Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 42

Фітопрепарати на основі кореню солодки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Сисенко, А. В.; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Дослідження амілолітичної активності культуральної рідини в біотехнології симбіотичних культур Меdusomyces Gisevii та Oryzamyces Indici
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Масалітіна, Наталія Юріївна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кричковська, Лідія Василівна
На підставі аналізу літературних джерел встановлено, що природні симбіонти Medusomyces Gisevii та Oryzamyces Indici є цінним біотехнологічними об'єктами. Актуальним є пошук способів впливу на нього з метою отримання тих чи інших продуктів його життєдіяльності. На даний час є актуальним пошук мікроорганізмів продуцентів ферментів, в тому числі амілази. Одним з перспективних в цьому плані біооб'єктів є природні мікробні симбіонти Medusomyces Gisevii (чайний гриб) і Oryzamyces Indici, які завдяки неідентичності мікробіологічного складу та різних умов вирощування можуть мати різний компонентний склад метаболітів. Проведено дослідження амілолітичної активності культуральної рідини Medusomyces Gisevii і Oryzamyces Indici з різними термінами культивування. Вирощування гриба здійснювалося в лабораторних умовах за класичною методикою. Встановлена оптимальна концентрація сахарози для нарощування біомаси Меdusomyces Gisevii та Oryzamyces Indici, яка становить 5 %. Концентрація сахарози 15 % та вище не рекомендується для застосування через пригнічення зростання біомаси із зростанням концентрації вуглеводів в культуральному середовищі. Встановлено, що дані симбіонти починають проявляти амілолітичну активність вже на 7-8-му добу культивування в стандартному живильному середовищі, середовищі з додаванням 10% молока і середовищі на основі сироватки. З плином часу амілолітична активність підвищується. Однак інтенсивність метаболізму мікроорганізмів, критерієм якої є співвідношення загальної і екзогенної амілази, найбільш виражена на ранніх термінах культивації. Встановлено, що культуральна рідина полікультур проявляє високу амілолітичну активність. Даний факт дозволяє вважати інокулят Medusomyces Gisevii і Oryzamyces Indici перспективною біотехнологічною сировиною як джерела фермента амілази.
Використання методики аналізу іммобілізованих дріжджів saccharomyces cerevisiae в біотехнологічній промисловості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Висеканцев, І. П.; Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Мироненко, Лілія Сергіївна; Кукушкін, А. І.
Робота присвячена сучасному стану та проблемам іммобілізації клітин мікроорганізмів, а також довгостроковому зберіганню систем іммобілізованих клітин для потреб біотехнологічних виробництв. В експериментальній частині розроблені умови іммобілізації дріжджових клітин S. cerevisiae в альгінатному гелі та визначення їх життєздатності, що давало високу повторюваність результатів дослідів. Результати експериментів показали, що життєздатність іммобілізованих клітин була вище, чим вільних клітин дріжджів. Так, при заморожуванні дріжджів в 1 % розчині альгінату натрію зі швидкостями 1, 5, 10, 15°С/хв. і при зануренні в рідкий азот кількість життєздатних клітин становила: 90,8; 74,5; 38,1; 16,0; 1,8 %. На основі аналізу літературних джерел, можна зробити висновок що, гелева матриця проявляє кріопротективну дію на клітини дріжджів у процесі заморожування. Вивчено комплексний вплив режимів охолодження та консервуючих захисних середовищ, що містять альгінат натрію, на життєздатність дріжджів. Експериментально показано перевагу зберігання клітин в іммобілізованому стані. Встановлено, що на життєздатність клітин S. cerevisiae в процесі кріоконсервування впливають швидкість охолодження і склад середовища консервування. У всіх середовищах заморожування, як без захисних компонентів, так і з додаванням кріопротектора, найбільш високі результати отримані при охолодженні зі швидкістю 1 °С/хв. Показники життєздатності в зразках становили: 73,1 % – у дистильованій воді; 90,8 % – в 1 % розчині альгінату натрію; 87,1 % – в 5 % розчині ДМСО і 86,1 % – в 1 % розчині альгінату натрію з додаванням 5 % ДМСО. При заморожуванні клітин в 5 % розчині ДМСО і в 1 % розчині альгінату натрію з додаванням 5 % ДМСО, кількість життєздатних клітин також зменшувалася в міру підвищення швидкості охолодження, але вірогідно не відрізнялася від показника життєздатності клітин у зразках заморожених в 1 % розчині альгінату натрію. Для клітин S. cerevisiae найкращі результати за життєздатністю отримані при повільному охолодженні для всіх кріозахисних середовищ. Одержані результати дозволяють рекомендувати альгінат натрію як носій кріоконсервованих іммобілізованих клітин при використанні в біотехнологічних виробництвах для одержання біологічно активних речовин.
