Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20

Experimental study of liposomal docetaxel analysis of docetaxel incorporation and stability
(Morion LLC, 2017) Krasnopolsky, Yu. M.; Dudnichenko, А. S.
The article presents the results of developing the composition and technology of obtaining the liposomal form of docetaxel. The effect of the phospholipid composition of the membrane, ionic strength, pH, temperature, cryoprotectant type, and other factors on the stability of liposomes and the docetaxel incorporation has been considered. Results: Reduction of toxicity of the liposomal form of docetaxel (LD50 – 137 ± 7.7 mg/kg) was found in comparison with its free form (LD50 – 101 ± 6.3 mg/kg). Preservation of nanosize particle after lyophilization has been shown. Conclusions: As a result of the studies, the optimal composition and technological scheme for obtaining liposomes containing docetaxel have been developed allowing large-scale production of docetaxel in liposomal form.
Особливості трансферу технології і масштабування при промисловому освоєнні виробництва ліпосомальних цитостатиків
(Національний фармацевтичний університет, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Невід`ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва – трансфер технологій. Метою дослідження є аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Результати. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Нами була поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Були проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки. В результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.
Разработка опытно-промышленной технологии получения липосом с иринотеканом
(ТОВ "Х-Пресс", 2018) Стадниченко, Александр Викторович; Краснопольский, Юрий Михайлович; Ярных, Татьяна Григорьевна
Цель работы – на основе проведенного эксперимента предложить технологию получения липосомальной формы иринотекана; проанализировать получаемые полупродукты, предложить контрольные точки. Материалы и методы. Для изготовления липосом использовали липиды производства Lipoid, ФРГ. Холестерин, лимонную кислоту моногидрат, растворители использовали производства фирмы Sigma-Aldrich, США. Липидную пленку получали на роторном испарителе Buchi 210 с вакуумным контроллером при остаточном давлении 0,02 атм. рН контролировали на рН-метре Seven Compact (Mettler Toledo, США). Для гомогенизации использовали метод экструзии при высоком давлении, которую проводили на установке Microfluidiser M-110P (Microfluidics, США). Размер липосом определяли при 20 °С на приборе Zetasizer Nano ZS (Malvern Instruments, Великобритания). Технологию «химического градиента» проводили методом ультрафильтрации на опытно-промышленной установке АСФ-018 (Владисарт, РФ). Уровень инкапсуляции иринотекана в липосомы, концентрацию иринотекана, содержание посторонних примесей контролировали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) на хроматографах Shimadzu LC-20 (Япония). Процесс лиофилизации производили на оборудовании Quarco (КНР). Результаты. Технологии получения наноструктурированных препаратов требуют комплексного подхода к разработке. Показан порядок производства липосомальной формы иринотекана, структурирован опыт, полученный при фармацевтической разработке и при внедрении препарата в опытно-промышленное производство. Проанализированы ключевые этапы производства, необходимые точки межоперационного контроля и контроля качества готового лекарственного средства. Рассмотрены отличия лабораторной технологии от технологии, реализуемой в опытно-промышленном масштабе. Реализация представленной технологии заложена на этапе фармацевтической разработки и научно-практически подтверждена рядом проведенных экспериментов. В результате получены серии продукта со стабильными показателями качества при воспроизводимых и контролируемых параметрах технологического процесса. Выводы. Предложена оригинальная опытно-промышленная технология получения липосомальной формы иринотекана. Стадии технологии проанализированы с точки зрения промышленной реализации, предложены контрольные точки.
Технологічні параметри виробництва ліпосом з оксаліплатином
(Укрмедкнига, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Мета роботи. На основі експерименту запропонувати науково обґрунтовану технологію виробництва ліпосомальної форми оксаліплатина. Провести аналіз проміжних продуктів, визначити контрольні точки. Матеріали і методи. Для виготовлення ліпосом використовували яєчний фосфатидилхолін виробництва Lipoid (Німеччина). Дипальмітоілфосфатидилгліцерин, холестерин, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich (США). Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210. Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску. Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР). Результати й обговорення. Розроблено дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Створення повноцінної технології вимагало вивчення колоїдних властивостей гетерогенної лікарської наносистеми, особливо на етапі регідратації, параметрів ліофілізації, валідації методик контролю ступеня інкапсуляції оксаліплатину в ліпосоми, валідації кількісного визначення і визначення сторонніх домішок. Висновки. Запропоновано нову, оригінальну технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Технологію апробовано на серіях препарату для проведення доклінічних досліджень.
