Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Optimizing the parameters of the production process of fat systems with a minimum content of trans-isomers
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Nekrasov, P. O.; Gudz, O. M.; Nekrasov, O. P.; Berezka, T. O.
Currently, the vast majority of solid fats, which are used as formula components of food products, are produced in Ukraine by partial hydrogenation. This method of fats modification leads to the formation of a significant amount of trans-isomers of fatty acids, which negatively affects the human body. It is known that the increased content of these isomers in the composition of fat products results in an increased risk of developing cardiovascular and metabolic diseases. In particular, the action of high-density lipoproteins is blocked, the deposition of cholesterol plaques on the walls of human blood vessels is initiated, and the development of atherosclerosis is provoked. We suggest resolving this problem by using interesterification of fats under the action of lipases, which has some advantages as compared with traditional technology. For instance, alkaline agents will not be used for catalysis, the reaction products will not be contaminated with catalysts, soaps will not be formed as by-products, the temperature of the process will be almost halved, and the organization of production will be less complicated and cheaper. The purpose of the work was to determine the rational parameters of the interesterification reaction aimed at the synthesis of fat systems with a minimum content of trans-isomers. The research objective was achieved by using the response surface methodology. The kinetics of reaction was studied by pulsed nuclear magnetic resonance. The processing and analysis of experimental data was performed by means of the Statistica 10 package. As a result of investigations, a mathematical model was developed that allows predicting the degree of conversion of starting materials into reaction products based on the data on the conditions of the interesterification process. Rational values of the main parameters for the synthesis of fatty systems with a minimum content of trans-isomers of fatty acids were specified. The obtained results can serve as a scientific basis for the development of technology for the production of fat systems with improved quality and safety characteristics.
Кінетика і термодинаміка ферментативного процесу виробництва жирових систем з мінімальним вмістом транс-ізомерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Некрасов, Павло Олександрович; Гудзь, Ольга Миколаївна; Руднєва, Світлана Іванівна; Некрасов, Олександр Павлович
В роботі виконано математичне моделювання кінетики ферментативної переетерифікації триацилгліцеринів під дією ферментного препарату Novozym 40086 («Novozymes», Данія). Визначено константи швидкостей прямих і зворотних реакцій, а також їх константи рівноваги. Розраховано термодинамічні параметри і зроблено висновок про внесок кожної з реакцій у загальний процес. Отримані результати є основою для визначення технологічних параметрів виробництва жирових систем з мінімальним вмістом транс-ізомерів.
Удосконалення методики кількісного визначення хлорогенової кислоти у шроті з насіння соняшнику
(НТУ "ХПІ", 2019) Лабейко, Марина Анатоліївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна
У статті розглянуто корисні властивості сполук - антиоксидантів стосовно жирових продуктів харчування та організму людини вцілому. Зазначено, які бувають антиоксиданти за природою та описано механізми їх дії. Крім того, обґрунтовано вибір соняшникового шроту, як сировини для виробництва антиоксидантів і вказано, які саме антиоксиданти містяться у шроті. До них належать поліфенольні сполуки і, зокрема хлорогенова кислота, кількість якої складає 43-73 % усіх поліфенольних сполук, виділених з ядра соняшника та 1-4 % стосовно соняшникового шроту. Розглянуто методи кількісного аналізу поліфенольних сполук - антиоксидантів та, враховуючи переваги і недоліки, обрано один з них для подальших досліджень - метод перманганатного титрування, який базується на окисленні фенольних сполук перманганатом калію за участю індигокарміну як індикатору. Кінець реакції визначається за зникненням зеленого відтінку і появою чистого жовтого кольору. Обраний метод був удосконалений з метою усунення труднощів під час визначення кінця реакції. Для економії часу та кількості розчинника, підготовку зразка шроту для вилучення поліфенольних сполук і, зокрема хлорогенової кислоти, також вдосконалено за допомогою центрального композитного ортогонального планування другого порядку з наступним математичним моделюванням в пакеті програмного забезпечення MathCad. Серію дослідів щодо екстрагування хлорогенової кислоти із соняшникового шроту проводили в одну ступінь у колбі зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані. Визначено оптимальні умови процесу екстрагування: концентрація водного розчину етилового спирту становить 60%, гідромодуль шрот: розчинник 1:90, тривалість екстракції - 30 хвилин. За отриманих умов масова частка хлорогенової кислоти складає 7,99 %. (Враховуючи, що масова частка хлорогенової кислоти у соняшниковому шроті за традиційних умов екстрагування - складає 6,80 %).Визначення оптимальних параметрів процесу екстрагування фенольних сполук дозволило істотно скоротити тривалість процесу підготовки проби, зменшити вартість екстрагента - етанольного розчину і збільшити вихід кінцевого продукту у порівнянні з відомим традиційним методом.
Удосконалення технології ферментативного гідролізу жирів
(Технологический центр, 2011) Некрасов, Павло Олександрович; Плахотна, Юлія Миколаївна; Некрасов, Олександр Павлович
Дана робота присвячена дослідженню гідролізу олії під дією ферментних препаратів вітчизняного та закордонного виробництва. Створені математичні моделі процесів та оптимізовано їх параметри.
Підвищення ефективності екстракції олії із соняшникової макухи біокаталітичним шляхом
(Технологический центр, 2012) Некрасов, Павло Олександрович; Некрасов, Олександр Павлович; Аверіна, Олена Валеріївна
У роботі встановлено оптимальні умови та отримана математична модель, що дозволяє прогнозувати вплив кожного параметра на результативність ферментативного процесу підготовки соняшникової макухи до вилучення олії.