Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2016 - 201912020 - 20247

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.етика

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Відношення до тіла у християнстві і спорті як чинники кризи сучасної культури
    (Marijmpolės kolegija, 2023) Дольська, Ольга Олексіївна; Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна Миколаївна
    Сьогодні події, які розгортаються навкруги теми тілесного прямо і побічно торкаються теми людських відносин і, як слідство, виникає необхідність ще раз говорити про роль і значення тіла в християнській традиції і про наслідки ігнорування Біблійних заповідей в сучасному повсякденні.
  • Ескіз
    Документ
    Філософське розуміння економіки сучасного світу крізь інтелектуальний спадок Аристотеля
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Захаров, Євгеній Вячеславович; Тарароєв, Яків Володимирович; Захаров, Вячеслав Анатолійович
    Автори статті, визначаючи основні характеристики сучасної світової економіки, займаються її аналізом та намагаються зрозуміти чи дійсно вона є економікою, або все ж таки вона є хрематистикою за Аристотелем. Керуючись показниками «якості життя» та кількісним співвідношенням «багатства та бідності» у світі, автори застосовують їх як еквіваленти понять «економіки» та «хрематистика» Аристотеля. Автори також звертаються до процесу «цифровізації» суспільства як головної характеристики сучасної економіки (зокрема) та як фактору, який виводить економіку у новий світ, додаючи до дискурсу етичний акцент. У кінці роботи автори наголошують на необхідності доповнення класичних концептів «економіки» та «хрематистики» новими етичними поняттями.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження війни з урахуванням її сучасної трансформації з позиції етичної рефлексії
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Дишкант, Тетяна Миколаївна; Тарароєв, Яків Володимирович
    У статті пропонується розглянути війну спочатку в класичному її розумінні, а потім з урахуванням тих трансформацій, які відбулися в ній під впливом фундаментальних змін у сучасній картині світу. Розгляд проводиться з позицій етики як вчення, націленого на виявлення загальнообов'язкової системи норм та передбачаючого існування системи абсолютних цінностей. Доводиться можливість та важливість оцінювання такого складного соціокультурного явища, сутністю якого у будь-якому випадку є насильство з точки зору морального підходу. Мораль при цьому є багатоаспектним поняттям. У статті враховуються наступні з них: мораль як система норм, що забезпечує можливість гуртожитку людини з урахуванням її доброї волі; як прагнення до вищого блага, що підпорядковує всі проміжні цілі суб'єкта, і як вчення про чесноти. Показано, що дослідження феномена війни діалектичним чином пов'язане з розглядом феномену миру: це парні категорії і одна не може існувати без іншої. В історичній перспективі розглянуті підходи, що становлять моральну оцінку війни, і виявлені пов'язані з ними труднощі. Трансформація сучасного світу, яка пов'язана з впливом науково-технічного прогресу на всі сфери життєдіяльності, глобалізацією економіко-політичного простору, встановленням постмодерної ідеології як головної, породжує нові проблеми, в тому числі і в етичному полі розгляду війни. Класична війна, стримувана найпотужнішим ядерним потенціалом основних геополітичних суб'єктів, поступово поступається місцем асиметричним війнам, чи інакше – конфліктам з низькою інтенсивністю. Асиметричність військового потенціалу протиборчих сторін вже ставить під сумнів можливість справедливих сучасних воєн. Можливість застосування військової техніки без необхідності наражати своє життя на небезпеку, породила проблему відповідальності за свої дії і поставила під сумнів існування військових чеснот. Розглядають ці проблеми у новій етичній програмі, яка називається «етикою дронів». Загалом трансформація картини сучасного світу така, що людина стає тут надлишковим елементом. Десуб'єктивація виключає гуманізм. Ситуація погіршується ще й тим, що сама етика трансформується під впливом тих самих чинників і втрачає чинність, яка забезпечує порядок соціального простору.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Практики себе як механізм управління собою
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Городиська, Ольга Миколаївна; Дольська, Ольга Олексіївна; Лобас, Вікторія Володимирівна
    В статті пропонується розглянути більш точне розуміння практичної філософії. Знання у такій філософії не є абстрактними, вони є підґрунтям зусиль людини по відношенню до самої себе, тобто життя людини згідно із істиною. За основу були взяті «турбота про себе» (практика себе в традиції Заходу) і тілесно-духовні практики (за традицією Сходу). Було виявлено, що обидві йдуть в одному напрямку, і кожна з них розуміє практичну філософію як самостійний механізм управління і вдосконалення людини за умов когерентного режиму фізичної та духовної напруги та зусиль, що може долати звичну дуальність, бо інакше перед людиною постійно активізується проблема розірваності загальної онтології людського буття. Як елементи культури Сходу і Заходу, філософія М. Фуко і філософія йоги, які розглянуто у роботі, допомогли підтвердити наявність подвійного компоненту «духовне-тілесне» в етиці, а це, в свою чергу, дало наочне розширення розуміння практичної філософії. Тому практична філософія, яка пропонується, є шляхом до розбудови людини: від теоретизування, враховуючи щільність думки, до перебудови фізичного (тілесного) і духовного стану людини, її внутрішнього і зовнішнього єства. Також обґрунтовується необхідність формулювання принципів, відповідно до яких слід будувати будь-які навчальні програми і які треба класти в основу роботи школи як соціальної інституції (на прикладі школи «Asaṅga (असङ्ग) Yoga»), оскільки не маючи розуміння кінцевої мети роботи школи, не можна висувати статус школи як навчального, а отже й виховного закладу, який дійсно виконує свої функції. Тому мова йде про зміст та форми навчання та виховання, основною метою яких має стати сама людина.
