Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку, що включає контактування аміачно-повітряної суміші на першому ступені з сітками платиноїдного каталізатора, а на другому ступені з шаром оксидного каталізатора, який відрізняється тим, що на другому ступені використовують гранульований каталізатор на основі оксидів цирконію і кобальту в співвідношенні 1:3 : 1:5, висоті каталізаторного шару 60-140мм, при цьому процес здійснюють під тиском 0,1-0,7МПа, температурі 1123-1223К, кількості платиноїдних сіток 1-7.
Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Ратушна, Лідія Миколаївна
1. Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку, що включає змішування оксиду заліза з добавками, формування та термообробку, який відрізняється тим, що змішування оксиду заліза з добавками оксиду цирконію та оксиду магнію проводять в присутні триетаноламіну 0,05-0,15 мас. % з введенням розчину оксинітрату алюмінію 10,0-15,0 мас. %, а термообробку проводять шляхом сушіння при температурі 150-170 °С протягом 6-8 годин, прожарюванням при температурі 300-350 °С протягом 5-6 годин, та випалом при температурі 900-950 °С протягом 3-4 години зі швидкістю зростання температури 6-10 °С/хв. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення компонентів в каталізаторі наступне, мас. %: оксид цирконію ZrO₂ 15,0-25,0; оксид магнію MgO 0,5-1,0; оксид алюмінію Аl₂О₃ 0,1-0,3; оксид заліза Fе₂О₃ – основа решта.
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Скляров, Віталій Леонідович; Антонов, Олег Михайлович
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він містить додатково оксиди цирконію та хрому при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оксид кобальту Со₃O₄ 70,0-75,0; оксид цирконію ZrO₃ 20,0-25,0; оксид хрому Сr₂О₃ 3,0-5,0.
Каталізатор окиснення молекулярного азоту парами азотної кислоти
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2007) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Каталізатор окиснення молекулярного азоту парами азотної кислоти, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він додатково містить як основу кислотостійкий і структуроутворюючий оксид цирконію, а також оксиди марганцю, кальцію і кремнію при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: оксид цирконію ZrO₂ 50-60; оксид кобальту Со₃O₄ 4-6; оксид кальцію СаО 8-12; оксид марганцю Мn₂О₃ 8-12; оксид кремнію SiO₂ 16-24. Каталізатор за п. 1, який відрізняється тим, що для поліпшення процесу формування каталізатора в суміш компонентів додають зв'язувальну добавку – оксинітрат алюмінію, в кількості 1,5 мас.%, конденсат сокової пари, при необхідності азотну кислоту концентрацією 5-8 мас.% у кількості 1,0 мас.% або графіт у кількості 0,5 мас.%.
Спосіб одержання концентрованого оксиду азоту (ІІ)
(ДП "Український інститут промислової власності", 2004) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Литвиненко, Олег Олександрович
Спосіб одержання азотної кислоти
(ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Федорова, Антоніна Валентинівна
Спосіб одержання азотної кислоти каталітичним окисненням аміаку з утворенням нітрозного газу, його окисненням та наступною абсорбцією оксидів азоту в циркуляційному контурі, який відрізняється тим, що зменшення кількості інертних компонентів в системі окиснення аміаку проводять 95-99%-ним киснем, процес кислотоутворення проводять в дві стадії на 70-80% в зрошувальному холодильнику-конденсаторі, решта – в хемосорбері. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення кисню до аміаку дорівнює 8-10. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що кількість продувальних газів складає 8-10% об.
Установка для виробництва азотної кислоти
(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Савенков, Анатолій Сергійович; Туголуков, Олександр Володимирович; Степанов, Валерій Андрійович; Кулацкий, Микола Степанович; Близнюк, Ольга Миколаївна; Спотар, Володимир Петрович
Установка для виробництва азотної кислоти, що містить зв'язані по ходу технологічного процесу трубопроводами холодильник-конденсатор, абсорбційну і продувальні колони, яка відрізняється тим, що вона додатково містить послідовно розташовані десорбер, змішувач і насос, встановлені після абсорбційної колони, причому газовий трубопровід десорбера підключений до лінії подачі нітрозного газу з продувальної колони в абсорбційну колону, а повітряний трубопровід – до лінії подачі повітря в продувальну колону, змішувач додатково обладнаний лінією подачі конденсату водяної пари, а вхід насоса підключений до верху абсорбційної колони двома трубопроводами подачі розбавленої азотної кислоти.
Спосіб отримання фармакологічно активної ліпосомальної композиції, що містить цитохром С, та ліпосомальна композиція, отримана таким способом
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григор'єва, Ганна Савівна; Кацай, Олексій Григорович; Краснопольський, Юрій Михайлович; Прохоров, Віталій Валентинович; Хромов, Олександр Станіславович; Пасєчнікова, Наталія Володимирівна; Добреля, Наталія Володимирівна
Винахід належить до фармацевтики та стосується способу отримання ліпосомальної композиції, що містить цитохром С, та отриманої цим способом фармакологічно активної ліпосомальної композиції, яка може використовуватись як засіб поліфункціональної фармакотерапії, зокрема, в офтальмології, гематології та кардіології.