Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Створення систем доставки антигенів та ліків на основі штучних і природних ліпідних наночастинок: ліпосоми та екзосоми
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2023) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я Михайлівна
У монографії обговорюються останні досягнення у галузі фармацевтичної біотехнології зі створення систем доставки ліків та антигенів на основі ліпосомальних наночастинок. Розглянуто основні аспекти одержання ліпосом, ліпосомальні ад’юванти у сучасних вакцинах, зареєстровані в Україні ліпосомальні форми препаратів, а також наведено дані останніх років з вивчення екзосомальних наночастинок та перспективи створення гібридних ліпосомально-екзосомальних наночастинок. Монографія призначена для широкого кола читачів: студентів, аспірантів, науковців біотехнологічного та фармацевтичного напряму.
Особливості трансферу технології і масштабування при промисловому освоєнні виробництва ліпосомальних цитостатиків
(Національний фармацевтичний університет, 2018) Стадніченко, Олександр Вікторович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Ярних, Тетяна Григорівна
Невід`ємною частиною розробки оригінальних лікарських засобів у фармацевтичній галузі є докладна, узгоджена процедура відтворення фармацевтичних технологій на різних етапах розробки і виробництва – трансфер технологій. Метою дослідження є аналіз варіантів трансферу, що часто зустрічаються у фармацевтичній промисловості, дослідити проблеми масштабування технологій, які спостерігаються під час трансферу при виробництві нанорозмірних лікарських форм і запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріали та методи. Для виготовлення лікарського засобу використовували яєчний фосфатидилхолін фірми Lipoid, ліофілізацію проводили в апараті Quarco виробництва КНР. Визначення ступеня інкапсуляції проводили методом ВЕРХ на приладі Shimadzu LC-20. Результати. Ліпосомальні препарати відносяться до наноструктурованих лікарських засобів, і процес трансферу при їх освоєнні являє собою один з етапів розробки і вимагає проведення додаткового адаптаційного експерименту. Нами була поставлена задача систематизувати отриманий досвід по трансферу і масштабізації виробництва ліпосомальних препаратів цитостатиків. Були проведені додаткові експерименти, що дозволяють перенести на промислове обладнання без втрати якості препарату результати первинної фармацевтичної розробки. Висновки. В результаті проведених досліджень проаналізовані основні варіанти трансферу технології протягом життєвого циклу готової лікарської форми. Розглянуті особливості трансферу і масштабізації технології виготовлення нанорозмірних ліпосомальних форм, зокрема отримання ліпідної плівки, еструзія при високому тиску, ультрафільтрація, стерилізаційна фільтрація і ліофільна сушка.
Влияние состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при создании липосомальной формы цитохрома С
(ПП "Технологічний Центр", 2017) Кацай, Алексей Григорьевич; Рубан, Елена Анатольевна; Краснопольский, Юрий Михайлович
Рассмотрено влияние состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при фармацевтической разработке липосомальной формы цитохрома С. Цель работы: изучение влияния состава липосом на степень инкапсуляции и размер частиц при создании липосомальной формы цитохрома С, применяемой в качестве средства для терапии офтальмологических заболеваний. Методы. Липосомальная форма цитохрома С получена гомогенизацией высокого давления. Инкапсуляцию цитохрома С проводили по методу химической связи, который основан на возможности образования химической связи между компонентами бислоя липосом и активным фармацевтическим ингридиентом. Для определения степени инкапсуляции была разработана методика ВЭЖХ, основанная на методе гель-фильтрации. Определение проводили на хроматографе Shimadzu (Япония). Результаты. Определен состав мембраны липосом позволяющий получить наночастицы с высокой степенью инкапсуляции цитохрома С – до 95,88 % и размером частиц в нанодиапазоне до 150 нм. Выводы: проведено изучение оптимального состава мембраны липосом, содержащих дипальмитоилфолсфатидилглицерол и фосфатидилхолин, для дальнейшего изучения этого липосомального комплекса в качестве средства терапии в офтальмологии. Установлено что оптимальным составом липосом является соотношение фосфатидилхолина и дипальмитоилфосфатидилглицерола (1,2–4,0:1), обеспечивающего максимальную инкапсуляцию цитохрома С в липосомах. Разработаны методики определения степени инкапсуляции Ц-С. Инкапсуляция Ц-С составила не менее 95,0 %.
