Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim

Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.

Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20243

Налаштування

Автор: search.filters.author.Голікова, Оксана МиколаївнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-4381-3314

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Граматична семантика в художньому перекладі
    (НТМТ, 2021) Агібалова, Тетяна Миколаївна; Голікова, Оксана Миколаївна; Мирошниченко, Вікторія Марківна
  • Ескіз
    Документ
    Технології створення продуктивного освітнього середовища в системі професійної підготовки
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024) Голікова, Оксана Миколаївна; Мирошниченко, Вікторія Марківна; Буйвол, Олег Вікторович
    У статті проаналізовано особливості проектування продуктивного освітнього середовища закладу вищої освіти з урахуванням багатоаспектності та багаторівневості процесу професійної підготовки. Уточнено сутність понять «освітнє середовище», «освітній простір», «інформаційно-освітнє середовище». З’ясовано, що продуктивне освітнє середовище являє собою цілісну педагогічну систему, яка інтегрує в собі сучасні інноваційні освітні технології, інформаційні освітні ресурси, засоби управління освітнім процесом; психолого-педагогічні умови, що сприяють творчому саморозвиткові й формують установки на розвиток креативного потенціалу здобувачів. Характерною особливістю продуктивного освітнього середовища визначено цілеспрямований педагогічний вплив на особистість шляхом активізації внутрішньо особистісних факторів (увага, інтерес, прагнення, мотиви тощо), що передбачає превалювання співробітництва, задоволення потреб та підтримку домінанти творчості у майбутнього фахівця. Обгрунтовано, що концептуальною основою проектування продуктивного освітнього середовища є взаємоінтеграція навчальної та професійної діяльності здобувачів шляхом відтворення у змісті, формах і методах навчальної діяльності реальних професійних проблем з метою формування професійної компетентності. Доведено перспективність впровадження практико-орінтованого підходу у систему професійної підготовки як сучасної методологічної бази проектування освітнього середовища. Проаналізовано теоретико-практичні аспекти впровадження технології тьюторингу, проектної технології та коуч–технології як таких, що сприяють формуванню суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників освітнього процесу на засадах партнерства, активному засвоєнню знань, їх поглибленню і систематизації, стимулюють потребу в освітній та професійній самоідентифікації та особистісному самовираженні.
  • Ескіз
    Документ
    Професійне самовдосконалення фахівця в умовах трансформації освітнього середовища
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Вишківська, Ванда Болеславівна; Голікова, Оксана Миколаївна; Мирошниченко, Вікторія Марківна
    У статті здійснено теоретичний аналіз понять “компетенції” та “компетентності”, які складають основу компетентнісного підходу як концептуальної основи професійної підготовки. Проаналізовано процес професійного самовдосконалення фахівця, який відбувається шляхом удосконалення професійного мислення, професійної діяльності, професійної спеціалізації, професійного тайм-менеджменту, професійного новаторства, професійно-особистісних якостей, змінюючи при цьому вектор розвитку фахівця від оволодіння знаннями до осмисленого особистісного зростання у позиції активного субʼєкта професійної діяльності, в якій реалізуються його творчий потенціал та здібності.