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Методи аналізу біологічних та біофармацевтичних систем. Фізико-хімічні методи аналізу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Біологічні системи представляють собою комплекс сполук різної природи. Різноманітність об’єктів дослідження є однією з характерних особливостей аналізу біологічних об’єктів. Застосування окремо аналітичних методів не дає можливості повністю охарактеризувати склад та будову окремих компонентів біологічної або біофармацевтичної системи. Тільки в комплексі хімічний, фізико-хімічний і біологічний аналіз дає можливість здійснити уявлення про склад та будову біологічної системи або об’єкта. Методи аналізу можуть бути класифіковані на основі різних принципів або підходів. Їх можна класифікувати за тим явищем, яке застосовується для одержання аналітичної інформації про склад речовин. 1. Хімічні методи, в яких використовують хімічні реакції. 2. Фізико-хімічні методи ґрунтуються на використанні взаємодії речовини з фізичними параметрами, цій дії передує хімічна реакція. 3. Фізичні методи аналізу використовують ці ж взаємодії без хімічної реакції. 4. Біологічні методи засновані на біохімічних процесах та взаємодії речовини з мікроорганізмами. Велике значення методи аналізу мають в промисловому виробництві, де є необхідним контроль продукції на кожному етапі виробництва. В методичних вказівках вміщено посилання на оригінальні праці, опубліковані в навчальних посібниках та наукових журналах, де студенти можуть знайти більш глибокий і докладний виклад окремих питань аналізу біологічних систем та біофармацевтичних препаратів. Це допоможе ввести студентів в курс сучасних методів аналізу, стимулювати участь їх у наукових дослідженнях. Методичні вказівки призначені для закріплення вмінь та практичних навиків студентів спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" з наступних дисциплін: "Методи аналізу біологічних систем", "Методи аналізу біофармацевтичних препаратів", "Фізико-хімічні методи аналізу", "Сенсорні системи в промисловій біотехнології", "Сенсорні системи в біофармації", "Промислова біотехнологія". Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Застосування методів аналітичної хімії та контролю у дослідженні окисних процесів в хімічних, харчових, біотехнологічних та фармацевтичних технологіях
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Самойленко, Сергій Іванович; Бєлінська, Анна Павлівна; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Досліджено окисні процеси, які мають місце у продукті хімічних, харчових, фармацевтичних технологій та біоінженерії – ліпідному розчині β-каротину з біомаси Blakeslea trispora, збагаченого поліненасиченими жирними кислотами і рослинними антиоксидантами за допомогою титрування методом замісника для контролювання технологічних властивостей сировини та готової продукції. Аналітичний метод визначення вмісту пероксидів і гідропероксидів в сировинних компонентах і в розробленому продукті заснований на реакції взаємодії продуктів окиснення ліпідних компонентів (пероксидів і гідропероксидів) з калій йодидом в розчині оцтової кислоти і хлороформу і подальшому кількісному визначенні йоду, що виділився, розчином натрій тіосульфату титриметричним методом. Досліджено вміст первинних продуктів окиснення (пероксидів, гідропероксидів) в сировині для розробленого продукту: ліпідного розчину β-каротину з біомаси гетероталічного гриба Blakeslea trispora; рослинних олій різного жирнокислотного складу і з різним вмістом природних антиоксидантів. Одержані дані пероксидних чисел сировини задовольняють вимогам відповідної нормативної документації. Виготовлено ліпідний розчин β-каротину з біомаси Blakeslea trispora, збагаченого поліненасиченими жирними кислотами і природними антиоксидантами, наступного складу: олія соєва рафінована (70 ± 3,5 %); олія кунжутна рафінована (20 ± 0,8%); олія соняшникова рафінована (10 ± 0,6 %); ліпідний розчин β-каротину з біомаси Blakeslea trispora (0,01 ± 5∙10-4 %). Базуючись на проведених дослідженнях, визначено динаміку окиснення розробленого продукту – ліпідного розчину β-каротину з біомаси Blakeslea trispora, збагаченого поліненасиченими жирними кислотами і природними антиоксидантами. Доведено, що період індукції окиснення виробленого продукту за 85 ± 1 °С у 3,1 рази вище за період індукції контрольного зразку. Проведені дослідження свідчать про доцільність використання титрування методом замісника для контролю технологічних властивостей сировини та готової продукції в означених вище галузях промисловості.