Влияние состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при создании липосомальной формы цитохрома С
(ПП "Технологічний Центр", 2017) Кацай, Алексей Григорьевич; Рубан, Елена Анатольевна; Краснопольский, Юрий Михайлович
Рассмотрено влияние состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при фармацевтической разработке липосомальной формы цитохрома С. Цель работы: изучение влияния состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при создании липосомальной формы цитохрома С, применяемой в качестве средства для терапии офтальмологических заболеваний. Методы. Липосомальная форма цитохрома С получена гомогенизацией высокого давления. Инкапсуляцию цитохрома С проводили по методу химической связи, который основан на возможности образования химической связи между компонентами бислоя липосом и активным фармацевтическим ингридиентом. Для определения степени инкапсуляции была разработана методика ВЭЖХ, основанная на методе гель-фильтрации. Определение проводили на хроматографе Shimadzu (Япония). Результаты. Определен состав мембраны липосом позволяющий получить наночастицы с высокой степенью инкапсуляции цитохрома С – до 95,88 % и размером частиц в нанодиапазоне до 150 нм. Выводы: проведено изучение оптимального состава мембраны липосом, содержащих дипальмитоилфолсфатидилглицерол и фосфатидилхолин, для дальнейшего изучения этого липосомального комплекса в качестве средства терапии в офтальмологии. Установлено что оптимальным составом липосом является соотношение фосфатидилхолина и дипальмитоилфосфатидилглицерола (1,2–4,0:1), обеспечивающего максимальную инкапсуляцию цитохрома С в липосомах. Разработаны методики определения степени инкапсуляции Ц-С. Инкапсуляция Ц-С составила не менее 95,0 %.
Исследование антиаритмической активности липосомальной формы цитохрома С
(ПП "Технологічний Центр", 2017) Пилипенко, Дарья Михайловна; Кацай, Алексей Григорьевич; Прохоров, Виталий Валентинович; Конахович, Наталья Филимоновна; Григорьева, Анна Саввична; Краснопольский, Юрий Михайлович
Цель: целью работы явилось исследование антиаритмического действия свободной и липосомальной форм цитохрома С. Методы: липосомы получали методом липидной пленки с последующей гомогенизацией при высоком давлении. Определяли размер частиц и степень включения. Проведено изучение аритмии с использованием хлоридбариевой модели. Регистрировали время возникновения и продолжительность аритмии у каждого животного электрокардиографическим методом. Бария хлорид, в соответствии с общепринятой методикой, вводили в дозе 4 мг/кг. В качестве стандартного образца использовали амиодарон в дозе 5 мг/кг. Обе формы цитохрома С вводили внутривенно в дозе 10мг/кг. Результаты исследования: авторами предложена технология получения липосомальной формы цитохрома С, изучено включение субстанции в состав липосомы (не менее 95 %) и размеры полученных наночастиц (100–170 нм). Показано достоверное снижение времени аритмии при использовании цитохрома С. Липосомальная форма цитохрома С (10 мг/кг) проявляет более высокую активность по сравнению со свободной формой препарата и снижает время аритмии по сравнению с контролем более чем в 2 раза. Выводы: липосомальная форма цитохрома С является перспективным антиритмиком т. к. по сравнению с амиодароном, обладающим широким спектором побочных действий, отличается крайне низкой токсичностью. В дальнейших исследованиях планируется изучить дозозависимый эффект липосомальной формы цитохрома С и мембрано-стабилизирующие свойства в модельных экспериментах при ишемической болезни сердца и аритмиях.
