Кафедра "Українська мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2352

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lingvo

Сучасна назва – кафедра "Українська мова", попередня назва – кафедра української, російської мов та прикладної лінгвістики (від 2005), первісна – кафедра російської мови (від 1954 року).

Науково-педагогічні працівники кафедри викладають для українських студентів різних спеціальностей дисципліни "Українська мова" та "Лексикографія", а для студентів-іноземців – дисципліни "Мова професійного навчання (українська)" та "Українська мова як іноземна".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор педагогічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 2 – історичних наук, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2023 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Сабадир, Галина ІванівнаКлючові слова: search.filters.subject.modern Ukrainian language

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Семантичні процеси запозичених слів англійського та американського походження в українській мові
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Сабадир, Галина Іванівна
    У статті досліджуються шляхи, причини і наслідки використання англіцизмів та американізмів від проникнення в українську мову до адаптивних процесів та створення певних мовних законів. Чи завжди запозичення є необхідними, у яких випадках суспільство може спиратися на національні філологічні конструкти? Явище слід розглядати з різних сторін. Адже у більшості випадків запозичені слова-англіцизми не лише конкретизують певні поняття, сформовують назви нових, створюють лаконічні аналоги у мові-реципієнті, але й певним чином впливають на розвиток сучасної українською мови. Тож процес є тривалим, постійним, має свої наслідки і його вивчення залишається гостро актуальним. Постановка проблеми. Мова є живим організмом, що змінюється разом із суспільством. Вона впевнено розвивається, набуває нових слів та висловів, форм і значень, впевнено відсікаючи зайве, незручне, архаїчне. Певні семантичні одиниці назавжди залишаються в підручниках історії, в той час як нові слова стають відображенням свого часу. Актуальність дослідження полягає у тому, що запозичення слів іншомовного походження є нормальним процесом для розвитку будь-якої мови, але сьогодні інтенсивність вживання таких слів досягає величезної концентрації. Аналіз останні досліджень. Проблематика полягає в тому, що відношення до процесів запозичення слів у мовознавців відрізняється. Деякі фахівці впевнені, що запозичення збагачує лексичний склад української мови (Панасюк, 2015), інші звинувачують авторів, медіа-персон, журналістів у надмірному, а інколи і недоречному, використанні англіцизмів (Дьолог, 2019). Проте процеси запозичення слів є стихійними, і вони тривають, створюючи все більше питань для експертів галузі. Метою даної статті є дослідження трансформацій та адаптації слів в процесі розвитку мови та суспільно-культурних змін, що призводить до оновлення словникових реєстрів.
  • Ескіз
    Документ
    Структура фемінітивів сучасної української мови
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Сабадир, Галина Іванівна
    У статті досліджено одну з найбільш актуальних та дискусійних тем сучасної української мови – фемінітиви. Акцент статті зроблено на структурі фемінітивів. При цьому, структуру розглянуто, як з точки зору класифікації фемінітивів, так і з точки зору утворення фемінітивів (іменників жіночого роду) від маскулінитивів (іменників чоловічого роду). Доречними контекстами розгляду явища фемінітивів сучасної української мови у статті визнано: гендерний та історичний бекграунд, динамічність фемінітивів, уживаність і сприйняття їх носіями мови, використання фемінітивів у ЗМІ та питання необхідності фіксації новоутворень у наукових працях, а також розробки зручної методології викладання фемінітивів студентам. Проблема дослідження: автор вважає доцільною систематизацію вже наявної наукової інформації (як фундаментальної, так і прикладної), присвяченої структурі фемінітивів, та зведення її до стислого логічного послідовного викладення матеріалу, яке має практичну цінність і може бути основою для подальшої розробки методології викладання структури фемінітивів студентам та створення відповідних публікацій. Мета дослідження: висвітлення структури фемінітивів сучасної української мови як з точки зору класифікації, так і з точки зору їх утворення від маскулінитивів у вищезгаданих контекстах, враховуючи виклики сьогодення. Завдання дослідження: вивчення загальної класифікації та правил утворення фемінітивів згідно з останніми актуальними дослідженнями і публікаціями українського наукового простору та отримання базової логічної послідовності викладення матеріалу. Результат дослідження: у роботі розглянуто причини гострої актуальності теми фемінітивів, класифікація фемінітивів, утворення фемінітивів, варіативність фемінітивів, зокрема в контексті ЗМІ. Вибудована послідовність викладення матеріалу, яка має практичну цінність для викладання структурі фемінітивів, та може бути за необхідності звужена, чи, навпаки, розширена. Висновки та перспективи: доцільність створення удосконаленої, узагальненої та систематизованої, але водночас максимально практичної та лаконічної методології викладання структури фемінітивів студентам, яка може стати результатом наступних наукових досліджень.