Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 30

Методичні вказівки до лабораторних робіт "Методи аналізу біологічних та біофармацевтичних систем. Хімічні методи аналізу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Самойленко, Сергій Іванович; Ларінцева, Надія Вікторівна
Біологічні системи представляють собою комплекс сполук різної природи. Різноманітність об’єктів дослідження є однією з характерних особливостей аналізу біологічних об’єктів. Застосування окремо аналітичних методів не дає можливості повністю охарактеризувати склад та будову окремих компонентів біологічної або біофармацевтичної системи. Тільки в комплексі хімічний, фізико-хімічний і біологічний аналіз дає можливість здійснити уявлення про склад та будову біологічної системи або об’єкта. Методи аналізу можуть бути класифіковані на основі різних принципів або підходів. Їх можна класифікувати за тим явищем, яке застосовується для одержання аналітичної інформації про склад речовин. 1. Хімічні методи, в яких використовують хімічні реакції. 2. Фізико-хімічні методи ґрунтуються на використанні взаємодії речовини з фізичними параметрами, цій дії передує хімічна реакція. 3. Фізичні методи аналізу використовують ці ж взаємодії без хімічної реакції. 4. Біологічні методи засновані на біохімічних процесах та взаємодії речовини з мікроорганізмами. Велике значення методи аналізу мають в промисловому виробництві, де є необхідним контроль продукції на кожному етапі виробництва. В методичних вказівках вміщено посилання на оригінальні праці, опубліковані в навчальних посібниках та наукових журналах, де студенти можуть знайти більш глибокий і докладний виклад окремих питань аналізу біологічних систем та біофармацевтичних препаратів. Це допоможе ввести студентів в курс сучасних методів аналізу, стимулювати участь їх у наукових дослідженнях. Методичні вказівки призначені для закріплення вмінь та практичних навиків студентів спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" з наступних дисциплін: "Методи аналізу біологічних систем", "Методи аналізу біофармацевтичних препаратів", "Аналітична хімія". Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана Вікторівна
Аналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 226 "Фармація, промислова фармація" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана Вікторівна
Аналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 181 "Харчові технології" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана Вікторівна
Одним із завдань біотехнології є вивчення процесів, що пов’язані з використанням та впровадженням у виробництво біотехнологічних та біофармацевтичних процесів. Це потребує вивчення основ аналітичної хімії, а саме титриметричних методів аналізу. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу, які можуть бути використані для аналізу біотехнологічної продукції на підприємствах та контрольно-аналітичних лабораторіях. Аналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" у т.ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана Вікторівна
Аналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана Вікторівна
Аналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 101 Екологія, 183 Технології захисту навколишнього середовища у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.
Вплив бурштинової кислоти на біотехнологічний процес культивування дріжджів Saccharomyces cerevisiae
(Nauka i studia, Przemysl, 2018) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Маренич, К. П.; Яремінець, Надія Сергіївна; Самойленко, Сергій Іванович; Ларінцева, Надія Вікторівна
Оптимізація біотехнологічного процесу культивування дріжджів Saccharomyces cerevisiae
(Nauka i studia, Przemysl, 2018) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Маренич, К. П.; Самойленко, Сергій Іванович; Ларінцева, Надія Вікторівна
Зміна вмісту аскорбінової кислоти та β-каротину в бульбах топінамбуру при зберіганні за різними температурними режимами
(Science and education LTD, Sheffield, UK, 2016) Бєлих, Ірина Анатоліївна; Григорук, М. Ю.; Самойленко, Сергій Іванович; Подпорінова, Олена Сергіївна; Ларінцева, Надія Вікторівна
Забезпечення умови співставності результатів у польових біотехнологічних дослідженнях за допомогою комп'ютерного експерименту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Горбунов, Леонід Володимирович; Ларінцева, Надія Вікторівна; Звягінцева, Оксана Вікторівна
При проведенні біотехнологічних польових досліджень з використанням рослинних об‘єктів існує проблема обліку гетерогенності результатів, недосконалість методів призводить до необхідності багаторазового повторення дослідів та не вирішується питання відтворюваності і порівнянності результатів досліджень, тому застосування математичних моделей в дослідженнях дає можливість не тільки виявити, але й пояснити отримані закономірності. Предметом вивчення в статті є імітаційна модель оцінки маси зернівок кукурудзи з урахуванням їх генотипу і умов вирощування. В основу моделі покладено аналітичний вираз, що відображає основні причини зростання насіння кукурудзи після запилення рослини. Маса зернівок кукурудзи залежить від ряду біологічних факторів (генотип), технологічних – структури ґрунту (її родючість і способи обробки), а також кліматичних умов (вологість, інтенсивність освітлення). Метаю дослідження є створення імітаційної моделі для забезпечення порівнянності результатів, отриманих при вирощуванні кукурудзи на зерно в різних умовах. В якості методів для отримання та побудови результатів використовувалися біологічний (вирощування) і математичний (імітаційна модель) методи. Розбіжність оцінки маси зерна однакового генотипу вирощених в різних дослідних господарствах різних кліматичних зон України і отриманих розрахунковим способом склало не більше 18% і отриманих експериментально до 64%. Особливістю моделі є незалежність гетерогенності біооб‘єкту (досліджуваних ліній і гібридів) від умов їх вирощування (структури ґрунту і кліматичних умов). Застосування математичного моделювання дає можливість знизити розходження досліджуваних показників до 25 разів отриманих в різних дослідах, тим самим значно скоротити час, грошові витрати і забезпечити умова порівнянності результатів для отримання достовірного результату.