Исследование антиаритмической активности липосомальной формы цитохрома С
(ПП "Технологічний Центр", 2017) Пилипенко, Дарья Михайловна; Кацай, Алексей Григорьевич; Прохоров, Виталий Валентинович; Конахович, Наталья Филимоновна; Григорьева, Анна Саввична; Краснопольский, Юрий Михайлович
Цель: целью работы явилось исследование антиаритмического действия свободной и липосомальной форм цитохрома С. Методы: липосомы получали методом липидной пленки с последующей гомогенизацией при высоком давлении. Определяли размер частиц и степень включения. Проведено изучение аритмии с использованием хлоридбариевой модели. Регистрировали время возникновения и продолжительность аритмии у каждого животного электрокардиографическим методом. Бария хлорид, в соответствии с общепринятой методикой, вводили в дозе 4 мг/кг. В качестве стандартного образца использовали амиодарон в дозе 5 мг/кг. Обе формы цитохрома С вводили внутривенно в дозе 10мг/кг. Результаты исследования: авторами предложена технология получения липосомальной формы цитохрома С, изучено включение субстанции в состав липосомы (не менее 95 %) и размеры полученных наночастиц (100–170 нм). Показано достоверное снижение времени аритмии при использовании цитохрома С. Липосомальная форма цитохрома С (10 мг/кг) проявляет более высокую активность по сравнению со свободной формой препарата и снижает время аритмии по сравнению с контролем более чем в 2 раза. Выводы: липосомальная форма цитохрома С является перспективным антиритмиком т. к. по сравнению с амиодароном, обладающим широким спектором побочных действий, отличается крайне низкой токсичностью. В дальнейших исследованиях планируется изучить дозозависимый эффект липосомальной формы цитохрома С и мембрано-стабилизирующие свойства в модельных экспериментах при ишемической болезни сердца и аритмиях.
Создание в Украине технологий получения фармакологически активных ингредиентов, лекарственных и диагностических препаратов на основе липидов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Краснопольский, Юрий Михайлович
В Украине в течение 45 лет (1975-2020) проводились биотехнологические и бионанотехнологические исследования, направленные на получения липидных фармакологически активных ингредиентов и создание диагностических и лекарственных препаратов. Фосфолипиды и гликолипиды являются важными участниками биологических реакций. Используя технологические методы липидной химии и биотехнологии, предложены методы получения высокоочищенных фосфолипидных и ганглиозидных ингредиентов. Авторами изучены физико-химические и биологические свойства фосфолипидов и ганглиозидов. Подтверждена структура выделенных липидных веществ. Исследования биологической активности ганглиозидов, проведенные на ряде моделей, подтвердили их высокую биологическую активность: антивирусную, репаративную ционную, иммуностимулирующую. Проведенные исследования позволили создать ряд диагностических липидных антигенов и лекарственных препаратов, производство которых реализовано в Украине и других государствах. В Украине впервые в СНГ были разработаны липосомальные формы лекарственных препаратов, проявляющие противоопухолевые, антиоксидантные, противовоспалительные, мембранопротекторные фармакологические свойства. Сфера применения биотехнологий в этой области расширяется и уже сейчас может представлять интерес для практической медицины и бизнеса. И хотя проблемы в этой области еще далеки от завершения, уже сейчас очевидно, что это направление позволит в перспективе поднять на новый уровень разработки методов для диагностики и лечения болезней человека. Необходимо отметить, что биотехнологические исследования в области липидов и липосомальных форм являются основой этого направления. Наноформы лекарственных препаратов, в частности, липосомы, могут решать вопросы придания известным активным фармакологическим ингредиентам новых уникальных свойств, что в свою очередь повышает терапевтическую эффективность. На кафедре биотехнологии, биофизики и аналитической химии НТУ «ХПИ» продолжаются исследования, направленные на получения липосомальных лекарственных препаратов на основе гидрофобных антиоксидантов.
Experiment planning at the pharmaceutical development of liposomal cytostatics
(Національний фармацевтичний університет, 2017) Stadnichenko, A. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
At present, there is an increasing interest in developing new ways of drug delivery and targeted therapy, using nanotechnology and nanomaterials. Aim – to study the order of carrying out of pharmaceutical development of liposoms with cytostatics. Propose the scope of the experiment to optimize the planned quality indicators and technological parameters. Materials and methods. Analysis of normative documents, scientific literature and also the results of previous personal experimental studies, which became the basis for determining the methodology for the creation of liposomal drugs based on oxaliplatin and irinotecan. Lipids manufactured by Lipoid, Germany, were used to make liposomes. The lipid film was produced on a Buchi 210 rotary evaporator with a vacuum controller, at a residual pressure of 0.02 atm. For homogenization, a high pressure extrusion method was used, which was carried out on a Microfluidiser M-110P (Microfluidics, USA). Results and discussion. With the development of the pharmaceutical industry, there is a growing interest to the use of nanotechnology and nanomaterials. One of the practical implementation of nanotechnology is liposomes with cytostatics. Concentration of the active substance; pH and salt API; method of loading for API into liposomes; lipid to lipid ratio, lipids concentration; particle size and internal volume; lipid solubility in the step of lipid film preparation; stability testing of of finished products are factors that need to be studied and solved for the successful implementation of the development. Planning an experiment in the pharmaceutical development of liposomal oxaliplatin and liposomal irinotecan are complex studyes with using the principles of Quality by Design (QbD). Conclusions. The requirements of normative documentation for creating liposomal forms of medicinal products are considered. At pharmaceutical development it is necessary to use the complex approach as the majority of the put questions can not be solved separately. An experiment planning system for the pharmaceutical development of liposomal preparations of irinotecan and oxaliplatin is proposed.
