Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13

Цифровізація економіки як фактор ризику на ринку праці
(Видавництво "Факт", 2024) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна
Виконано ідентифікацію і аналіз ризиків суб’єктів ринку праці, спричинених цифровізацією галузей економіки, в системі: сутність ризику, причини виникнення, можливі наслідки реалізації ситуацій ризику. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо їх зниження.
Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна; Новік, Ірина Олексіївна
У даному дослідженні аналізується вплив на ринок праці зниження бар’єрів міжнародної торгівлі, тобто збільшення торгівлі як продуктами, так і факторами виробництва з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети розглянуті як позитивні, так і нормативні концепції. Підкреслюється, що наслідки розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробництва подібні до ефектів технологічних змін, і на практиці дуже важко визначити, яка з цих двох сил насправді спричинила переміщення певної особи. Доведено, що існує безліч інших сил, які також сприяють зміні попиту та пропозиції працівників у динамічній економіці: зміни в доходах, уподобаннях та демографічних характеристиках. Наголошується, хоча зниження бар’єрів для міжнародних операцій призведе до збільшення кількості працівників, чиї робочі місця будуть переміщені, це переміщення відбувається в ширшому контексті змін на ринку праці, які постійно відбуваються з інших причин. Зазначено, що витрати на розширення міжнародної торгівлі та розподіл виробництва не лягають виключно на тих, хто переміщений. Коли сили для змін в економіці збільшуються через технологічний прогрес, більшу відкритість для міжнародних операцій або будь-який інший фактор, працівники, крім тих, хто фактично переміщені, стикаються з більшою невизначеністю щодо свого майбутнього. Вони також можуть відчувати значні коливання своїх доходів з часом. Тут повинні вступати в дію принципи компенсації, запропоновані нормативною економікою. В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Багато європейських країн пропонують ряд «Політик активного ринку праці», згідно з якими працівники, переміщені з будь-яких причин, є передбачуваними бенефіціарами субсидій на навчання та працевлаштування. Хоча ця європейська політика не є універсальною, вона справді представляє спроби плавного переходу до широкого набору економічних сил. Зроблено висновок, що зменшення бар’єрів для міжнародних операцій посилило вплив на ринок праці інших факторів, таких як технологічні зміни, у підвищенні відносного попиту на кваліфікованих працівників. Працівники з вищим рівнем когнітивних навичок зможуть претендувати на більш різноманітні роботи, а також зможуть з більшою легкістю (і, отже, з меншими витратами) освоювати нові навички. Надання молоді ширшого доступу до високоякісної освіти є, мабуть, найважливішою програмою, яку уряд може розпочати, щоб допомогти своїм працівникам впоратися зі змінами в попиті на робочу силу, пов’язаними із розширенням міжнародних операцій.
Маркетингові детермінанти працівників з обмеженими можливостями в системі економічної безпеки підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Кучинський, Володимир Анатолійович
В статті доведено, що працевлаштування є одним із найважливіших завдань соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями, насамперед – представників дитячої та молодіжної вікових груп. Працевлаштування як предмет наукового аналізу і як практичне рішення має мультидисциплінарний характер, тому що включає різні компоненти, пов'язані з медициною, психологією та з іншими науками. Для маркетингового супроводу ефективного використання трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями сформовано дві моделі соціальної допомоги такого роду працівникам: а) інтеграційна модель маркетингу з обов’язковою адресною системою допомоги; б) компенсаційна модель маркетингу із розширеною системою пільг. Запропоновано всіх осіб з обмеженими можливостями за маркетинговими детермінантами соціальної поведінки розділити на чотири характерні групи. 1. Самореабілітована, соціально активна особа з обмеженими можливостями (підвищена соціальна активність, прагнення обов'язково здобути професійну освіту та роботу відповідно до своїх інтересів). 2. Малоактивна, частково реабілітована особа з обмеженими можливостями (мають можливості самостійно пересуватися територією підприємства, мають навички самообслуговування). 3. Соціально пасивна, нереабілітована особа з обмеженими можливостями (це непрацюючі особи, які не мають навичок самообслуговування, із явно вираженими утриманськими звичками. Типовими представниками цієї групи є молоді особи з обмеженими можливостями, які виросли в сім'ях в умовах гіперопіки та гіперуваги з боку батьків, які іноді випрошують для своїх дітей матеріальну допомогу на придбання дорогих технічних засобів реабілітації, обов'язково необхідних для їх соціальної реабілітації). 4. Латентна особа з обмеженими можливостями (групу складають люди з невираженою зовнішньо інвалідністю, з високим рівнем фізичної мобільності). Доведено, що для соціальних підприємств зазначені вище проблеми осіб з обмеженими можливостями є практично не актуальними, так як вони спеціально створювалися для масового працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, причому працівниками основного виробництва, яке організовано з урахуванням їх можливостей та потреб шляхом створення спеціальних умов для їх комфортного перебування на території підприємств. На звичайних підприємствах спеціальні умови праці для інваліда найчастіше відсутні, і зазначені вище проблеми вимагають оперативного вирішення.
