Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 23

Experimental study of liposomal docetaxel analysis of docetaxel incorporation and stability
(Morion LLC, 2017) Krasnopolsky, Yu. M.; Dudnichenko, А. S.
The article presents the results of developing the composition and technology of obtaining the liposomal form of docetaxel. The effect of the phospholipid composition of the membrane, ionic strength, pH, temperature, cryoprotectant type, and other factors on the stability of liposomes and the docetaxel incorporation has been considered. Results: Reduction of toxicity of the liposomal form of docetaxel (LD50 – 137 ± 7.7 mg/kg) was found in comparison with its free form (LD50 – 101 ± 6.3 mg/kg). Preservation of nanosize particle after lyophilization has been shown. Conclusions: As a result of the studies, the optimal composition and technological scheme for obtaining liposomes containing docetaxel have been developed allowing large-scale production of docetaxel in liposomal form.
Study of antioxidant activity of liposomal forms of quercetin and curcumin in ischemic heart disease
(Termedia Publishing House, Poland, 2020) Pylypenko, D. M.; Gorbach, T. V.; Krasnopolsky, Yu. M.
Quercetin and curcumin are plant polyphenolic antioxidants with proven pharmacological efficacy. Their use is, however, limited due to low bioavailability and oral administration route. The encapsulation of lipophilic compounds in liposomes enables to increase their bioavailability and to create an injectable form. The present study aimed to comparatively investigate the antioxidant activity of a complex liposomal preparation containing two lipophilic antioxidants (quercetin and curcumin) and their monopreparations in liposomal forms. This study was conducted on Wistar line rats with experimental model of ischemic heart disease. Oxidative stress markers such as total antioxidant activity, malondialdehyde, and peroxidized proteins were analyzed in blood serum and cardiac tissue. Ischemic heart disease is accompanied with lipid peroxidation and changes in the activity of the antioxidant system. The obtained results demonstrated the antioxidant activity of monopreparations of curcumin and quercetin and their complex in liposomal forms. Quercetin and curcumin showed different antioxidant activities in terms of oxidative stress markers. The complex of the two antioxidants showed the synergistic effect of their lipophilic compounds in liposomal forms, which led to the normalization of test parameters according to the level of the control sample.
"Quality by design" in liposomal drugs creation
(Національна академія наук України, 2020) Krasnopolsky, Yu. M.; Pylypenko, D. M.
Nanobiotechnological preparations creation is one of the promising areas of modern pharmacy, since it allows creating products of a qualitatively new level. The procedure development, based on an understanding of the product characteristics and the technological process, confirmed by reliable scientific data. The article is devoted to the pharmaceutical development of liposomal drugs. On the basis of our own experience in the development of liposomal medicinal forms, as well as on the basis of literature data, the main components in their composition were detected and these components impact on the quality indicators of liposomes were studied. Individual lipids function in nanoparticle membrane and their interaction, which determines the stability both in the technological process and upon storage of the product, were considered. The advantages and disadvantages of cholesterol incorporation into liposomes with hydrophilic and hydrophobic active pharmaceutical ingredients were described. Cryoprotectors and buffer systems role in ensuring nanopreparation stability is discussed.
Особливості трансферу технології і масштабування при промисловому освоєнні виробництва ліпосомальних цитостатиків
(Національний фармацевтичний університет, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Невід`ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва – трансфер технологій. Метою дослідження є аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Результати. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Нами була поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Були проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки. В результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.
