Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20221

Налаштування

DOI: search.filters.doi.https://doi.org/10.32782/apfs.v037.2022.7Ключові слова: search.filters.subject.етика

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Феноменологія про основи моралі, або про "незламність" метафізики
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Дольська, Ольга Олексіївна
    Роль метафізики у сучасних реаліях проявляється по-різному. Якщо вона звертається до фундаментальних питань або вказує на шлях розвитку людини і виступає свого роду штурманом, який ставить у потрібний час вітрила для руху у напрямку розвитку та вдосконалення людства, то її роль безсумнівно значуща. Метафізика завжди багата на свої традиції, серед яких трансцендентному та іманентному відведена центральна позиція. Живучі в інформаційних потоках, ми самі вибираємо той або інший вектор розвитку, звертаючи увагу на ці категорії. Будь-які філософські роздуми завжди відштовхувалися від цих центральних категорій метафізики, які прямо і побічно виводять нас до роздумів про мораль. Сучасне суспільство демонструє «відхід» від традиційних цінностей, які є похідними з метафізичної традиції. Цей факт все частіше попадає в поле зору сучасної філософії, що активізує питання про мораль, про значення і роль метафізики, про її існування і значимість в філософії. Складається враження, що сучасна філософія відійшла від метафізичних роздумів, залишаючи людство на самоті із реальністю, не обмеженою виходом на трансцендентне. Феноменологія, її сучасні представники занурюються у глибину пошуків коренів моралі, спираючись на свій категоріальний апарат, підкреслюючи, що і чуттєвість, і почуття в цьому процесі грають істотну роль. Останні роботи у феноменології дають можливість зосередиться на тілесній раціональності і кінестетичному інтелекті, на ґенезі не тільки метафізичної традиції, але і на формуванні моралі (виявилося, що іманентне тісно пов’язане з трансцендентним). Однак наслідки цих досліджень не увійшли в суспільну свідомість, і тому дуалізм розум / тіло все ще є живим твердженням, яке присутнє не тільки у думках людей, але і в роботах філософського характеру. І все ж таки його заперечення вже виявилося особливо яскраво у сучасній феноменології. Краса такого заперечення яскраво демонструється при зверненні та обґрунтуванні феномену тілесної раціональності. Остання дає можливість «розширити» значення раціональності як такої, що впливає на формування ідеології Постпросвітництва з рівним значенням дискурсивного та чуттєвого. Феноменологія стала вголос аналізувати роль чуттєвого у поєднанні із почуттєвим, відштовхуючись від певних тілесних практик, які здатні задавати і реалізувати метафізичні координати. Недаремно Постпросвітництво, на противагу Просвітницву з його гімном Розуму, ставить наголос на гармонійній єдності Розуму і Чуттєвого, а Гасло Сogito et Sentio вже набирає обертів і може станти ідеєю сучасності.