Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Маркетингові детермінанти працівників з обмеженими можливостями в системі економічної безпеки підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Кучинський, Володимир Анатолійович
В статті доведено, що працевлаштування є одним із найважливіших завдань соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями, насамперед – представників дитячої та молодіжної вікових груп. Працевлаштування як предмет наукового аналізу і як практичне рішення має мультидисциплінарний характер, тому що включає різні компоненти, пов'язані з медициною, психологією та з іншими науками. Для маркетингового супроводу ефективного використання трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями сформовано дві моделі соціальної допомоги такого роду працівникам: а) інтеграційна модель маркетингу з обов’язковою адресною системою допомоги; б) компенсаційна модель маркетингу із розширеною системою пільг. Запропоновано всіх осіб з обмеженими можливостями за маркетинговими детермінантами соціальної поведінки розділити на чотири характерні групи. 1. Самореабілітована, соціально активна особа з обмеженими можливостями (підвищена соціальна активність, прагнення обов'язково здобути професійну освіту та роботу відповідно до своїх інтересів). 2. Малоактивна, частково реабілітована особа з обмеженими можливостями (мають можливості самостійно пересуватися територією підприємства, мають навички самообслуговування). 3. Соціально пасивна, нереабілітована особа з обмеженими можливостями (це непрацюючі особи, які не мають навичок самообслуговування, із явно вираженими утриманськими звичками. Типовими представниками цієї групи є молоді особи з обмеженими можливостями, які виросли в сім'ях в умовах гіперопіки та гіперуваги з боку батьків, які іноді випрошують для своїх дітей матеріальну допомогу на придбання дорогих технічних засобів реабілітації, обов'язково необхідних для їх соціальної реабілітації). 4. Латентна особа з обмеженими можливостями (групу складають люди з невираженою зовнішньо інвалідністю, з високим рівнем фізичної мобільності). Доведено, що для соціальних підприємств зазначені вище проблеми осіб з обмеженими можливостями є практично не актуальними, так як вони спеціально створювалися для масового працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, причому працівниками основного виробництва, яке організовано з урахуванням їх можливостей та потреб шляхом створення спеціальних умов для їх комфортного перебування на території підприємств. На звичайних підприємствах спеціальні умови праці для інваліда найчастіше відсутні, і зазначені вище проблеми вимагають оперативного вирішення.
Двоїстий характер впливу тіньової економіки на рівень економічної безпеки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Романчик, Тетяна Володимирівна; Ткачов, Максим Михайлович; Гришко, Наталія Євгенівна
У статті розроблено теоретико-методологічних підходів до забезпечення економічної безпеки в умовах протидії тіньовій економіці. Відповідно до поставленої мети в статті вирішено наступні завдання: виявлено структуру загроз економічній безпеці та визначити їх види; досліджено підходи до поняття «тіньова економіка» та уточнено її визначення; досліджено вплив тіньової економіки на рівень економічної безпеки; обґрунтовано політику протидії тіньовій економіці. Доведено, що тіньова економіка є важким для дослідження та обліку феноменом. Визначень тіньової економіки є досить багато, що пов’язано з тим, що у структурі вона досить різноманітна. Запропоновано сюди включати різноманітні види діяльності, які не враховуються офіційною статистикою, не включаються до ВВП, тобто, що існують поза правовим полем. Це є причиною тому, що тіньову економіку неможливо точно виміряти і часто дані про розміри тіньової економіки з різних джерел суттєво розходяться. Проведене дослідження надає підстави зробити висновок про двоїстий характер тіньової економіки, яка крім явно виражених недоліків та загроз економічній безпеці, має і певні позитивні моменти, зокрема, в соціально-економічній сфері країни. Значний обсяг тіньової економіки в нашій країні, що продовжує нарощуватися, видається дуже небезпечним з точки зору економічної політики в умовах глобалізації.
Оптимізація ризиків економічної безпеки підприємства на засадах логістики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Череп, Алла Василівна; Романчик, Тетяна Володимирівна; Дьякова, Наталія Миколаївна
У статті проведено дослідницький аналіз особливостей формування та функціонування системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що економічна безпека підприємств та організацій багато в чому забезпечується ефективністю логістичної діяльності організацій. Доведено, що економічна безпека підприємства та логістика системно взаємопов'язані. Метою даного дослідження є встановлення місця логістики у пріоритетах економічної безпеки підприємств та організацій. У рамках статті розглянуто тенденції розвитку логістики на українських підприємствах, види ризиків які виникають при забезпеченні необхідного рівня економічної безпеки підприємства. Виділено актуальні проблеми та ризики, з якими стикаються підприємства при наявності недоліків в проведенні виробничо-господарської діяльності. Обґрунтовано, що економічний ризик для любого підприємства можна представити у вигляді блочної системи, на кожний блок якої певним чином впливає логістична складова. Розглянуто теоретичну сутність служби економічної безпеки організації. Запропоновано можливі напрями підвищення ефективності системи економічної безпеки підприємств з використанням логістичного підходу.
Моніторинг комплаєнс-безпеки підприємства з використанням тангенціальної функції
(Хмельницький національний університет, 2019) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
Обґрунтовано теоретико-методичні положення моніторингу основних показників комплаєнс-безпеки підприємства з використанням тангенціальної функції. В основу моніторингової функції покладено інтегральні показники комплаєнс-ризику та комплаєнс-безпеки на даному підприємстві. Проведено дослідження та аналіз інтервалу значень моніторингової модель-функції та визначено найбільш характерні (реперні) ситуації під час дослідження комплаєнс-безпеки промислового підприємства.
Аналіз існуючих підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства
(Донецький державний університет управління, 2018) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
В статті проведено детальний порівняльний аналіз існуючих методичних підходів до оцінювання рівня економічної безпеки промислового підприємства. Визначено переваги та недоліки кожної з методик, що розглядалися. Обґрунтовано складнощі, що обмежують оцінку економічної безпеки підприємства, запропоновано рекомендації щодо напрямків її вдосконалення. Основним недоліком існуючих методів є відсутність точно встановленої системи показників, що враховувала б особливості діяльності підприємства. На думку авторів, удосконалення методичної бази оцінювання рівня економічної безпеки підприємств конче необхідно пов’язувати з комплаєнс загрозами (корупція, шахрайство, відмивання грошей, порушення законів, положень та нормативів), які на цей час становлять основну проблему для підприємства.
Розвиток організаційних структур управління машинобудівними підприємствами
(НТУ"ХПІ", 2016) Ковальов, Євген Володимирович; Заруба, Віктор Яковлевич; Ткачов, Максим Михайлович; Перерва, Петро Григорович
У статті доведено, що організаційні системи управління промисловими підприємствами мають високий рівень економічної небезпеки. Обгрунтовано, що перспективною організаційною формою підприємства, спроможного забезпечити інноваційний розвиток, конкурентоспроможність на світових ринках і зміцнення економічної безпеки вітчизняних промислових піджприємств, є корпоративна форма організації виробництва.