Разработка опытно-промышленной технологии получения липосом с иринотеканом
(ТОВ "Х-Пресс", 2018) Стадниченко, Александр Викторович; Краснопольский, Юрий Михайлович; Ярных, Татьяна Григорьевна
Цель работы – на основе проведенного эксперимента предложить технологию получения липосомальной формы иринотекана; проанализировать получаемые полупродукты, предложить контрольные точки. Материалы и методы. Для изготовления липосом использовали липиды производства Lipoid, ФРГ. Холестерин, лимонную кислоту моногидрат, растворители использовали производства фирмы Sigma-Aldrich, США. Липидную пленку получали на роторном испарителе Buchi 210 с вакуумным контроллером при остаточном давлении 0,02 атм. рН контролировали на рН-метре Seven Compact (Mettler Toledo, США). Для гомогенизации использовали метод экструзии при высоком давлении, которую проводили на установке Microfluidiser M-110P (Microfluidics, США). Размер липосом определяли при 20 °С на приборе Zetasizer Nano ZS (Malvern Instruments, Великобритания). Технологию «химического градиента» проводили методом ультрафильтрации на опытно-промышленной установке АСФ-018 (Владисарт, РФ). Уровень инкапсуляции иринотекана в липосомы, концентрацию иринотекана, содержание посторонних примесей контролировали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) на хроматографах Shimadzu LC-20 (Япония). Процесс лиофилизации производили на оборудовании Quarco (КНР). Результаты. Технологии получения наноструктурированных препаратов требуют комплексного подхода к разработке. Показан порядок производства липосомальной формы иринотекана, структурирован опыт, полученный при фармацевтической разработке и при внедрении препарата в опытно-промышленное производство. Проанализированы ключевые этапы производства, необходимые точки межоперационного контроля и контроля качества готового лекарственного средства. Рассмотрены отличия лабораторной технологии от технологии, реализуемой в опытно-промышленном масштабе. Реализация представленной технологии заложена на этапе фармацевтической разработки и научно-практически подтверждена рядом проведенных экспериментов. В результате получены серии продукта со стабильными показателями качества при воспроизводимых и контролируемых параметрах технологического процесса. Выводы. Предложена оригинальная опытно-промышленная технология получения липосомальной формы иринотекана. Стадии технологии проанализированы с точки зрения промышленной реализации, предложены контрольные точки.
Технологічні параметри виробництва ліпосом з оксаліплатином
(Укрмедкнига, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Мета роботи. На основі експерименту запропонувати науково обґрунтовану технологію виробництва ліпосомальної форми оксаліплатина. Провести аналіз проміжних продуктів, визначити контрольні точки. Матеріали і методи. Для виготовлення ліпосом використовували яєчний фосфатидилхолін виробництва Lipoid (Німеччина). Дипальмітоілфосфатидилгліцерин, холестерин, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich (США). Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210. Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску. Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР). Результати й обговорення. Розроблено дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Створення повноцінної технології вимагало вивчення колоїдних властивостей гетерогенної лікарської наносистеми, особливо на етапі регідратації, параметрів ліофілізації, валідації методик контролю ступеня інкапсуляції оксаліплатину в ліпосоми, валідації кількісного визначення і визначення сторонніх домішок. Висновки. Запропоновано нову, оригінальну технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Технологію апробовано на серіях препарату для проведення доклінічних досліджень.
Влияние состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при создании липосомальной формы цитохрома С
(ПП "Технологічний Центр", 2017) Кацай, Алексей Григорьевич; Рубан, Елена Анатольевна; Краснопольский, Юрий Михайлович
Рассмотрено влияние состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при фармацевтической разработке липосомальной формы цитохрома С. Цель работы: изучение влияния состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при создании липосомальной формы цитохрома С, применяемой в качестве средства для терапии офтальмологических заболеваний. Методы. Липосомальная форма цитохрома С получена гомогенизацией высокого давления. Инкапсуляцию цитохрома С проводили по методу химической связи, который основан на возможности образования химической связи между компонентами бислоя липосом и активным фармацевтическим ингридиентом. Для определения степени инкапсуляции была разработана методика ВЭЖХ, основанная на методе гель-фильтрации. Определение проводили на хроматографе Shimadzu (Япония). Результаты. Определен состав мембраны липосом позволяющий получить наночастицы с высокой степенью инкапсуляции цитохрома С – до 95,88 % и размером частиц в нанодиапазоне до 150 нм. Выводы: проведено изучение оптимального состава мембраны липосом, содержащих дипальмитоилфолсфатидилглицерол и фосфатидилхолин, для дальнейшего изучения этого липосомального комплекса в качестве средства терапии в офтальмологии. Установлено что оптимальным составом липосом является соотношение фосфатидилхолина и дипальмитоилфосфатидилглицерола (1,2–4,0:1), обеспечивающего максимальную инкапсуляцию цитохрома С в липосомах. Разработаны методики определения степени инкапсуляции Ц-С. Инкапсуляция Ц-С составила не менее 95,0 %.
