Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm
Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".
Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.
Переглянути
47 результатів
Результати пошуку
Публікація Економічна оцінка інтелектуальних продуктів на засадах маркетингової концепції життєвого циклу(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто теоретико-методичні питання визначення економічного ефекту від процесів створення та використання об’єктів інтелектуальної власності. Сформовано та обґрунтовано види економічних ефектів, що можуть виникати в процесі проведення економічної оцінки об’єктів інтелектуальної власності, які тісно корелюють з точністю та об’єктивністю здійснюваної оцінки. Вперше запропоновано методичний підхід до оцінки результативності інноваційної діяльності підприємств на засадах маркетингової концепції життєвого циклі інтелектуального продукту. Зроблено висновок про те, що весь життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності з точки зору оцінки ефективності його створення та споживання (в складі інноваційного товару або при частковому або повному відчужені) доцільно розбити на 9 стадій. Визначення ефекту життєвого циклу інтелектуального продукту в найбільш ефективному вигляді рекомендується робити в тому випадку, коли в інноваційному процесі задіяне тільки одне підприємство, яке є одночасно і розробником і споживачем інтелектуального продукту.Публікація Теоретико-методологічні засади управління інтелектуальною власністю(2023) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро ГригоровичУ статті розглядаються поняття та сутність управління інтелектуальною власністю а також моделі, методи та інструменти управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах. По результатам проведеного дослідження надано методологічні і методичні підходи до управління процесами створення та введення в господарський обіг об’єктів інтелектуальної власності на підприємствах реального сектору економіки на протязі життєвого циклу інтелектуальних продуктів. Авторами на основі принципів процесно-системного підходу та методів моделювання запропоновано модель та методичний інструментарій реалізації системи інтелектуальної власності на рівні підприємства. Система, у свою чергу, представлена як процес із виділенням етапів та описом змісту кожного етапу. Запропонована модель може бути використана у практичній діяльності промислового підприємства.Публікація Дослідження методичних підходів до економічної оцінки інтелектуальної власності(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро ГригоровичУ статті розглянуто як національні, так і міжнародні методи економічної оцінки об’єктів інтелектуальної власності, що представляють комплекс взаємопов’язаних норм і правил, які визначають поняття та принципи оцінки. Перша група включає в себе методи та методичні рекомендації засновані на вартісному оцінювання витрат на створення інтелектуальних об’єктів та доходів від їх споживання. Друга група включає в себе методи та методичні рекомендації, у яких оцінка інтелектуально-інноваційної діяльності розглядається з позицій ефективності інвестицій в інтелектуально-інноваційні проекти. Третя група методів оцінювання ефективності інтелектуальних продуктів використовується в тісному взаємозв’язку з видом ефекту, який можливо отримати при споживанні інтелектуальної власності. Четверта група методів оцінює ефективність інтелектуальних продуктів передбачає проведення відповідних розрахунків на окремих стадіях їх життєвого циклу.Публікація Дослідження методів вартісної оцінки об'єктів права інтелектуальної власності(Wydawnictwo Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach, Poland, 2023) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія Володимирівна; Євсєєв, Андрій СергійовичBased on the legal foundations of the existing normative legal documents, the paragraph examines the theory and practice of valuation of objects of intellectual property rights. The authors recommend using three main (basic) approaches to the assessment of property rights of intellectual property objects: income (profitable), comparative (market) and cost, each of which has its own varieties, its advantages and disadvantages, its areas and directions of use. The justified possibility of using a complex (integral) approach to the valuation of intellectual products using all basic concepts of valuation, which allows obtaining the most objective value of intellectual property objects.Публікація Класифікація моделей комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій та аналіз їх еволюції(Український державний університет залізничного транспорту, 2023) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія Володимирівна; Євсєєв, Андрій Сергійович; Кобєлєва, Анна ВалеріївнаВ статті розглянуто важливість та актуальність передачі інтелектуально-інноваційних технологій на комерційних або безкоштовних засадах. Проведено аналіз існуючих моделей комерціалізації технологій за значний ретроспективний період, виділяючи серед них еволюційні признаки, які дозволять зробити висновок про наявність тенденцій їх розвитку та покращення. Розроблено методичні підходи до класифікації моделей комерціалізації інтелектуально-інноваційних технології, що дозволяє надати наукове обґрунтування окремим групам моделей комерціалізації.