The study of liophilization parameters in the liposomal irinotecan development
(Національний фармацевтичний університет, 2017) Stadnichenko, O. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
The creation of the liposomal irinotecan is one of the main ways to reduce toxicity and increase the effectiveness of chemotherapy. Lyophilization makes it possible to obtain a product with a guaranteed stability of the size and encapsulation efficiency. Aim. To optimize the content of the cryoprotector in the liposomal irinotecan, and develop lyophilization parameters to produce liposomes with the maximum encapsulation of irinotecan in them, alongside while maintaining the nanosize. Materials and methods. Egg phosphatidylcholine from Lipoid (Germany) was used for preparation of liposomes. Lyophilization was carried out in a Quarco device (PR China). The encapsulation degree was determined on a Shimadzu LC-20 instrument (Japan) by HPLC method developed earlier. Results and discussion. The optimal content of the cryoprotector – trehalose dihydrate has been studied. It has been found that the optimal content of trehalose dihydrate is 8 % (w/w). The modes of the product lyophilization have been studied. The secondary drying temperature in the range of 10-20 °C has been determined. At the secondary drying temperature of 10 °C the residual moisture content was 5-8 %, which was beyond the target range. At 20 °C the water content in the lyophilizate was 0.5-0.8 %, the loss of encapsulation was up to 20 %. The mode of drying at 15 °C was optimal, while the residual water content in the lyophilizate was 1.5-2.8 %, the loss of encapsulation was 13 %, the size of the liposomes after lyophilization and rehydration did not change significantly compared to the initial one. Сonclusions. As a result of the studies, liposomes with irinotecan have been obtained. The content of trehalose dihydrate as a cryoprotector in the range of 4-10 % has been studied. It has been shown that the optimum content of trehalose dihydrate is 8 % (w/w); moreover, the encapsulation decrease in lyophilization is 13 %. The modes of the liposomal irinotecan lyophilization have been studied at the final drying temperature of 10, 15 and 20 °C. It has been found that the optimum final drying temperature is 15 °C.
Study of the composition of cryoprotector and technological regime in liophilization of liposomes with oxaliplatinum
(НВП ПП "Технологічний Центр", 2017) Stadnichenko, A. V.; Krasnopolsky, Yu. M.; Yarnykh, T. G.
Lyophilization is one of the most prospective and technologically logical methods for preserving the structure of nanobiotechnological products. Liposomes with oxaliplatin were obtained, and a screening experiment was performed to select a cryoprotectant. Aim. The aim of the research is to obtain liposomes with oxaliplatin, determine the type of cryoprotectant and its quantity, study the parameters of lyophilisation to obtain the product with maximum encapsulation of oxaliplatin, with the save of the size of liposomes in the nano diapason, and the optimum residual moisture content. Methods. Lyophilization was carried out in a Quarco lyophilizer (PRC). The liposomal form of oxaliplatin was obtained by the method of “passive” encapsulation in combination with the ion sorption method. Results. Lactose, sucrose, maltose and trehalose dihydrate were studied as cryoprotectants. As the most perspective, was chosen - trehalose dihydrate. The optimal concentration of trehalose dihydrate in the liposomal form of oxaliplatin was researched at 8 % by weight. Also was optimized the program of freeze-drying. Primary drying with a duration of 1740 minutes was not sufficient. When the program was increased for 300 min, up to 2040 min, the values of the loss of encapsulation rate of 8 %, from 65 % before drying, to 57 % after drying were obtained. This is a good indicator, which shows an effectiveness of cryoprotectant and a rational program of freeze-drying. The size of the liposomes after drying was 112 nm, the residual moisture content, measured by K. Fischer’s method, was 2.3 %, which is within the scope of the target range. Conclusion. A technology for obtaining liposomes with encapsulated oxaliplatin has been proposed and screening studies have been carried out to determine the optimal cryoprotectant. It is proposed to use as a cryoprotector trehalose dihydrate as the most perspective. The effect of different content of trehalose dihydrate on the degree of encapsulation of oxaliplatin in liposomes was studied. It was found= that the optimal cryoprotectant concentration in the preparation is 8 % (by mass). Technological parameters of the lyophilization process of liposomes with oxaliplatin have been developed: drying time and freezing temperature. The decrease in the incorporation of oxaliplatin into liposomes during lyophilisation did not exceed 8.0 % with a residual water content of about 2.3 %. The size of liposomes after lyophilization in the nanoscale is 112 nm.