Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 201912020 - 20232

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-4727-0476

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Створення систем доставки антигенів та ліків на основі штучних і природних ліпідних наночастинок: ліпосоми та екзосоми
    (ТОВ "Друкарня Мадрид", 2023) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я Михайлівна
    У монографії обговорюються останні досягнення у галузі фармацевтичної біотехнології зі створення систем доставки ліків та антигенів на основі ліпосомальних наночастинок. Розглянуто основні аспекти одержання ліпосом, ліпосомальні ад’юванти у сучасних вакцинах, зареєстровані в Україні ліпосомальні форми препаратів, а також наведено дані останніх років з вивчення екзосомальних наночастинок та перспективи створення гібридних ліпосомально-екзосомальних наночастинок. Монографія призначена для широкого кола читачів: студентів, аспірантів, науковців біотехнологічного та фармацевтичного напряму.
  • Ескіз
    Документ
    Исследование антиаритмической активности липосомальной формы цитохрома С
    (ПП "Технологічний Центр", 2017) Пилипенко, Дарья Михайловна; Кацай, Алексей Григорьевич; Прохоров, Виталий Валентинович; Конахович, Наталья Филимоновна; Григорьева, Анна Саввична; Краснопольский, Юрий Михайлович
    Цель: целью работы явилось исследование антиаритмического действия свободной и липосомальной форм цитохрома С. Методы: липосомы получали методом липидной пленки с последующей гомогенизацией при высоком давлении. Определяли размер частиц и степень включения. Проведено изучение аритмии с использованием хлоридбариевой модели. Регистрировали время возникновения и продолжительность аритмии у каждого животного электрокардиографическим методом. Бария хлорид, в соответствии с общепринятой методикой, вводили в дозе 4 мг/кг. В качестве стандартного образца использовали амиодарон в дозе 5 мг/кг. Обе формы цитохрома С вводили внутривенно в дозе 10мг/кг. Результаты исследования: авторами предложена технология получения липосомальной формы цитохрома С, изучено включение субстанции в состав липосомы (не менее 95 %) и размеры полученных наночастиц (100–170 нм). Показано достоверное снижение времени аритмии при использовании цитохрома С. Липосомальная форма цитохрома С (10 мг/кг) проявляет более высокую активность по сравнению со свободной формой препарата и снижает время аритмии по сравнению с контролем более чем в 2 раза. Выводы: липосомальная форма цитохрома С является перспективным антиритмиком т. к. по сравнению с амиодароном, обладающим широким спектором побочных действий, отличается крайне низкой токсичностью. В дальнейших исследованиях планируется изучить дозозависимый эффект липосомальной формы цитохрома С и мембрано-стабилизирующие свойства в модельных экспериментах при ишемической болезни сердца и аритмиях.
  • Ескіз
    Документ
    Обгрунтування використання біотехнологічної тест-системи на основі Рaramecium caudatum для контролю токсичності та антиоксидантних властивостей
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пилипенко, Дар'я Михайлівна; Ракітянська, Марина Андріївна; Комаров, Антон Ігорович
    Розробка ефективних експрес-методів біотестування є актуальною задачею сучасної біотехнології. Біотестування полягає у реєстрації різниці між виживанням або здатністю до розмноження тест-об’єктів у досліджуваному і контрольному зразках. Перевагою біотестування є швидкість та простота проведення дослідження. В якості тест-об’єктів використовують ряд організмів природної екосистеми (рослинні та тваринні, одноклітинні та багатоклітинні організми). Одноклітинні інфузорії виду Paramecium caudatum є поширеним тест-об’єктом завдяки високій чутливості до змін навколишнього середовища; великим розмірам клітини, що забезпечує можливість спостереження за змінами морфології та руху клітини; простоті культивування. Ці характеристики Paramecium caudatum сприяють їх застосуванню в фундаментальних дослідженнях, у сфері екологічного контролю, а також для оцінки токсичності продуктів промисловості. Ступінь токсичного впливу досліджуваних речовин на Paramecium caudatum можна оцінити задовго до загибелі за різними реакціями клітин (зміна морфології та характеру руху). Перспективним є використання даної моделі у фармації. Застосування Paramecium caudatum для первинної оцінки біологічної активності антиоксидантних лікарських речовин дозволяє вирішити біоетичні питання, пов’язані із використанням лабораторних тварин. Дана модель продемонструвала свою ефективність для вивчення антиоксидантної активності ліпосомальних препаратів. Встановлено, що ліпідний склад ліпосомальних препаратів впливає на виживання культури у хронічному досліді. Антиоксидантна активність досліджуваних препаратів в дозі 50 мкг/мл зростала в ряду убіхінон<куркумін<кверцетин.