Публікація Теоретико-методичні засади оцінювання ринкової вартості об'єктів інтелектуальної власності(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія ВолодимирівнаРозглянуто теоретико-методичні питання вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Сформовано та обґрунтовано фундаментальні принципи вартісного оцінювання інтелектуальної власності, які тісно корелюють з точністю та об’єктивністю здійснюваної оцінки. Визначено дві базові складові вартісної оцінки інтелектуального продукту – аналітичну та розрахункову, – грамотне поєднання яких дозволяє сформувати науково обґрунтований результат оцінювання. Доведено, що крім ринкової вартості в науковому обігу використовуються і інші значення вартості об’єкту інтелектуальної власності: інвестиційна, страхова, заставна, установча, інвестиційна. Сформовано визначення кожного виду вартості та доведено залежність їх значення від стадії життєвого циклу інтелектуального продукту, вартість якого оцінюється. З використанням процедури колективної експертної оцінки отримано конкретні кількісні результати розрахунків різних видів вартості по стадіям життєвого циклу інтелектуального продукту, в основу яких покладено співвідношення ринкової вартості інтелектуального товару і інших видів вартості інтелектуальної власності.Публікація Управління стратегіями комерціалізації інтелектуальних технологій(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2023) Маслак, Марія Володимирівна; Кобєлєва, Анна Валеріївна; Перерва, Петро ГригоровичУ статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування та використання стратегій комерціалізації інтелектуальних технологій. Для практичного використання запропоновано шість базових стратегій, які знайшли найбільш широке використанні в практиці введенні в господарський обіг результатів інноваційної діяльності промислових підприємств. До таких стратегій авторами віднесено використання інтелектуальних технологій у власному виробництві; продаж прав власності; ліцензування; стратегічний альянс; спільне підприємство; створення виділеного підприємства. Розглянуто науково-методичну сутність кожної з пропонованих стратегій комерціалізації, сформовано блок-схему використання їх в практичній діяльності. Особливу увагу приділено розгляду стратегії комерціалізації інтелектуальних технологій з використанням виділених підприємств у формі спін-офф або спін-аут (spin-off / spin-out), що потребує окремого обговорення через відмінності у визначеннях.Публікація Методологічні засади маркетингового забезпечення комерціалізації інтелектуальної власності(Одеський національний політехнічний університет, 2022) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія Володимирівна; Кобєлєва, Анна ВалеріївнаРозглянуто теоретико-методологічні питання маркетингового забезпечення інтелектуальних технологій. Проведено дослідження сутності терміну «інтелектуальна власність» та на основі узагальнення існуючих пропозицій різних дослідників надано авторське визначення цієї дефініції. Категорію «інтелектуальна власність» запропоновано розуміти як систему відносин, що виникають у процесі створення та використання інтелектуального продукту, а також розподілу результатів цього використання. У цьому визначенні поєднані ключові складові системи відносин власності: права володіння, користування та розпорядження об'єктами власності, а також головна характеристика об'єктів – їхня приналежність до інтелектуального продукту. Основною складовою маркетингового забезпечення інтелектуально-інноваційних технологій визначено ступінь та ефективність їх комерціалізації.Публікація Інтелектуальна власність промислового підприємства як економічна категорія(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро ГригоровичУ статті розглянуто теоретико-методологічні засади інтелектуальної власності, яка представляє собою одну із складових інтелектуального капіталу промислового підприємства. Проведено наукометричний аналіз існуючих визначень інтелектуальної власності у різних контекстах. Виявлено найбільш характерні складові поняття «інтелектуальна власність». Виділено напрямки використання інтелектуальної власності в реальному секторі економіки, серед яких найбільш важливим визнано. З урахування мультидисциплінароного змісту запропоновано дефініцію «інтелектуальна власність» визначати на основі поєднання економічної, правової та управлінської складових. Рекомендоване до вжитку авторське визначення інтелектуальної власності органічно поєднує в собі і правову, і економічну, і організаційно-управлінську складові цього терміну.Публікація Види та особливості використання інтелектуальної власності в промисловому виробництві(Донецький національний університет ім. Василя Стуса, 2022) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті розглянуто теоретико-методичні питання інтелектуальної власності у виробничо-підприємницькій діяльності промислових підприємств. Визначено та обґрунтовано три основні напрямки розгляду терміну «інтелектуальна власність»: нормативно-правовий (юридичний), економічний (витратний) та управлінський (менеджерський). Рекомендоване до вжитку авторське визначення інтелектуальної власності органічно поєднує в собі і правову, і економічну, і організаційно-управлінську складові цього терміну, що більш точно відтворює процеси створення, дистрибуції та використання інтелектуальної власності та ринкових продуктів, створених з її використанням. Уточнено класифікацію об’єктів інтелектуальної власності, в основу якої покладено критерій розподілу об’єктів інтелектуальної власності згідно їх характеру, що дозволяє врахувати найбільш важливі ознаки інтелектуальної власності, особливостей набуття прав на них, специфіки їх використання в господарському обігу та охороні і захисту прав на них. Досліджено окремі сторони прояву специфіки інтелектуальної власності в промисловому виробництві, до яких авторами віднесено нематеріальну форму інтелектуальної власності, формування інтелектуального потенціалу підприємства, специфічні особливості відчуження, особливу форму тиражування, наявність правової охорони індивідуального патентного та авторського права. Сформовано суб'єктну структуру інтелектуальної власності по результатам інноваційної діяльності, в якій виділено приватну індивідуальну, приватну колективну, суспільну (державну), змішану (проникаючу) форми власності.