Дослідження складу ліпідної мембрани при створенні ліпосом із іринотеканом
(Укрмедкнига, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Проведено експеримент із дослідження оптимального складу ліпідної мембрани із використанням трьох типів кріопротектора. Досліджено ліпосомальні мембрани із співвідношенням ліпідів фосфатидилхолін / холестерин: 85/15; 80/20; 75/25; 70/30 за показником розміру ліпосом та інкапсуляції іринотекану у ліпосоми. Оптимальними визначено ліпосоми із співвідношенням ліпідів 80/20 відповідно. Окреслено шляхи підвищення ступеня інкапсуляції.
Вплив концентрації ліпідів на ступінь інкапсуляції та розмір часток при розробці ліпосомальної форми іринотекану
(Запорізький державний медичний університет, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
У роботі використовували створення ліпосом методом «хімічного градієнта» у різновиді «градієнта рН» із внутрішнім буфером на основі цитрату амонію із рН 2,5. Отримана ліпідна плівка з дальшою гомогенізацією емульсії методом високого тиску на гомогенізаторі Microfluidics Microfluidizer М-110P. Градієнт створювали методом ультрафільтрації на установці «Minim 2» фірми PALL. Використовували ультрафільтраційні касети із верхньою межею відсікання 30 кДа. Вимірювали ступінь інкапсуляції за допомогою розробленої ВЕРХ методики у варіанті гель-хроматографії на приладі
The study of the lipid membrane charge effect when creating liposomes with oxaliplatin
(Національний фармацевтичний університет, 2016) Stadnichenko, O. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
The fight against cancer diseases is one of the most urgent problems of modern pharmacy. One of the basic standards of treatment is surgery in order to remove tumours with chemotherapeutic agents for suppression of disease manifestations. One of the ways for reducing toxicity of cytostatics is their incorporation into liposomes – nanoparticles composed of the lipid bilayer surrounding the internal cavity with the aqueous medium. Oxaliplatin is a platinum-containing chemotherapeutic agent of the 3-rd generation used as monotherapy or in combination with other drugs. When creating liposomal drugs the beginning of the work is associated with the study of the composition of the lipid membrane. The aim of the work is to study the effect of the lipid membrane charge when creating liposomes with oxaliplatin. Four types of differently charged lipid membranes for liposomal oxaliplatin formulation have been tested. Liposomes were formed by the lipid layer method with further high pressure homogenization. As a criterion the encapsulation degree was used. The highest encapsulation degree has been determined in negatively charged liposomes with the lipid membrane modified by dipalmitoyl phosphatidylglycerol (DPPG).
Розроблення та валідація методики визначення ступеня інкапсуляції цитохрому С у ліпосомах
(Національний фармацевтичний університет, 2016) Кацай, Олексій Григорович; Прохоров, Віталій Валентинович; Григор'єва, Ганна Савівна; Краснопольський, Юрій Михайлович
A strategic pathway in creating high-potent medical products is with targeted therapeutic systems that are based on nanoparticles of various structure. Such particles are capable of providing a targeted effect and an increase in bioavailability of the medical products. A special place among modern targeted drug delivery systems is held by liposomal nanoparticles which have apparent advantages over nanoparticles of an another type The problem number one for pharmacy lies in developing specific methods of control of nanosize drug delivery systems. This research is dedicated to the development and validation of a technique for determining encapsulation efficiency of cytochrome C in liposomes. The subject of research comprised the obtained liposomal form of cytochrome C, placebo emulsion, and cytochrome C solution. The research was conducted in compliance with the ICH and FDA requirements and recommendations in relation to the development of HPLC methods of control of liposomal preparations. A method has been developed to enable the determination of encapsulation efficiency of cytochrome C in liposomal preparations and to allow for identifying the composition of liposomal nanoparticles of cytochrome C. This HPLC method has been validated in terms of specificity, limit of detection, and robustness in compliance with the recommended criteria. The technique may find its application in quality control of liposomal form of cytochrome C and in control points manufacturing process.