Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Технологія поверхнево-активних похідних рицинової кислоти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гаврюшенко, Катерина Олександрівна; Гладкий, Федір Федорович
Загальною метою представленого дослідження є визначення наукового підґрунтя технології поверхнево-активних речовин на основі амінокислот, це є актуальним для України, тому що вітчизняного виробництва таких речовин у нас немає. Практична значущість дослідження полягає в використанні отриманих поверхнево-активних речовин у складі миючих засобів замість солей алкіллсульфатів. Одним з різновидів екологічно безпечних поверхнево-активних речовин, що м’яко діють на шкіру людини є ацил амінокислоти, які утворюються при дії на амінокислоту жирної кислоти. Запропоновано відносно просту в реалізації технологію біосумісних та біорозкладних поверхнево-активних речовин на основі амінокислот із використанням рицинової олії та амінооцтової кислоти як основної сировини. За результатами ІЧ-спектроскопії показано, що отримані ПАР належать до амідів. Визначено їх основні поверхнево-активні властивості – поверхневий натяг та критичну концентрацію міцелоутворення. Отримані ПАР можуть бути використані у складі косметичних та миючих засобів, або самостійно у вигляді водного розчину.
Раціональні умови фракційної кристалізації соняшникової олії пальмітинового типу із розчину
(Технологический центр, 2014) Куниця, Катерина Вікторівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович
Стаття присвячена визначенню раціональних умов фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу із розчину. Наведено обґрунтування вибору розчинника для процесу фракційної кристалізації. Отримано дані щодо виходу цільової фракції та її температури плавлення в залежності від основних параметрів процесу, а саме: темпу охолодження та концентрації олії в розчиннику.
Фотохімічна ізомеризація олефінів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гончаров, Євген Олександрович; Гладкий, Федір Федорович; Абу Шейба, Алiна Саадiвна; Скляр, Владислава Володимирівна
Стаття присвячена цис-транс-ізомеризації олефінів з використання ультрафіолетового випромінювання та вузьконаправлених УФ-фільтрів,в області яких відбувається поглинання ізомерами. Доведено, що при опроміненні олефінів (саломасу, фумарової та малеїнової кислот) при високих температурах спостерігається значне зниження вмісту транс-ізомерів. При використанні УФ-фільтрів з фіксованим спектром випромінювання, вихід протилежних ізомерів при опроміненні (із цис- в транс- і навпаки) являється значно вищим. Зазначена технологія ізомеризації олефінів може бути використана як нова самостійна технологія модифікації жирів, яка дозволить отримати продукт з допустимою кількістю транс-ізомерів або не міститиме їх зовсім.
Дослідження ефективності ряду розчинників щодо можливості екстрагування хлорогенової кислоти зі соняшникового шроту
(НТУ "ХПІ", 2019) Лабейко, Марина Анатоліївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Любченко, Надія Михайлівна; Гладкий, Федір Федорович
У матеріалах статті розглянуто питання окиснення жирів та негативний вплив цього явища на якість жировмісних продуктів харчування і організм людини вцілому. Описано метод боротьби з процесами окиснення за допомогою антиоксидантів та наведено основний антиоксидантний склад шроту з насіння соняшнику, як перспективної сировини для отримання сполук - антиокислювачів. Також розглянуто методи екстракції хлорогенової кислоти з рослинної матриці, до яких належать різноманітні варіанти фізичної дії з використанням ультразвуку та генераторів надвисокої частоти, методи з використанням органічних розчинників та водно-спиртових розчинів, а також субкритичної води. З урахуванням переваг та недоліків, обрано напрямок для подальших досліджень з використанням екстрагентів - розчинників. Досліджено ефективність ряду розчинників на предмет екстрагуючої здатності щодо хлорогенової кислоти, як основної фенольної сполуки шроту з насіння соняшнику. З урахуванням собівартості розчинників та простоти проведення досліджень, в якості оптимального екстрагента обрано водний розчин етилового спирту з концентрацією 80%.
Удосконалення методики кількісного визначення хлорогенової кислоти у шроті з насіння соняшнику
(НТУ "ХПІ", 2019) Лабейко, Марина Анатоліївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна
У статті розглянуто корисні властивості сполук - антиоксидантів стосовно жирових продуктів харчування та організму людини вцілому. Зазначено, які бувають антиоксиданти за природою та описано механізми їх дії. Крім того, обґрунтовано вибір соняшникового шроту, як сировини для виробництва антиоксидантів і вказано, які саме антиоксиданти містяться у шроті. До них належать поліфенольні сполуки і, зокрема хлорогенова кислота, кількість якої складає 43-73 % усіх поліфенольних сполук, виділених з ядра соняшника та 1-4 % стосовно соняшникового шроту. Розглянуто методи кількісного аналізу поліфенольних сполук - антиоксидантів та, враховуючи переваги і недоліки, обрано один з них для подальших досліджень - метод перманганатного титрування, який базується на окисленні фенольних сполук перманганатом калію за участю індигокарміну як індикатору. Кінець реакції визначається за зникненням зеленого відтінку і появою чистого жовтого кольору. Обраний метод був удосконалений з метою усунення труднощів під час визначення кінця реакції. Для економії часу та кількості розчинника, підготовку зразка шроту для вилучення поліфенольних сполук і, зокрема хлорогенової кислоти, також вдосконалено за допомогою центрального композитного ортогонального планування другого порядку з наступним математичним моделюванням в пакеті програмного забезпечення MathCad. Серію дослідів щодо екстрагування хлорогенової кислоти із соняшникового шроту проводили в одну ступінь у колбі зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані. Визначено оптимальні умови процесу екстрагування: концентрація водного розчину етилового спирту становить 60%, гідромодуль шрот: розчинник 1:90, тривалість екстракції - 30 хвилин. За отриманих умов масова частка хлорогенової кислоти складає 7,99 %. (Враховуючи, що масова частка хлорогенової кислоти у соняшниковому шроті за традиційних умов екстрагування - складає 6,80 %).Визначення оптимальних параметрів процесу екстрагування фенольних сполук дозволило істотно скоротити тривалість процесу підготовки проби, зменшити вартість екстрагента - етанольного розчину і збільшити вихід кінцевого продукту у порівнянні з відомим традиційним методом.
Геометрична ізомеризація ненасичених ацилгліцеринів
(НТУ "ХПІ", 2018) Гончаров, Євген Олександрович; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна
Стаття присвячена дослідженню можливості використання ультрафіолетового випромінювання для зміщення рівноваги цис-транс-ізомеризації, що відбувається при гідруванні жирів в бік утворення цис-ізомерів на стадії виникнення напівгідрованого комплексу (іона карбонія). Доведено, що при абсорбції ненасичених ацилгліцеринів на активному алюмосилікатному каталізаторі при температурі близько 240 °С спостерігається підвищення вмісту транс-ізомерів майже вдвічі щодо вихідного продукту. Обробка реакційної суміші ультрафіолетовим випромінюванням в таких умовах практично повністю блокує утворення нових транс-ізомерів ненасичених ацильних груп, тобто доведена можливість гальмування утворення транс-ізомерів. Зазначений вид обробки може бути використано для створення нової ефективної технології гідрування жирів з одержанням продукту, що містить мінімальну кількість транс-ізомерів або не містить їх зовсім. До того ж, продукти, що будуть одержані за цією технологією будуть суттєво дешевші від тих, що пропонує сучасна технологія (вичерпна гідрогенізація олії + переетерифікація з не гідрованою олією).