Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості філософських методів у вивченні культури, суспільства, людини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Владленова, Іліана ВікторівнаДосліджено філософські методи, які відрізняються універсальністю та націленістю на пошук фундаментальних засад, що дозволяє доповнити наукові методи у пошуку кореневих причин та загальних закономірностей. Доведено, що філософія не тільки перетинається з іншими науками та галузями знання, а й створює нові галузі дослідження. Розглянуто створення нових методів в рамках самої філософії. Обґрунтовано філософські методи як більш вільні та гнучкі у порівнянні з науковими методами, що дозволяє філософам досліджувати ньюанси та складності концепцій та ідей. Проаналізовано розвиток філософії мови, який дав потужний поштовх формуванню універсальних програм перекладачів на засадах штучного інтелекту.Документ Філософсько‐концептуальні підходи до визначення глобалізації(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Владленова, Іліана Вікторівна; Сун, ЧанлунГлобалізація визначає процес об’єднання всього людства на планеті Земля. Саме планетарний рівень окреслює процес «глобальності». Відбувається уніфікація людської діяльності, розвиток міжнародної торгівлі, збільшується потік капіталу між країнами, відкривається доступ до іноземних ресурсів, включаючи ринки праці, відбуваються загальні тенденції інтеграції в соціокультурному та економічному контексті. Ця конвергенція сприяє посиленню взаємодії, інтеграції та взаємозалежності між націями. В філософії Е. Кассірера глобалізацію можна розуміти як символічну форму, яка в сучасних дискурсах функціонує як світогляд. Глобалізація як символічна форма стала зображенням світу, його образом, вона змінила наше розуміння простору і часу. В рамках світ‐системного аналізу капіталізм представлено як історична та соціальна система, яка інтегрує свої досягнення у «світ‐економіку», і саме методи сучасного капіталізму дозволили сучасній світовій економіці вийти за межі політичних кордонів окремих країн. На тлі глобалізаційних процесів у масовій свідомості та громадській думці формується протиріччя, представлене раціональним оптимізмом, який породив цивілізацію, і з іншої, сторони, спричинив кризу (екзистенціальну, екологічну, економічну). Процес глобалізації має онтологічний вимір. Це, перш за все, процес розширення кордонів реальності. З позицій інструменталізму та прагматизму саме наука, освіта та демократія спроможні допомогти вийти за межи часових та просторових контурів людської діяльності. В філософії техніки приділяється увага науково‐технічній революції, яка каталізувала процес глобалізації. Глобалізація породжує комплекс найгостріших соціокультурних протиріч та вимагає адекватного осмислення та дослідження, яке плідно можна проводити в рамках філософського аналізу, який сам по собі має високий рівень системного узагальнення. Процес глобалізації має онтологічний вимір, який знаходиться в процесі розширення кордонів реальності, як фізичної, так і віртуальної. В рамках інструменталізму та прагматизму глобалізація ототожнюється з процесом демократизації. Ці ідеї розвинуті в політичній філософії Д. Роулза, який вважає можливою формування моделі глобальної справедливості на міжнародному рівні. Структураліський підхід робить спроби сформулювати онтологію процесів глобалізації на рівні міжнародних відносин. Ю. Хабермас в контексті своїх космополітичних поглядів намагається окреслити контури наднаціональної демократії. В межах соціальної онтології глобалізацію розглядають як взаємно‐конститутивні відносини між аналітично‐автономними агентами та структурами. Позиція постмодерністів окреслює можливості різних траєкторій розвитку країн на міжнародній арені.Документ Дослідження марксизму: аналітичні підходи(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2022) Владленова, Іліана Вікторівна; Дун, ТінтінСтаттю присвячено дослідженню марксизму в контексті аналітичних підходів. Розглянуто центральні проблеми марксизму та спроби їх вирішити, спираючись на аналітичну традицію. Стверджується, що аналітичний марксизм не зміг обґрунтувати науковість вчення. Філософські пошуки в аналітичному марксизмі ґрунтуються навколо оцінки значення ключових марксистських ідей: революція, класова боротьба, відчуження, капіталізм.Документ Філософія(Видавництво Іванченка І. С., 2024) Владленова, Іліана Вікторівна; Годзь, Наталія Борисівна; Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Дишкант, Тетяна Миколаївна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Міщенко, Віктор Іванович; Смоляга, Марина Віталіївна; Тарароєв, Яків ВолодимировичНавчально-методичний посібник розкриває основні складові історії світової та вітчизняної філософії. Наголос зроблено на систематичному викладенні поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Посібник спрямовано на більш широкий масштаб матеріалу, оскільки увага авторів зфокусовано на становленні сучасної філософії. Посібник створено для студентів Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» усіх форм навчання та Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ».Документ Етичні аспекти допінгу: філософський аналіз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Владленова, Іліана Вікторівна; Гадаєва, Ю. С.Документ Інформаційна війна, національна безпека та російська пропаганда: філософський аналіз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Владленова, Іліана ВікторівнаДокумент Соціально-політичні погляди Станіслава Оріховського в контексті його самоідентифікації(Association "Rus", Chișinău, Moldova, 2022) Владленова, Іліана Вікторівна; Годзь, Наталія БорисівнаАналізується спадщина Станіслава Оріховського, який ідентифікував себе з русинами. Він жив в культурі прикордонного краю, поєднуючи різні культурні елементи і стереотипи, що дозволяло йому формувати оригінальні філософські, релігійні, соціально-політичні ідеї. Вивчення його творчості допомагає визначити складні процеси формування соціокультурного простору і свідомості русинів епохи Відродження. Окрім того, розуміння цих процесів відкриває значно широкий погляд на події того часу в Європі. Своєрідність соціально-політичних поглядів Оріховського корениться в міжкультурній домінанті його світогляду. Соціально-політичні проблеми мислителя визначаються дослідженням ідеї справедливості, як базової соціальної цінності. Ментальність і національний характер впливають на формування ідей так само, як і освіта, також важливі етнокультурна самосвідомість, релігія, які мають потужний вплив на світогляд. Соціально-політичні погляди Оріховського випередили думки видатних представників Просвітництва, зокрема, його концепція про рівність всіх перед законом. Вивчення його творчості дозволяє найбільш глибоко і всебічно визначити загальні тенденції розвитку культурної, філософської, соціально-політичної думки того часу у взаємодії різних аспектів людської діяльності й асиміляції культур.Документ Геополітичний вплив Китаю: соціально-філософські виміри(Мадрид, 2021) Владленова, Іліана Вікторівна; Єрмоловський, Микола АнатолійовичДокумент Рефлексія електорального вибору: множинність підходів та методів(Право, 2022) Владленова, Іліана Вікторівна; Смоляга, Марина ВіталіївнаСтаттю присвячено дослідженню електорального вибору. Доведено, що він є складним явищем та потребує комплексного вивчення в рамках різних підходів, які оформлюються в біхевіоризмі, постмодернізмі, когнітивістиці, моральній та комунікативній філософії. Показано, що дослідження електорального вибору пов’язано з аналізом процесів мислення. В умовах необмеженого розповсюдження інформації та зростання ролі ірраціональних аспектів політичну поведінку не можна пояснити тільки доктриною раціонального вибору.Документ Когнітивна наука та проблема вивчення свідомості: експериментальний ракурс(Мадрид, 2020) Владленова, Іліана Вікторівна; Єрмоловський, Микола Анатолійович