Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

Автор: search.filters.author.Лабейко, М. А.Ключові слова: search.filters.subject.enzyme

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Деякі аспекти щодо гідролізу хлорогенової кислоти, отриманої зі соняшникового шроту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лабейко, М. А.; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Любченко, Надія Михайлівна; Гладкий, Федір Федорович
    У статті розглянуто корисні властивості таких фенольних сполук соняшникового шроту, як хлорогенова та кавова кислоти. Крім того, зроблено акцент на тому, що хлорогенова кислота хоча і є потужним антиоксидантом, але не розчиняється в жирах, що ускладнює її використання в якості антиоксиданту в жирових продуктах та оліях. Кавова ж кислота, навпаки, розчинна у жирах, що є її перевагою в даному випадку у порівнянні з жиронерозчинними антиоксидантами. Запропоновано два методи гідролізу хлорогенової кислоти: омилення гідроксидом натрію та ферментативне розщеплення. В результаті утворюються кавова та хінна кислоти, що дає змогу подальшого окремого використання цих сполук.