Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Извлечение липидов из отработанного фильтрующего порошка методом контактной экстракции
(НТУ "ХПИ", 2016) Омельченко, Юлия Евгеньевна; Демидов, Игорь Николаевич
В статье представлены результаты исследования извлечения липидов из отработанного фильтрующего порошка (зажиренный перлит) методом контактной экстракции. Установлены рациональные параметры процесса экстракции с использованием в качестве растворителей гексана и сивушного масла. Показано, что использование данных растворителей позволяет снизить остаточную масличность фильтрующего порошка ниже 2 % и максимально извлечь воскоподобные вещества.
Совершенствование методики изучения экстракции компонентов масличного сырья
(НТУ "ХПИ", 2016) Матюхов, Дмитрий Владимирович; Кривонос, Наталья Александровна
В статье проведен анализ существующих методик экстракции компонентов из масличного сырья, сформулированы требования к методике, позволяющей получать результаты полезные для решения технологических задач. Предложена методика, удовлетворяющая этим требованиям, и подробно описана установка для экстракции, позволяющая изучать кинетику процесса, проводимого как по методу орошения, так и по методу погружения. На примере крупки подсолнечного жмыха и гексана (при температуре 55–57 °C и гидромодуле 1:1) изучен выход масла от времени экстракции и приведен материальный баланс процесса, сходимость которого оценена как ± 0,6 %.
Использование метода перколяционной экстракции для извлечения липидов из вторичных продуктов масложировой промышленности
(НТУ "ХПИ", 2015) Омельченко, Юлия Евгеньевна; Демидов, Игорь Николаевич
Воскоподобные вещества являются ценным продуктом и сырьем для многих отраслей промышленности. Существующие способы получения восков имеют ряд недостатков, таких как значительные энергетические затраты, большой расход растворителя или образование дополнительных отходов. В статье представлены результаты исследований выделения липидов из отработанного фильтрующего порошка (зажиренный перлит) с последующим выделением воскоподобных веществ методом перколяционной экстракции.
Вплив попередньої підготовки безлушпинного ядра соняшника на ступінь вилучення олії
(НТУ "ХПІ", 2014) Добрунов, Д. Є.; Перевалов, Леонід Іванович; Півень, Олена Миколаївна
В даній статті розглянуто технологію переробки пелюстки з ядра соняшника, отриманого обрушуванням попередньо охолодженого насіння соняшника та обрушуванного за звичайною технологією безлушпинного ядра соняшника, з метою отримання харчового білку та харчової олії. Досліджено можливість отримання олії та білкового продукту «прямою» екстракцією. Переробка (екстракція) здійснювалась у кавітаційній установці. В процесі роботи було використано чисті розчинники гексан та етиловий спирт
Удосконалення технології отримання харчового білку та олії з насіння соняшника
(НТУ "ХПІ", 2013) Добрунов, Д. Є.; Перевалов, Леонід Іванович; Півень, Олена Миколаївна
В даній статті розглянуто нову технологію переробки пелюстки, отриманої з безлушпинного ядра соняшника, попередньо обробленого жидким азотом за температури –30°С, з метою отримання високоякісного харчового білку та харчової олії. Переробка (кавітаційна обробка) здійснювалась у кавітаційній установці. В процесі роботи було використано чисті розчинни-ки гексан та етиловий спирт та їх суміші у співвідношеннях 1:9, 1:1, 9:1.