Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20143

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.extraction oil

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження хімічного складу жирної коріандрової олії, отриманої пресовим та екстракційним способами
    (Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, 2014) Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Калина, Вікторія Сергіївна
    Мета статті – ознайомити читачів з особливостями коріандру як сировини для харчових виробництв. Описати жирнокислотний склад жирної коріандрової олії, отриманої пресовим та екстракційним способами, а також продуктів її фракціонування. У процесі досліджень використано метод візуального аналізу форми і видів кристалів, отриманих у процесі фракціонування жирної коріандрової олії. Аналіз жирнокислотного складу здійснювали з використанням методу газорідинної хроматографії на хроматографі Сarlo Erba (Італія) зі скляними набивними колонками (2,5 м х 3 мм) і полум'я іонізаційним детектором. Як носій використовували Chromosorb W/DP з нанесеною 10-процентною фазою Silar 5CP (Serva). Аналіз робили при заданій температурі 140-250°C (2°С/хв.) (температура інжектора − 210°С, температура детектора 240°С). На підставі дослідження кристалізації жирної коріандрової олії визначено, що для виділення петрозелінової кислоти фракціонування не є обов‟язковим, тому що обидві фракції (кристали і маточний розчин) містять приблизно однаковий процентний вміст зазначеної жирної кислоти. Уперше кристалізовано жирну коріандрову олію. Здійснено кількісний і якісний аналіз кристалів і маточного розчину, отриманих під час фракціонування жирної коріандрової олії. Отримані результати спрямовані на розвиток використання жирної коріандрової олії в умовах харчових виробництв.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив попередньої підготовки безлушпинного ядра соняшника на ступінь вилучення олії
    (НТУ "ХПІ", 2014) Добрунов, Д. Є.; Перевалов, Леонід Іванович; Півень, Олена Миколаївна
    В даній статті розглянуто технологію переробки пелюстки з ядра соняшника, отриманого обрушуванням попередньо охолодженого насіння соняшника та обрушуванного за звичайною технологією безлушпинного ядра соняшника, з метою отримання харчового білку та харчової олії. Досліджено можливість отримання олії та білкового продукту «прямою» екстракцією. Переробка (екстракція) здійснювалась у кавітаційній установці. В процесі роботи було використано чисті розчинники гексан та етиловий спирт
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення технології отримання харчового білку та олії з насіння соняшника
    (НТУ "ХПІ", 2013) Добрунов, Д. Є.; Перевалов, Леонід Іванович; Півень, Олена Миколаївна
    В даній статті розглянуто нову технологію переробки пелюстки, отриманої з безлушпинного ядра соняшника, попередньо обробленого жидким азотом за температури –30°С, з метою отримання високоякісного харчового білку та харчової олії. Переробка (кавітаційна обробка) здійснювалась у кавітаційній установці. В процесі роботи було використано чисті розчинни-ки гексан та етиловий спирт та їх суміші у співвідношеннях 1:9, 1:1, 9:1.