Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Цифрова обробка сигналів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Львов, Сергій Геннадійович; Тополов, Ігор Іванович
Однією з основних галузей застосування персональних комп'ютерів є математичні й науково-технічні розрахунки. Складні обчислювальні задачі, що виникають під час моделювання різних фізичних явищ і процесів, можна розбити на ряд елементарних: обчислення інтегралів, розв’язування алгебраїчних і диференціальних рівнянь та систем і т.д. Для таких задач уже розроблені методи розв’язування, створені математичні системи, доступні для студентів вищих навчальних закладів. Мета методичних вказівок – навчити користуватися найпростішими методами обчислення з використанням сучасних інформаційних технологій. Найбільш придатною для цієї мети є одна із найпотужніших та найефективніших математичних систем – MathCAD, що посідає особливе місце серед безлічі їй подібних (Matlab, Maple, Mathematica і ін.). MathCAD – це потужне і водночас звичайне універсальне середовище для розв’язування задач у різних галузях науки й техніки, фінансів та економіки, фізики й астрономії, математики та статистики і т. ін. MathCAD залишається єдиною системою, у якій опис розв’язування математичних задач задається за допомогою звичайних математичних формул і знаків. MathCAD дозволяє виконувати як чисельні, так і аналітичні (символьні) обчислення, має надзвичайно зручний математико-орієнтований інтерфейс і прекрасні засоби наукової графіки.
Вимірювання параметрів електричних кіл
(ФОП Панов А. М., 2020) Горкунов, Борис Митрофанович; Львов, Сергій Геннадійович; Борисенко, Євген Анатолійович
У навчальному посібнику розглянуто класифікацію компонентів електричних кіл із зосередженими параметрами, наведені основні методи вимірювання параметрів RLC; розглядаються практичні питання визначення параметрів електричних кіл різними вимірювальними приладами, а також в посібник включено задачі з розрахунку параметрів електричних кіл. Призначено для студентів спеціальності "Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка".
Теоретичні та практичні основи побудови електромагнітних перетворювачів для багатопараметрового контролю металевих виробів
(ФОП Панов А. М., 2022) Горкунов, Борис Митрофанович; Львов, Сергій Геннадійович; Борисенко, Євген Анатолійович
В монографії розглянуті питання розвитку теорії електромагнітних методів із поліпшеними метрологічними характеристиками для визначення властивостей металевих виробів різної конфігурації в електромагнітних полях різної орієнтації. Запропонована фізико-математична модель системи ЕМП-ОК, яка дозволяє замінити розв’язання складних задач на більш прості, що підвищило ефективність при використанні ЕМП в динамічних системах НК. На основі запропонованої єдиної методології отримано основні функції перетворення ЕМП, при розв’язанні прямої та зворотної задач контролю. Розроблено алгоритми функціонування мікропроцесорних електромагнітних пристроїв контролю. Книга призначена для наукових і інженерно-технічних працівників, які займаються розробкою електромагнітних приладів НК якості металевих виробів, також може бути корисною студентам і аспірантам ВНЗ.
Автоматизована установка для намагнічування висококоерцитивних магнітів електромагнітних приводів
(ВКФ "Фавор ЛТД", 2020) Сіренко, Микола Миколайович; Горкунов, Борис Митрофанович; Львов, Сергій Геннадійович; Лисенко, Володимир Валерійович
Статтю присвячено актуальній темі розроблення автоматизованої установки з оптимальними енергетичними і масо-габаритними параметрами для якісного намагнічування магнітів електромагнітних приводів зі збереженням цілісності їх обмоток. Розроблено методику розрахунку амплітуди і тривалості імпульсу намагнічування. Визначено час наростання його переднього фронту, який задовольняє умовам повного промагнічування магнітопроводу привода та збереження при цьому цілісності його обмотки збудження. Для формування імпульсу із заданими параметрами запропоновано електронний пристрій на основі зворотного зв’язку між обмоткою привода й імпульсним джерелом струму обмотки індуктора. Запропоновано методику синтезу магнітної системи індуктора за критеріями: досягнення заданої напруженості магнітного поля в робочому об’ємі індуктора; мінімальні габарити джерела живлення і його споживана енергія за намагнічування. Її результатом є отримання профілю перерізу каркаса індуктора з конкретними розмірами і числом витків обмотки. На основі комплексу отриманих результатів у роботі розроблено схему автоматизованої установки і запропоновано компоновку пульту управління і контролю необхідними пристроями та елементами.
Пристрій для визначення залишкової намагніченості феромагнітних зразків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гладченко, Д. В.; Львов, Сергій Геннадійович