Кафедра "Філософія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy

Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.

Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2013 - 201932020 - 20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.technique

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    The military-technical revolution of the ХХI st century (Philosophical and analytical review)
    (University of Zulia, 2021) Korostylov, Henadii L.; Dolska, Olga; Dezhong, Wang; Protsenko, Andrii; Makieshyna, Yuliia
    The article discusses the history of the military-technical revolution, revealing its main characteristics. It was interesting to explain to others theconnection between the revolution and the technical and technological structure ofsociety, on the one hand, and the changes in modern warfare, its timing, the scale of the deployment of hostilities, on the other hand. The study is based on the methodology of systems analysis, as well as the use of logical generalization, synthesis, and abstraction. The authors rely on a wide range of illustrative material, which allowed to show the changes of the sixth military-technological revolution. The nature of the use of unmanned aerial vehicles in modern warfare is considered factual material. Based on specifi material, it is argued that the nature of modern warfare is hybrid in nature, but this hybridization itself is heterogeneous. Possible options for waging war and using certain equipment are shown. Based on analytical research, the authors focused on the transformation’s characteristic of modern wars. It is concluded that there is a transition period between the sixth and seventh technical-military revolutions that demand future interdisciplinary research.
  • Ескіз
    Документ
    Трансформація розуміння техніки в дослідженннях Мартіна Гайдеґґера
    (Національний університет “Одеська юридична академія”, 2022) Коростильов, Геннадій Леонідович
    У статті розглядається питання про трансформацію розуміння техніки з боку М. Гайдеґґера. Питання складне і не може бути обмеженим тільки однією або двома роботами. Розгляд пропонується робити на основі історико-філософського аналізу його відомих праць. Підкреслено, що нормативність існування техніки і технічного прив'язано до таких категорій, як Істина, Природа, Dasein, людина та її екзистенція. У статті доведено, що шлях розуміння техніки розглядається німецьким мислителем у контекстах його основних тем і органічно вписується в його екзистенційні та феноменологічні уподобання. Розуміння техніки і технічного йде від інструментального характеру, потім думки розгортаються навколо антропологічного з виходом на її онтологічний вимір. У пізніх працях М. Гайдеґґер проводить паралель між зв'язком людини із природою і зв'язком техніки із природою, що дає йому можливість окреслити екзистенційний спосіб існування і людини, і техніки. Сутнісною ознакою техніки і технічного стає процедура виведення "Потаємного" у "Неприховане" завдяки їхньому співіснуванню із природою. Саме така логічна лінія розуміння техніки дає йому можливість перейти від інструментального її сприйняття до онтологічного. Досліджуючи онтологічну природу техніки, М. Гайдеґґер здійснив рефлексію "виводу" техніки з категорії "суб'єктивної інтерпретації", що притаманно інструментальним і антропологічним підходам, і надав вагу "об’єктивній інтерпретації", зробивши питання про техніку, її сутність та зв'язок із людиною та її буттям первинним філософським питанням. Також автор статті підкреслює тезу М. Гайдеґґера про те, що розуміння техніки та технічного тісно пов'язане з історичною епохою та розвитком науки. Це дає змогу зробити висновки, по-перше, про постійну трансформацію розуміння техніки та технічного. По-друге, наслідком такого зв'язку є особливе ставлення людини до природи, а зосередженість на проблемі буття з урахуванням сучасного розвитку техніки та технічного стає особливою філософською рефлексією.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методологічна роль концепту в сучасній науці та освіті (до проблеми формування нового дискурсу техніки)
    (Інститут філософії НАН України, 2013) Дольська, Ольга Олексіївна; Толстіков, В. О.
    Сучасний філософський дискурс пропонує у визначенні значень елементів реальності спиратися на концепти. Їх використання стає виправданим в контексті становлення нової, антропологічної за своїм характером цивілізації, а також в напрямку трансдисциплінарного розвитку сучасної освіти.
  • Ескіз
    Документ
    "Забота о технике" как точка сингулярности в развитии человечества: формирование нового дискурса техники
    (Северо-кавказский научный центр высшей школы, 2013) Дольская, Ольга Алексеевна
    Анализируются попытки выйти на сущностную характеристику техники в разных цивилизациях. В переходе к антропогенной цивилизации необходимо отказаться от машинного понимания техники и формировать новый дискурс о ней. Техника рассматривается как творчество и как воплощение знаний не одного человека, а коллектива. Свою индивидуальность человек реализует, только приобщаясь к практике трансиндивидуального.
  • Ескіз
    Документ
    Формирование нового дискурса техники в условиях перехода от техногенной цивилизации к антропогенной
    (Мелітопольський державний педагогічний університет, 2013) Дольская, Ольга Алексеевна
    Analysis of attempts to get the essential characteristic of technique in various civilizations is given. In conditions of transition to anthropogenic civilization technique is considered as creativity, as the embodiment of knowledge of not a single person but of a team, as the result of the invention and the media, and not as a utilitarian object. While recording the factors that indicate a change in the discourse of semantic understanding of technique, the author comes to the conclusion that the implementation of the phenomenon of self-care, which will intensify the dialogue with the technique is waiting for us, so it is necessary to abandon machine understanding of technique and form a new discourse about it. The individuality of a person is realized only by an introduction to the practice of trans individuality