Social and affiliate marketing as a component of the model of economic development of countries
(WSEH, 2023) Dyuzhev, V. D.; Cherepanova, V. O.; Podrez, O. I.
It has been proven that the principles, techniques and methods used in the concept of partnership marketing can be used in building the concept and system of social partnership as a regulator of social and labor relations on the path to long-term trusting relationships between the main subjects.
Деякі аспекти оцінки стану працевлаштування населення в Україні
(2018) Манойленко, Олександр Володимирович; Мох, Мoхамад Аль Джавад
В статті розглянуто особливості працевлаштування населення в контексті рівня освіти пошукачів роботи. Визначено вплив рівня освіти на здатність до працевлаштування. Проаналізовано кількість безробітного населення за рівнем освіти. Встановлено, що на ринку праці існують диспропорції у попиті та пропозиції в працевлаштуванні через невідповідність кваліфікаційним вимогам серед пошукачів роботи та вимогами роботодавців. Визначено, що більшість населення в Україні мають вищу освіту, проте вона не відповідає сучасним вимогам, що спричиняє низьку спроможність працевлаштування населення. Визначено пріоритетні групи одержувачів профорієнтаційних послуг згідно з планами заходів з реалізації Концепції державної системи професійної орієнтації населення. Встановлено, що державне регулювання повинно сприяти реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, сприяння мобільності робочої сили та працевлаштуванню населення в регіонах з найвищими показниками безробіття.
Development of methods of the international division of labor
(2023) Mekhovich, S. A.; Pererva, P. G.; Tyufanov, G. L.
The report proves that the international exchange of goods, services, technologies, the international movement of capital and labor increasingly determine the development of both the world economy as a whole and its subjects - individual countries. The division of labor is a system of social labor determined by the course of history itself. It develops as a result of the qualitative differentiation of labor activity in the process of the development of society and exists in various forms.
Розвиток закладів вищої освіти в умовах четвертої промислової революції
(Видавничий дім "Інжек", 2023) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна
Метою статті є визначення та систематизація перспективних напрямів і проблем розвитку закладів вищої освіти в умовах четвертої промислової революції (ПР4.0) з урахуванням впливу її основних технологій і створюваних на їх базі інновацій на ринок праці та систему підготовки кадрів. За результатами аналізу відповідно до запропонованої послідовності процедур (технології; створені на їх базі інновації; наслідки їх впровадження; впливи на ринок праці та систему підготовки кадрів) визначено і систематизовано можливості та загрози розвитку закладів вищої освіти, що спричинені впровадженням технологій ПР4.0. З їх урахуванням визначено перспективні напрями розвитку закладів вищої освіти, окреслено проблеми їх реалізації. Виконано систематизацію виділених напрямів за спонукальними причинами, що створюють умови для їх реалізації. Запропоновано принципову схему функціонування закладу вищої освіти в умовах ПР4.0 як самокерованої системи, яка за аналогією з промисловими підприємствами дозволяє об’єднати за допомогою технологій ПР4.0 в єдиний комплекс: людський потенціал (персонал і осіб, що навчаються); ресурсний потенціал (матеріальні та нематеріальні ресурси); процеси (наукові, навчальні та допоміжні) тощо. Розглянуто практичні аспекти використання передовими університетами України сприятливих можливостей інноваційного розвитку на базі технологій ПР4.0. Отримані результати в сукупності поглиблюють засадничі аспекти інноваційного менеджменту закладу вищої освіти в частині вдосконалення підходу до формування методологічної бази організаційно-економічного механізму управління стратегіями його інноваційного розвитку в умовах ПР4.0. Подальші дослідження мають бути спрямованими на розроблення методичних підходів до управління за формалізованими процедурами вибором і реалізацією стратегій інноваційного розвитку закладів вищої освіти в умовах ПР4.0, яка стрімко набирає силу.
