Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7480

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ceramic

Кафедра "Технологія кераміки, вогнетривів, скла та емалей", первісна назва – кафедра силікатів, була створена в 1926 році в складі Харківського Хіміко-технологічного інституту.

Першим завідувачем кафедри (1926 – 1941 рр.) та засновником наукової школи був вчений зі світовим ім'ям, тричі Лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН УССР і член-кореспондент АН СССР, доктор технічних наук, професор Петро Петрович Будніков. Підготовка спеціалістів з силікатних технологій була започаткована в 1910 році на кафедрі мінеральної сировини під керівництвом академіка Єгора Івановича Орлова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів та 3 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Исследование превращений алкоксида кремния и этилсиликата ЭТС-32 и гелей на его основе при воздействии стерических факторов
(Меттекс, 2010) Семченко, Галина Дмитриевна; Шутеева, Ирина Юрьевна; Старолат, Елена Евгеньевна; Борисенко, О. Н.; Рожко, Ирина Николаевна; Николаенко, В. Н.; Дудник, Ю. В.; Рябков, И. Ю.; Повшук, Василий Владимирович
В работе представлены результаты влияния температуры и механических нагрузок на превращение аморфного кремнезема алкоксида кремния и гелей на его основе. Показано, что при термообработке гелей нанореактором для синтеза наноразмерных новообразований служат полости β-кристобалита, механохимические реакции сопровождаются образованием в модифицированных порошках α-кварца и β-кристобалита, полости которых также являются местом синтеза этих новообразований.
Дисперсионное упрочнение и самоармирование керамической матрицы – залог повышения качества композиционных материалов и огнеупоров
(Меттекс, 2007) Семченко, Галина Дмитриевна; Опрышко, И. Н.; Шутеева, Ирина Юрьевна; Борисенко, О. Н.; Старолат, Елена Евгеньевна; Анголенко, Л. А.; Чиркина, М. А.; Кущенко, М. А.
Показан механизм синтеза наночастиц β-SiC в процессе механоактивации порошков алкок сидом кремния и при термообработке гелей из него. Представлены результаты повышения качества материалов путем синтеза в керамических матрицах наночастиц и нитевидных кристаллов β-SiC и α-Si₃N₄ при использовании модифицированных алкоксидом кремния по рошков тугоплавких соединений и связующих.
Эффективность добавок-модификаторов в процессах гидратационного твердения высокоглиноземистого цемента
(НТУ "ХПИ", 2006) Логвинков, С. М.; Вернигора, Н. К.; Шабанова, Галина Николаевна; Шаповалов, В. П.; Корогодская, Алла Николаевна; Сидоров, В. Н.
Наведено результати досліджень впливу поліфункціональних модифікаторів на властивості вогнетривких цементів. Проаналізовані зміни межі міцності при стисненні та поруватості зразків цементу з добавками у процесі гідротації. Результатами РФА та ДТА досліджень доведена ефективність експериментальної добавки у порівнянні з промисловими добавками-модифікаторами.
Термодинамический анализ обратимости взаимных твердофазных реакций системы SrO – BaO – TiO₂
(НТУ "ХПИ", 2008) Шабанова, Галина Николаевна; Логвинков, Сергей Михайлович; Христич, Елена Валерьевна; Резинкин, Олег Лукьянович; Нагорный, Андрей Олегович
У статті за допомогою різних методик розраховано вихідні термодинамічні константи: стандартна зміна ентальпія утворення сполук з елементів ΔН°₂₉₈, стандартна ентропія S°₂₉₈, рівняння залежності теплоємності від температури Ср = f(Т), для сполук системи SrO-BaO-TiO₂, що необхідно для проведення термодинамічного аналізу фазових рівноваг у зазначеній системі.
Разработка технологических параметров уплотнения углеграфитовых изделий золь-гель композициями
(Меттекс, 2014) Семченко, Галина Дмитриевна; Шутеева, Ирина Юрьевна; Рыщенко, Михаил Иванович
Существуют различные методы повышения стойкости углеродсодержащих материалов к окислению. Предложены способы повышения уплотнения углеграфитовой оснастки путем пропитки изделий в золь-гель композициях с последующей термообработкой в эндо-газе или в аммиачной среде при температуре 1050—1150 °С (2—3 ч) или при 1230—1270 °С (20—30 мин).
Многослойные самотвердеющие корундовые покрытия для защиты графита от окисления, их структура и термостабильность
(Меттекс, 2014) Семченко, Галина Дмитриевна; Шутеева, Ирина Юрьевна; Борисенко, О. Н.
Разработанный состав покрытий и технология его получения позволили обеспечить высокую окислительную стойкость силицированного графита при температурах до 1750 °С.
Структурно-фазовые особенности низкотемпературного синтеза алюмомагнезиальной шпинели
(НТУ "ХПИ", 2013) Бражник, Дина Анатольевна; Семченко, Галина Дмитриевна; Повшук, В. В.; Вовк, А. В.
Влияние фосфатных связующих на физико-механические свойства периклазохромитовых огнеупоров
(НТУ "ХПИ", 2010) Бражник, Дина Анатольевна; Семченко, Галина Дмитриевна
У данній статті наведено та порівняно фізико-механічні властивості периклазо-хромітових матеріалів в залежності від різних типів фосфатних зв’язуючих та введення різних домішок. Визначено, що найбільш раціональним є введення триполіфосфату натрію.
Физико-химические процессы в композициях Al₂O₃ – SiC – C – волокно – пластификаторы при нагревании до 1000 °С
(НТУ "ХПИ", 2014) Семченко, Галина Дмитриевна; Анголенко, Л. А.; Катюха, А. С.; Ростовская, С. В.; Кобец, Н. Ю.
Исследованы физико-химические процессы при термообработке композиций Al₂O₃– SiC – C –волокно с разными пластификаторами. Установлено подобие и различие в интенсивности термодеструкции волокна в композиции при использовании разных пластификаторов и при введении разного количества волокна. Установлено, что на процессы потери массы большее влияние оказывает количество введенного в массы волокна, а физико-химические процессы превращения ВГЦ перекрывают термические эффекты процессов, происходящие при нагревании волокна и пластифицирующих добавок. Среди экзотермических эффектов превалирует эффект превращения волокна и термодеструкции геля в интервале температур 300 – 400 °С при малом количестве волокна в массах.