Дослідження ефективності інокуляції сої біотехнологічними препаратами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Коляда, О. В.; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Бєлих, Ірина Анатоліївна
Соя є потужними біологічними фіксатором молекулярного азоту. Підвищенню інтенсифікації азотфіксації культури сприяє інокуляція – заселення прикореневої зони ефективними штамами симбіотичних бульбочкових бактерій. Бульбочкові симбіотичні бактерії фіксують молекулярний азот і трансформують його в доступну для культур форму. Також бульбочкові бактерії синтезують амінокислоти й вітаміни групи В та інші біологічно активні речовини, що в цілому позитивно впливає на ріст і розвиток сої та забезпечує високу продуктивність культури. Особливості взаємодії бобових рослин і бульбочкових бактерій у польових умовах залежать від ряду факторів, таких як генотип рослин, видовий склад, чисельність та активність азотфіксаторів, властивості ґрунтів, їх водний і температурний режими та рівень агротехніки. Проаналізовано ефективність інокуляції сої біотехнологічними препаратами на основі азотфіксувальних мікроорганізмів. В Україні на сьогодні на основі бульбочкових бактерій створено та апробовано ряд біотехнологічних препаратів, таких як Нітрагін, Ризотрофін, Ризоактив, Ризобофіт, Ризогумін, Азотофіт, Азорхіс. Численними експериментами науковців доведено, що їх внесення за вирощування бобових культур сприяє підвищенню урожайності зеленої маси на 50,0–54,0 %, зерна – на 11,0–40,0 %, забезпечує зростання збору протеїну, підвищення стійкості рослин до хвороб, та сприяє формуванню активного симбіотичного апарату. Відповідно до результатів аналізу наукової літератури та проведених досліджень встановлено позитивний вплив застосування біотехнологічних препаратів на формування бульбочок на коренях сої та підвищення інтенсивності азотфіксації. Також прослідковано позитивні зміни показників структури врожаю культури під впливом інокуляції. Підтверджено підвищення урожайності сої за застосування біотехнологічних препаратів на основі симбіотичних азотфіксувальних бактерій. Доведено, що інокуляція сої біотехнологічними препаратами є ефективним заходом, що забезпечує підвищення продуктивності сої, покращення якості отриманої продукції, сприяє інтенсифікації утворення бульбочок на коренях, і як наслідок, посилює фіксацію атмосферного азоту.
Перспективи знезараження питної води за допомогою озону
(Харківська обласна організація Всеукраїнськой екологічної ліги, 2016) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Решетняк, Надія Вікторівна; Подпорінова, Олена Сергіївна
Вплив фолієвої кислоти на проліферативну активність культури дріжджів Sacharomyces cerevisiae
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Дослідження технології одержання антоціанових барвників
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Варанкіна, Олександра Олександрівна; Сергієнко, Б. В.
Перспективи використання ферменту папаїн
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кузьміних, В. Є.