Исследование антиаритмической активности липосомальной формы цитохрома С
(ПП "Технологічний Центр", 2017) Пилипенко, Дарья Михайловна; Кацай, Алексей Григорьевич; Прохоров, Виталий Валентинович; Конахович, Наталья Филимоновна; Григорьева, Анна Саввична; Краснопольский, Юрий Михайлович
Цель: целью работы явилось исследование антиаритмического действия свободной и липосомальной форм цитохрома С. Методы: липосомы получали методом липидной пленки с последующей гомогенизацией при высоком давлении. Определяли размер частиц и степень включения. Проведено изучение аритмии с использованием хлоридбариевой модели. Регистрировали время возникновения и продолжительность аритмии у каждого животного электрокардиографическим методом. Бария хлорид, в соответствии с общепринятой методикой, вводили в дозе 4 мг/кг. В качестве стандартного образца использовали амиодарон в дозе 5 мг/кг. Обе формы цитохрома С вводили внутривенно в дозе 10мг/кг. Результаты исследования: авторами предложена технология получения липосомальной формы цитохрома С, изучено включение субстанции в состав липосомы (не менее 95 %) и размеры полученных наночастиц (100–170 нм). Показано достоверное снижение времени аритмии при использовании цитохрома С. Липосомальная форма цитохрома С (10 мг/кг) проявляет более высокую активность по сравнению со свободной формой препарата и снижает время аритмии по сравнению с контролем более чем в 2 раза. Выводы: липосомальная форма цитохрома С является перспективным антиритмиком т. к. по сравнению с амиодароном, обладающим широким спектором побочных действий, отличается крайне низкой токсичностью. В дальнейших исследованиях планируется изучить дозозависимый эффект липосомальной формы цитохрома С и мембрано-стабилизирующие свойства в модельных экспериментах при ишемической болезни сердца и аритмиях.
Дослідження складу ліпідної мембрани при створенні ліпосом із іринотеканом
(Укрмедкнига, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Проведено експеримент із дослідження оптимального складу ліпідної мембрани із використанням трьох типів кріопротектора. Досліджено ліпосомальні мембрани із співвідношенням ліпідів фосфатидилхолін / холестерин: 85/15; 80/20; 75/25; 70/30 за показником розміру ліпосом та інкапсуляції іринотекану у ліпосоми. Оптимальними визначено ліпосоми із співвідношенням ліпідів 80/20 відповідно. Окреслено шляхи підвищення ступеня інкапсуляції.
Вплив концентрації ліпідів на ступінь інкапсуляції та розмір часток при розробці ліпосомальної форми іринотекану
(Запорізький державний медичний університет, 2017) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
У роботі використовували створення ліпосом методом «хімічного градієнта» у різновиді «градієнта рН» із внутрішнім буфером на основі цитрату амонію із рН 2,5. Отримана ліпідна плівка з дальшою гомогенізацією емульсії методом високого тиску на гомогенізаторі Microfluidics Microfluidizer М-110P. Градієнт створювали методом ультрафільтрації на установці «Minim 2» фірми PALL. Використовували ультрафільтраційні касети із верхньою межею відсікання 30 кДа. Вимірювали ступінь інкапсуляції за допомогою розробленої ВЕРХ методики у варіанті гель-хроматографії на приладі