Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech
Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Фармацевтична біотехнологія"(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я МихайлівнаФармацевтична біотехнологія є пріоритетним напрямком розвитку сучасної фармації. Сьогодні у арсеналі фахівця-біотехнолога знаходиться великий набір технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних, імунологічних, фармакологічних методів. Метою даного видання є поглиблення теоретичних знань та формування практичних навичок біотехнологічного одержання препаратів різних фармацевтичних груп та їх контролю. В методичних вказівках наведено накопичений досвід розробки і впровадження біотехнологічних препаратів, одержаний на кафедрі біотехнології, біофізики та аналітичної хімії протягом багатьох років. Перед тим, як приступити до виконання лабораторних робот, здобувач має можливість ознайомитися з теоретичними питаннями та основними новими термінами, а також поглибити свої знання, скориставшись рекомендованою літературою.У цих методичних вказівках запропоновані три лабораторні роботи: «Дослідження продуктів метаболізму у культуральній рідині “чайного гриба”»; «Одержання, виділення та контроль ферментативної активності бактеріальної амілази»; «Одержання та контроль фосфоліпідного комплексу, збагаченого фосфатидилхоліном (лецитином), для застосування у складі фармацевтичних препаратів». Запропоновані лабораторні роботи передбачають опанування здобувачами широкого спектру технологічних та аналітичних методик: культивування, екстракція, осадження, центрифугування, титриметричний та колориметричний аналіз, хроматографія у тонкому шарі та ін. Кожна лабораторна робота містить контрольні запитання, що дозволяє систематизувати набуті знання та навички.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Біотехнології виробництва готових лікарських форм"(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я МихайлівнаФармацевтична біотехнологія є пріоритетним напрямком розвитку сучасної фармації. Кожне відкриття біотехнології, імунології, нанобіотехнології та інших наукових напрямів – це черговий крок до створення нових лікарських і профілактичних препаратів. Все це було б неможливо без розвитку сучасної фармацевтичної науки зі створення технологічних основ розробки готових лікарських форм: розчинів для ін’єкцій та інфузій, таблеток, суспензій, мазей, супозиторіїв та інших лікарських форм. Метою даного видання є поглиблення теоретичних знань та формування практичних навичок одержання біотехнологічних препаратів різних лікарських форм та їх контролю. В методичних вказівках наведено накопичений досвід розробки і впровадження біотехнологічних препаратів, одержаний на кафедрі біотехнології, біофізики та аналітичної хімії протягом багатьох років. Перед тим, як приступити до виконання лабораторних робот, здобувач має можливість ознайомитися з теоретичними питаннями та основними новими термінами, а також поглибити свої знання, скориставшись рекомендованою літературою. У цих методичних вказівках запропоновані три лабораторні роботи: «Дослідження розчину бактеріального декстрана в препараті “Реополіглюкін”»; «Одержання екстрактів за допомогою апарату Сокслета»; «Методи одержання ліпосомальних форм та їх контроль». Запропоновані лабораторні роботи передбачають опанування здобувачами різних технологічних та аналітичних методик: екстракція, екструзія, робота із вакуумом, титриметричний та колориметричний аналіз, хроматографія у тонкому шарі, віскозиметрія та ін. Кожна лабораторна робота містить контрольні запитання, що дозволяє систематизувати набуті знання та навички.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Біотехнологія фармакологічно активних інгредієнтів"(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Краснопольський, Юрій Михайлович; Пилипенко, Дар'я МихайлівнаФармацевтична біотехнологія є пріоритетним напрямком розвитку сучасної фармації. Сьогодні у арсеналі фахівця-біотехнолога знаходиться великий набір технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних, імунологічних, фармакологічних методів. Метою даного видання є поглиблення теоретичних знань та формування практичних навичок біотехнологічного одержання препаратів різних фармацевтичних груп та їх контролю. В методичних вказівках наведено накопичений досвід розробки і впровадження біотехнологічних препаратів, одержаний на кафедрі біотехнології, біофізики та аналітичної хімії протягом багатьох років. Перед тим, як приступити до виконання лабораторних робот, здобувач має можливість ознайомитися з теоретичними питаннями та основними новими термінами, а також поглибити свої знання, скориставшись рекомендованою літературою. У цих методичних вказівках запропоновані чотири лабораторні роботи: «Приготування та контроль якості поживних середовищ для вирощування штамів пробіотиків»; «Вирощування штамів мікроорганізмів (пробіотиків) та контроль отриманих продуктів»; «Виділення ферменту гіалуронідази і визначення її біологічної активності»; «Виділення пектинових речовин із рослинного матеріалу та їх дослідження». Запропоновані лабораторні роботи передбачають опанування здобувачами широкого спектру технологічних та аналітичних методик: культивування, осадження, фільтрування, потенціометрія титриметричний та колориметричний аналіз та ін. Кожна лабораторна робота містить контрольні запитання, що дозволяє систематизувати набуті знання та навички.Документ Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія МиколаївнаСпосіб двоступінчастого окиснення аміаку, що включає контактування аміачно-повітряної суміші на першому ступені з сітками платиноїдного каталізатора, а на другому ступені з шаром оксидного каталізатора, який відрізняється тим, що на другому ступені використовують гранульований каталізатор на основі оксидів цирконію і кобальту в співвідношенні 1:3 : 1:5, висоті каталізаторного шару 60-140мм, при цьому процес здійснюють під тиском 0,1-0,7МПа, температурі 1123-1223К, кількості платиноїдних сіток 1-7.Документ Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Скляров, Віталій Леонідович; Антонов, Олег МихайловичКаталізатор для другого ступеня окиснення аміаку, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він містить додатково оксиди цирконію та хрому при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оксид кобальту Со₃O₄ 70,0-75,0; оксид цирконію ZrO₃ 20,0-25,0; оксид хрому Сr₂О₃ 3,0-5,0.Документ Установка для виробництва азотної кислоти(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Савенков, Анатолій Сергійович; Туголуков, Олександр Володимирович; Степанов, Валерій Андрійович; Кулацкий, Микола Степанович; Близнюк, Ольга Миколаївна; Спотар, Володимир ПетровичУстановка для виробництва азотної кислоти, що містить зв'язані по ходу технологічного процесу трубопроводами холодильник-конденсатор, абсорбційну і продувальні колони, яка відрізняється тим, що вона додатково містить послідовно розташовані десорбер, змішувач і насос, встановлені після абсорбційної колони, причому газовий трубопровід десорбера підключений до лінії подачі нітрозного газу з продувальної колони в абсорбційну колону, а повітряний трубопровід – до лінії подачі повітря в продувальну колону, змішувач додатково обладнаний лінією подачі конденсату водяної пари, а вхід насоса підключений до верху абсорбційної колони двома трубопроводами подачі розбавленої азотної кислоти.Документ Зниження виходу нітроген (І) оксиду при високотемпературному окисненні аміаку(НТУ "ХПІ", 2010) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Яковишин, В. О.; Масалітіна, Наталія Юріївна; Огурцов, Олександр МиколайовичПроведено дослідження впливу технологічних параметрів та складу каталізатору на вихід нітроген (І) оксиду як побічного продукту при високотемпературному окисненні аміаку в технології нітратної кислоти з метою зниження концентрації N₂O в викидних газах. Розроблено технологічні рішення, що дозволили мінімізувати кількість N₂O у викидних газах азотнокислотних виробництв.