшого збільшення концентрації Cu – заповнення катіонних вакансій та утворення дефектів заміщення.