  • Ескіз
    Документ
    Феноменологія про основи моралі, або про "незламність" метафізики
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Дольська, Ольга Олексіївна
    Роль метафізики у сучасних реаліях проявляється по-різному. Якщо вона звертається до фундаментальних питань або вказує на шлях розвитку людини і виступає свого роду штурманом, який ставить у потрібний час вітрила для руху у напрямку розвитку та вдосконалення людства, то її роль безсумнівно значуща. Метафізика завжди багата на свої традиції, серед яких трансцендентному та іманентному відведена центральна позиція. Живучі в інформаційних потоках, ми самі вибираємо той або інший вектор розвитку, звертаючи увагу на ці категорії. Будь-які філософські роздуми завжди відштовхувалися від цих центральних категорій метафізики, які прямо і побічно виводять нас до роздумів про мораль. Сучасне суспільство демонструє «відхід» від традиційних цінностей, які є похідними з метафізичної традиції. Цей факт все частіше попадає в поле зору сучасної філософії, що активізує питання про мораль, про значення і роль метафізики, про її існування і значимість в філософії. Складається враження, що сучасна філософія відійшла від метафізичних роздумів, залишаючи людство на самоті із реальністю, не обмеженою виходом на трансцендентне. Феноменологія, її сучасні представники занурюються у глибину пошуків коренів моралі, спираючись на свій категоріальний апарат, підкреслюючи, що і чуттєвість, і почуття в цьому процесі грають істотну роль. Останні роботи у феноменології дають можливість зосередиться на тілесній раціональності і кінестетичному інтелекті, на ґенезі не тільки метафізичної традиції, але і на формуванні моралі (виявилося, що іманентне тісно пов’язане з трансцендентним). Однак наслідки цих досліджень не увійшли в суспільну свідомість, і тому дуалізм розум / тіло все ще є живим твердженням, яке присутнє не тільки у думках людей, але і в роботах філософського характеру. І все ж таки його заперечення вже виявилося особливо яскраво у сучасній феноменології. Краса такого заперечення яскраво демонструється при зверненні та обґрунтуванні феномену тілесної раціональності. Остання дає можливість «розширити» значення раціональності як такої, що впливає на формування ідеології Постпросвітництва з рівним значенням дискурсивного та чуттєвого. Феноменологія стала вголос аналізувати роль чуттєвого у поєднанні із почуттєвим, відштовхуючись від певних тілесних практик, які здатні задавати і реалізувати метафізичні координати. Недаремно Постпросвітництво, на противагу Просвітницву з його гімном Розуму, ставить наголос на гармонійній єдності Розуму і Чуттєвого, а Гасло Сogito et Sentio вже набирає обертів і може станти ідеєю сучасності.
  • Ескіз
    Документ
    Етика крізь призму тілесної раціональності (до методологічного інструментарію феноменології)
    (Право, 2023) Дольська, Ольга Олексіївна
    Статтю присвячено аналізу досліджень евристичних можливостей тілесного в сучасних феноменології та епістемології, що дає можливість більш широкого розуміння раціональності, а саме – звернути увагу на феномен тілесної раціональності. Авторка підкреслює, що тілесну раціональність необхідно оцінювати як одну із складових в інструментарії сучасної феноменології, і стверджує, що когнітивні смисли тілесної раціональності відкривають нові опції бачення та опису проблем в етиці.
  • Ескіз
    Документ
    Криза проекту моралі модерну
    (Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2016) Дольська, Ольга Олексіївна