Socio-economic aspects of researching the labor market of persons with disabilities
(2021) Pererva, P. G.; Paimash, H. V.
The article substantiates that the formation and development of the modern labor market are significant for the further development of Ukraine as a legal, democratic, and socially oriented state. Particular attention is paid to studying a specific segment of this market - the market of persons with limited labor opportunities. As practice shows, due to limited health opportunities, workers with limited labor opportunities do not have the chance to compete on an equal footing with other citizens in the labor market. As a result, their rights to work are violated, they are being forced out of the labor market, unemployment is growing and depth of poverty. The article proposes forms, mechanisms and systems of access to this market. The conducted research allowed to identify the main reasons for the low level of employment of representatives of this segment of the labor market.
Современное состояние социальных аспектов украинского рынка труда инвалидов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петр Григорьевич; Паймаш, Анна Васильевна
Становление и развитие современного рынка труда очень важно для дальнейшего развития Украины как правового, демократического и социально ориентированного государства. Это предполагает создание четких, всем понятных форм, механизмов и систем доступа к данному рынку. Среди них особое место принадлежит системе формирования и использования дополнительных возможностей (гарантий) трудоустройства для лиц с ограниченными трудовыми возможностями. Доля занятых среди инвалидов меньше, чем среди населения в целом. В 2020 году уровень занятости среди людей с ограниченными возможностями составил 67 процентов по сравнению с 77 процентами среди населения в целом. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что инвалидность в Украине объясняется плохим состоянием системы отечественной сферы здравоохранения граждан, низким уровнем безопасности и охраны труда на предприятиях, неудовлетворительным состоянием экологической культуры, проявлениями различных катаклизмов в нашей стране, в частности, военных, природных, экологические, последствия Чернобыльской катастрофы, военных действий в Афганистане и в районе Донбасса. Становление и развитие современного рынка труда, что очень важно для дальнейшего развития Украины как правового, демократического и социально ориентированного государства, предполагает создание четких, всем понятных форм, механизмов и систем доступа к данному рынку. Среди них особое место принадлежит системе формирования и использования дополнительных возможностей (гарантий) трудоустройства для лиц с ограниченными трудовыми возможностями. Несмотря на наличие гарантированных государством прав, законодательное обеспечение трудоустройства работников с ограниченными трудовыми возможностями, привлечение их к производительному труду остается слабым местом в нашем государстве. Как свидетельствует практика, из-за ограниченных возможностей здоровья работники с ограниченными трудовыми возможностями не имеют возможности на равных с другими гражданами конкурировать на рынке труда, как следствие — нарушаются их права на труд, длится процесс вытеснения из сферы трудовой деятельности, растет уровень безработицы и глубина бедности. В этой связи актуальность приобретает анализ зарубежного опыта содействия занятости работников с ограниченными трудовыми возможностями и определения возможностей его применения в Украине.
Вплив четвертої промислової революції на ринок праці і систему підготовки кадрів
(2022) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Ілляшенко, Наталія Сергіївна
Сформовано інформаційно-аналітичне підґрунтя удосконалення системи інфраструктурного забезпечення (її підсистеми кадрового забезпечення) інноваційного розвитку України в умовах четвертої промислової революції.