Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Формування маркетингових та ціноутворюючих ефектів при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій
(ФОП Шейніна О. В., 2020) Перерва, Петро Григорович; Окландер, Тетяна Олегівна; Войтко, Вікторія Валеріївна; Косенко, Андрій Васильович
Обґрунтовано, що у ринковій економіці ефективність процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій регулює процеси суспільного виробництва на глобальних, національних, регіональному рівнях і на рівні господарюючого суб'єкта. Усвідомлення законів, спрямованості розвитку економічної системи та шляхів удосконалювання системи господарювання стає необхідним для прийняття управлінських рішень на кожному рівні. Це припускає глибоке розуміння сутності ефективності процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій, її функцій та видів в економічних системах, взаємозалежних змін, що відбуваються в матеріальній і соціальній сферах економіки. В статті доведено, що при виборі виду та напряму здійснення інноваційного процесу і ухваленні рішення про фінансування процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій менеджер підприємства-розробника або споживача технології повинен оцінити потенційну значущість кожного з можливих варіантів реалізації проекту для виявлення оптимального варіанту. Для визначення ефективності інтелектуально-інноваційних технологій використовується експертиза, критеріями якої є науково-технічні, економічні, екологічні, соціальні та інші показники проекту. Відповідно до цих критеріїв розрізняють і відповідні види ефекту, які можна буде отримати при практичній реалізації того чи іншого виду проекту. Проведені дослідження дозволили виявити та обґрунтувати найбільш важливі види ефектів, які можуть мати місце при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій. Визначено, що найбільш важливими видами ефектів при створенні та використанні інтелектуально-інноваційних технологій є наступні: економічний, науково-технічний, фінансовий, ресурсний, соціальний, екологічний, правовий, ринковий (маркетинговий), регіональний, податковий, синергетичний та негативний ефекти.
Формування процесів ціноутворення та вартісної оцінки потенціалу промислових інновацій з урахування фактору ризику
(ФОП Шейніна О. В., 2020) Окландер, Тетяна Олегівна; Войтко, Вікторія Валеріївна
У статті доведено, що вартісна оцінка інновацій промислового підприємства представляє певну складність через недостатню опрацювання окремих методичних питань, пов'язаної з відсутністю єдності поглядів щодо понятійного апарату, а також різноманіттям класифікаційних ознак, мінімальним практичним досвідом реалізації. Проте, введення в практичну діяльність аналітиків понять і категорій, що пояснюють процес накопичення знань з подальшою їх трансформацією в інтелектуальний капітал господарюючого суб'єкта, дає можливість розширити економічні дослідження областей, які до цього слабко піддавалися вартісної оцінці. Проаналізовано і систематизовано фактори ризиків, які впливають на ціну інноваційної продукції промислових підприємств. Запропоновано аналіз факторів ризиків, які впливають на ціноутворення промислових підприємств, здійснювати за допомогою методу структурного аналізу причинно-наслідкових зв'язків (fishbone diagram) Каору Ішикави (Kaoru Ishikawa). Цей метод є наочним і надає можливість системно аналізувати причинно-наслідкові зв’язки всіх факторів, які в різній мірі впливають на розмір загального ризику. Крім того, застосування саме цього методу дозволяє провести ґрунтовний аналіз факторів цінового ризику на основі їх систематизації та виявити нові фактори, які з’являються внаслідок трансформаційних змін у зовнішньому і внутрішньому середовищах суб’єктів господарювання. Останнє є надзвичайно важливим з огляду на посилення конкурентної боротьби між товаровиробниками на ринку та необхідність прийняття вчасних обґрунтованих управлінських рішень. Урахування факторів ризику у процесі ціноутворення вимагає від промислових підприємств не лише постійного моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища, а й добору релевантних методів для їх аналізу.
