Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Керамічні матеріали із заданими електрофізичними властивостями на основі системи BaO–ZnO–Al2O3–SiO2
    (ФОП Середняк Т. К., 2018) Федоренко, Олена Юріївна; Лісачук, Георгій Вікторович; Кривобок, Руслан Вікторович; Білогубкіна, Карина Володимирівна; Приткіна, Марія Сергіївна
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан та перспективи використання відходів каменевидобування і каменеобробки в силікатних галузях (огляд)
    (АТ "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2020) Брагіна, Людмила Лазарівна; Рябінін, Святослав Олександрович; Федоренко, Олена Юріївна; Дегурко, О. П.; Мельник, С. О.
    В останні роки в силікатних галузях спостерігається величезний попит на невідновлювальні матеріали, такі як камені, дрібний заповнювач, великий заповнювач, що призводить до експоненціального зростання видобутку корисних копалин. У гірничодобувній галузі суттєве місце займає саме каменевидобування. За інформацією індійських фахівців, в КНР щорічно видобувають 20,82 млн тонн каменю, в Італії — 11,93; в Індії — 9,64; в Іспанії — 7,95; в Ірані — 6,36; в Туреччині — 3,77; в Португалії — 3,48; в США — 3,29; в Південній Африці — 2 млн тонн. Згідно з іншими джерелами, наприклад, щорічний видобуток каменю в різних країнах складає, %: у Китаї — 34, Італії — 19, в Індії — 16, в Ірані — 10, в США — 5, в Південній Африці — 3. Останні дані стосуються переважно граніту, мармуру, вапняку та азбесту. В Україні щорічно видобувають понад десяти мільйонів тон твердих корисних копалин. Однак після попередньої переробки видобутої сировини, зокрема габаритного каменю, утворюється величезна кількість відходів у твердій, порошковій та рідкій (шлами) формах. Значною мірою це пов’язано зі специфікою технологічних процесів отримання кам’яних виробів, оскільки видобуток і обробка природного каменю мають багатоступінчастий характер, де послідовно виконується кілька операцій: різання блоків, відкол, розпилювання, шліфування та полірування. Так, тільки у процесі різання гранітних блоків утворюються пиловидні відходи у кількості понад 30 % від загальної первинної маси. Необхідність та актуальність невідкладного вирішення вказаної проблеми в Україні, де каменевидобування та каменеобробка дуже значні, визначили виконання даного огляду, мету якого склали аналіз основних досягнень та виявлення головних перспективних напрямків у цій галузі.
  • Ескіз
    Документ
    Електротехнічна кераміка на основі алюмосилікатів лужних та лужноземельних металів
    (ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Лісачук, Георгій Вікторович; Федоренко, Олена Юріївна; Кривобок, Руслан Вікторович; Богданова, Катерина Борисівна; Захаров, Артем Вячеславович
    Розглянуто сучасні проблеми створення електротехнічної кераміки, визначено технологічні резерви та шляхи енергозбереження. Наведено дані щодо теоретичних основ створення керамічних матеріалів із заданими електрофізичними властивостями для електронної промисловості, зокрема ізоляційної та радіопрозорої кераміки. Проаналізовані чинники, що обумовлюють інтенсивність процесів спікання та фазоутворення низькотемпературного електротехнічного фарфору та радіопрозорих керамічних матеріалів на основі стронцієвого анортиту. Представлені результати досліджень, спрямованих на вивчення фізикохімічних закономірностей формування електротехнічної кераміки та висвітлено технологічні аспекти їх отримання за енергоощадними технологіями. Монографія призначена для науковців та фахівців в галузі силікатного матеріалознавства, які займаються розробкою та виробництвом керамічних діелектричних матеріалів, а також може бути корисною для студентів і аспірантів відповідіних спеціальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Тіаліто- та муліто-тіалітовмісна кераміка в системі MgO–SiO₂–Al₂O₃–TiO₂ на основі вітчизняної сировини
    (Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2017) Лісюткіна, Марія Юріївна; Рищенко, Михайло Іванович; Федоренко, Олена Юріївна; Дайнеко, Катерина Борисівна; Шевцов, Олексій В'ячеславович
  • Ескіз
    Документ
    Радіопрозора кераміка на основі сподумена, славсоніта та цельзіана для літальних апаратів
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2016) Федоренко, Олена Юріївна; Приткіна, Марія Сергіївна; Чефранов, Є. В.
  • Ескіз
    Документ
    Керамічні матеріали на основі відходів вугільної промисловості
    (НТУ "ХПІ", 2016) Лісачук, Георгій Вікторович; Щукіна, Людмила Павлівна; Федоренко, Олена Юріївна; Цовма, Віталій Віталійович
    Розглянуто особливості використання відходів вугільної промисловості в технології керамічних матеріалів різного призначення. Наведено дані щодо утворення відходів, їх складу і властивостей, термічної поведінки. Визначено основні параметри екологічно орієнтованих керамічних технологій з високим ступенем утилізації вуглевідходів. Монографія призначена для науковців і фахівців в галузі керамічного матеріалознавства, а також може бути корисною для студентів і аспірантів хіміко-технологічних спеціальностей.