Методологія ціноутворення та економічної оцінки інтелектуального потенціалу в міжнародному підприємництві
(ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
В статті доведено, що в сучасній період термін "технологія" широко використовується у вітчизняній і зарубіжній практиці, проте різні фахівці і автори вкладають в його поняття різне значення. Найчастіше під терміном "технологія" мають на увазі систематизовані знання, необхідні для виробництва продукції, здійснення технологічного процесу і т.п. Технологія стала взаємопов’язаною ланкою між наукою, технікою і виробництвом, вона є по суті процесом застосування накопичених досвіду і знань для ефективного здійснення з'єднання науки з виробництвом, а також складових виробництва на міжнародному ринку, без знання основ міжнародної діяльності ефективність підприємства на світовому ринку на рівні останніх досягнень світової науки і техніки стає неможливою. При цьому надзвичайно важливе значення має методологія вартісної оцінки інновацій та інтелектуального потенціалу. Авторами визначено, що важливою ознакою інноваційно-інтелектуальних технологій в міжнародній діяльності є робочий процес, який домінує у всій технологічній системі і повинен відповідати найрізноманітнішим вимогам, але, головне, бути потенційно здатним забезпечити досягнення нового рівня функціональних властивостей виробу. У цьому плані великі інноваційні та інтелектуальні можливості мають ті стійкі і надійні робочі процеси, в яких ефективно використовуються фізичні, хімічні, електричні і інші явища в поєднанні із спеціальними властивостями інструменту, технологічного середовища, наприклад, криогенне різання, дифузійне формоутворення виробів з алмазів і т.п., що робить вартісну оцінку цих технологій надзвичайно складними процесом. Особливу важливість ця теза має в міжнародній діяльності. Детальний аналіз розвитку світової економіки в перебігу останніх десятиліть переконливо доводить важливість і актуальність технологічних інновацій для ефективно працюючої економіки. Обґрунтовано, що більш півстоліття назад вчені дійшли висновку про те, що технологічні інновації є основою економічного зростання. З часом ця теза знаходила все більш переконливіше підтвердження і обґрунтування і вже в останніх дослідженнях відмінностей міжнародних доходів показали, що в основі цих відмінностей лежать технології, які використовуються в різних країнах. Ці тенденції повинні обов'язково враховуватися сучасними українськими промисловими підприємствами при проведенні міжнародного бізнесу і активної розробки міжнародних інноваційних проектів.
Аналіз вартісного оцінювання трансферу інтелектуально-інноваційних технологій на підприємстві
(НТУ "ХПІ", 2018) Маслак, Ольга Іванівна; Шматько, Наталія Михайлівна; Маслак, Марія Володимирівна
Проведено дослідження та критичний аналіз існуючої на сьогодні практики вартісного оцінювання інтелектуально-інноваційних технологій, запропоновано авторський інтегральний стандартно-індексний підхід до визначення вартості технологічних продуктів промислового призначення, зміст якого зводиться до аналітичних та методичних положень, а також форми компенсаційного фінансування трансфертних операцій; проаналізовано набір методів визначення вартості технології, які традиційно поєднують у три основних підходи з можливістю здійснення їх комбінацій, також визначено, що методичні підходи до вартісної оцінки інтелектуально-інноваційних технологій має значну кількість різновидів, тому нами запропоновано сучасні методи оцінювання вартості об'єкта трансферу технологій. Авторами визначено, що ураховуючи характер і силу впливу ризиків на процес успішного впровадження технології у господарську діяльність підприємства-реципієнта, встановлюється коригуючий коефіцієнт за критерієм "ризикованість успішного освоєння технології".
Методологічні аспекти оцінки інвестицій в природоохоронних заходах
(НТУ "ХПІ", 2016) Жадан, Людмила Василівна; Верютіна, Вікторія Юріївна; Локтіонова, Тетяна Петрівна
Досліджені особливості визначення економічних збитків, які відтворюють негативні наслідки виробничої діяльності підприємства, зокрема плату за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що здійснюються підприємствами через систему комунальної каналізації; розміщення відходів у навколишньому середовищі. Сформовані основні підходи оцінки інвестицій в реалізацію природоохоронних заходів, зокрема утилізацію відходів, охорону та збереження лісу. Показана доцільність інвестицій у виробництво гіпсового терпкого ГВФ-4, сухих будівельних сумішей та проведення рубок догляду лісу.